За доволі короткий період актор Київського театру драми і комедії на лівому березі Дніпра Віктор Жданов став одним з найзатребуваніших у новому українському кіно. Усім запам'ятався його Старий у "Кіборгах" (щойно на ТБ була повна версія відомого фільму Ахтема Сеїтаблаєва), на черзі - українсько-американський "Захар Беркут". А нещодавно Шевченківський комітет відзначив найпрестижнішою премією фільм Романа Бондарчука "Вулкан", де у актора також помітна робота.
Про це у своїй статті для DT.UA пише Катерина Константинова. За її словами, життя Жданова і його родини різко змінила війна на Сході країни: майже все залишили в окупованому Донецьку і вибрали Київ.
"Приємно, що українські воїни високо оцінили наш фільм. Майже всі бійці кажуть: "І в нас у частині був такий Старий!". Так само кажуть і про Мажора, мовляв, усюди є такий понтовий боєць, - розповів актор в інтерв'ю для DT.UA. - У чому мій кайф від роботи над "Кіборгами"? Була чітка й зрозуміла позиція режисера, продюсера, акторів. Люди, які потрапили у фільм, - не випадкові: їх відібрали за особисті риси характеру, за життєву позицію. Виявляється, що саме ти був потрібен у той момент, у тому місці, у цьому фільмі".
Детальніше про життя і творчість актора читайте в матеріалі Катерини Константинової "Віктор Жданов: "Мій Старий з "Кіборгів" народився з реальних історій українських бійців"" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".