Українську оперу «Чорнобильдорф» запросили до Відня, Роттердаму та Венеції

Через майже рік підготовки у «Мистецькому арсеналі» відбулася прем’єра археологічної опери «Чорнобильдорф» композиторів Романа Григоріва та Іллі Разумейко. На її створення їх надихнула історія Цвентендорфської та Чорнобильської атомних станцій.

На другому поверсі одна з галерей "Арсеналу" перетворилась на світ з далекого майбутнього. У залізних інсталяціях понад дві години пульсувало химерне життя.  Персонажі - люди, що вижили після Апокаліпсису, втратили історичну пам'ять. Вони знаходять речі з минулого і намагаються прилаштувати їх у своєму повсякденні. Творять свою культуру, опираючись на рештки знайдених інструментів, костюмів, текстів "Чорнобильдорфського кодексу".

Електронні плати стають для людей майбутнього своєрідними скрижалями. Їх вважають чимось священним, сакральним, тому поклоняються їм, як іконам. Поступово плати перетворюються на елементи декору: стають браслетами, медальйонами, сережками і навіть заміняють нашу традиційну вишивку на сорочках.

Як розповіли ZN.UA у формації NOVA OPERA, «Чорнобильдорф» складається з семи новел - окремих роздумів про світ постсуспільства. Тут і згадки про міфічних героїв Орфея та Еврідіку. Їх відтворюють поет Юрій Іздрик, що читав свою поезію та австрійська актриса Анна Беннент. Її аватар звертається до нас давньою мовою.

В опері "Чорнобильдорф" поєднано різні жанри: кіно, хореографію, перформанс, спів. На великих екранах транслювались відеоновели, герої яких оживали на сцені. Ці відео знімали Денис Мельник та Анна Сороколіт у Чорнобильській зоні, на Каховському водосховищі, поблизу Кривого Рогу.

"Ця опера - кардинально відрізняється від тих, які ми створювали раніше. Тут ми залишаємо багато питань до глядача. Хочемо, щоб після побаченого вони хотіли це обговорювати, дискутувати. Щоб почали думати, аналізувати, читати, слухати різну музику та рефлексувати. А не просто прийти і отримати "простий" матеріал. Для опери IYOV ми препарували рояль, а в постановці "Чорнобильдорф" ми препаруємо навіть Баха. Він би сам не впізнав свою музику. У нас тут багато оброблених та інтегрованих музичних цитат: і з фольклорної автентики, і Бах, і Лисенко", - каже композитор Роман Григорів.

В опері звучать рідкісні і стародавні інструменти: мікротональні бандура і цимбали, альпійська цитра, гуслі, кантеле, морін хуур (монгольська народна двострунна віолончель), а також постапокаліптична ударна установка. Найціннішим є унікальне алгоритмічне фортепіано Rhea-player австрійського винахідника Вінфріда Рітча (таких у світі всього 7). Вперше інструмент було показано на Венеційській бієнале.

Композитор Ілля Разумейко розповідає: "Спроектована система з використанням плат примушує фортепіано звучати без музиканта. Завантажена програма музичного твору керується з комп'ютера за допомогою програм PD та Max MSP. Інструмент для проєкту нам надано за сприяння Австрійського культурного форуму і міністерства культури Австрії".

В опері "Чорнобильдорф" залучено відому фольклористку Сусанну Карпенко, носія унікального чорнобильського співу Олексія Зайця, актрису та співачку Марічку Штирбулову, вокалістів формації NOVA OPERA: Мар'яну Головко, Анну Кірш, Руслана Кірша, Андрія Кошмана, перкусіоніста Андрія Надольського, мультиінструменталіста Ігоря Завгороднього, актора Євгена Баля. Хореографію поставила Христина Слободянюк, вона разом із танцівницею Марією Потапенко постійно перевтілювалась у різних персонажів та вражали своєю пластикою.

У 2022 році оперу покажуть у Відні. Проєктом вже зацікавились у Роттердамі та у Венеції.

Найближчим часом творча команда betv представить відеоверсію постановки. Проєкт "Чорнобильдорф” підтримує Європейський Союз за програмою Дім Європи. За підтримки Українського Культурного Фонду та в співорганізації з Мистецьким Арсеналом.