У Національному театрі ім. І. Франка відбулася прем'єра вистави "Війна"

У київському театрі імені Івана Франка на камерній сцені імені Сергія Данченка відбулася прем'єра вистави "Війна" у постановці режисера Давида Петросяна. П'єса "Війна" сучасного шведського драматурга Ларса Нурена, незважаючи на назву, вирізняється поміж численними літературними творами на тему війни. Вона позбавлена будь-яких військових реалій, точніше, наших уявлень про ці реалії, в ній не існує ані пострілів, ані катувань, ані вибухів. Авторові важливіше головне: взаємини між людьми, людьми рідними, а ще точніше - стосунки всередині однієї родини, яка пережила війну. Повільно і поступово знайомить драматург із основними персонажами. З перших же фраз стає зрозуміло, що найстрашніше вже минуло. Він не акцентує ані місце дії, ані країну, де відбувся чи відбувається військовий конфлікт, невідомо, чи війна минулася, чи ще тягнеться. Живе родина, мати і дві дочки, старша і підліток. Сталий плин їхнього повоєнного життя руйнує батько своїм неочікуваним поверненням з війни. Він виявляється зайвим. І не через те, що сліпий, його просто ніхто не чекав. Тут у кожного своє особисте "сформоване" життя. Мати зійшлася із братом чоловіка, старша донька в пошуках "жіночого щастя", ладна заради жуйок та кока-коли піти з першим зустрічним, хто виявить інтерес. Лише молодша донька ще вагається, кого обрати: батька інваліда, що потребує опіки та захисту, чи влаштувати "свій маленький рай", як це зробили мати та старша сестра. Батько ж сподівається, що все буде, "як раніше...","як завжди...", але марно, "як раніше" - неможливо. Війна вщент руйнує все на своєму шляху. Найстрашніше і найпотворніше - її вплив на душу людини, її моральні цінності. І найжахливіші наслідки війни полягають у тому, що людина під їхнім впливом може перетворитися на істоту, яка призвичаюється, пристосовується існувати за її законами і асимілюється згідно її потреб.

Нагадуємо, у Театрі на Подолі п'ять днів поспіль гратимуть прем'єру "Орестеї". Показ вистави пройде з 20 по 24 червня.