Театрознавці підкреслюють, що саме Курбас був засновником політичного та філософського театру в Україні. А його співпраця з драматургом Миколою Кулішем та художником Вадимом Меллером стала піком творення саме такого театру.
Трагічний фінал Леся Курбаса - відомий: у 1933 році його звільнили від керівництва театром "Березіль" у Харкові, звинуватили в націоналізмі, "хибності" репертуарної політики. Згодом його засудили, вислали на будівництво Біломорсько-Балтійського каналу, а 3 листопада 1937 року геніального українського режисера розстріляли в урочищі Сандармох.
Проект "Курбас: нові світи" - це спроба пильніше вдивитися в трагедію його часу, в творчі світи режисера. Він складається з двох частин: перша присвячена експериментальній творчості Леся Курбаса й Мистецького об'єднання "Березіль" у Києві 1922-1926 роках, а у другій частині йдеться про вистави, створені в Харківському державному театрі "Березіль", де Курбас працював у 1926-1933 роках.
Естрадна вистава-ревю театру "Березіль" "Алло на хвилі 477!" була представлена глядачам на початку січня 1929-го. Вона показує Харків у контексті тогочасних найновіших європейських трендів: це перше джаз-ревю в Україні.
У той час на хвилі 477 м. з'являлися популярні передачі харківського радіо. І це обумовило назву ревю. Естрадна вистава передбачала три дії. Перша мала назву "Галопом по Харкову", де були діалоги харківських студентів Ляща і Свинки, а також інші сцени. Дія друга переносила в "Америку", а господарем третьої дії був Остап Вишня.
Театрознавці відзначають, що така естрадна вистава об'єднувала сценки, мініатюри на злободенні теми, а також циркові номери, пантоміму, танці. Композитор - Юлій Мейтус, автор багатьох віршів - Майк Йогансен. Режисери - Борис Балабан, Леонтій Дубовик, Володимир Скляренко. А, власне, керівником такого проекту і був Лесь Курбас. Колоритні ролі харківських студентів Ляща та Свинки виконували неперевершені Йосип Гірняк та Мар'ян Крушельницький.
Виставка в "Арсеналі" дасть змогу хоча би частково відчути атмосферу "ревю" в доволі жорстоку епоху кінця 20-х років ХХ століття.
Детальніше про подію читайте у статті Дмитра Левицького у найближчому номері тижневика "Дзеркало тижня. Україна".