Троє українських письменників номіновані на Міжнародну премію Астрід Ліндґрен (Швеція) у сфері дитячої та підліткової літератури.
Про це повідомляється на сайті премії.
На здобуття премії 2025 року було номіновано 265 кандидатів з 72 країн та регіонів, серед яких 81 - нові кандидати з попередніх років. До списку увійшли автори та ілюстратори, а також оповідачі та промоутери читання. Лауреата буде оголошено 1 квітня 2025 року.
Українські письменники Іван Андрусяк, Сашко Дерманський, Галина Вдовиченко увійшли у список номінантів на премію Астрід Ліндґрен. Вони вже номінувалися на неї, але повторне номінування не заборонене правилами.
Сайт Читомо зібрав відомості про номінантів та премію.
Іван Андрусяк – поет і дитячий письменник, літературний критик, перекладач. Автор повістей "Сетфа і її чакалка", "Вісім днів із життя Бурундука", "Морськосвинський детектив", збірок казок "Зайчикова книжечка" і "Третій сніг", історичної повісті для підлітків "Сірка на порох", збірок дитячої поезії. Став відомий в українській літературі в 1990-х у складі літературного угруповання "Нова деґенерація" (разом зі Степаном Процюком та Іваном Ципердюком). Був головним редактором "Фонтану казок" — дитячої редакції видавництва "Наш Формат". У 2023-му очолив відділ художньої літератури для дітей у видавництві "Богдан".
Сашко Дерманський — український дитячий письменник, член Національної спілки письменників України. Також відомий під псевдонімом Назар Діброва. Працював літературним редактором дитячого журналу "Стежка" й автором телепрограми "Марічкин кінозал" на телебаченні. У 2001 році він опублікував свої перші дитячі вірші, а у 2004-му вийшла його перша книга. Відомі твори Дерманського — цикл про "Чудового Чудовиська", "Мері" (у 2020-му внесена до почесного списку IBBY Honour List 2020), "Казки дракона Омелька", "Лімерики" та інші.
Галина Вдовиченко — українська письменниця, журналістка. У 2008 році написала дебютний роман "Пів яблука". Другий роман "Замок Гербуртів" отримав премію у номінації "романи" на конкурсі "Коронація слова – 2009" (надрукований під назвою "Тамдевін"). Її відомі дитячі твори — "Мишкові миші", "Засинай. Прокидайся", цикл про "36 і 6 котів", а також повість "Ліга непарних шкарпеток". Ця повість стала фіналістом конкурсу "Дитяча книга року BBC-2013", а твір "36 і 6 котів" отримав нагороду як "найсмішніша книга року".
Тільки призначені номінаційні органи та журі премії мають право пропонувати кандидатів на нагороду. Від України такий орган — український відділ Міжнародної ради з книг для молоді (Ukrainian Section of The International Board on Books for Young People, IBBY). Кожна організація має право висунути загалом 4 кандидатів у таких категоріях: автор, ілюстратор, усний оповідач та популяризатор читанню. На премію висувають за всю творчість того чи іншого кандидата, а не за окремий твір. Повний список номінантів від усіх країн доступний на сайті премії.
Премію Астрід Ліндґрен (Astrid Lingren Memorial Award) заснував шведський уряд після смерті письменниці у 2002-му, щоб вшанувати її пам'ять. Нагорода присуджується щорічно з 2003 року. Її дають авторам, ілюстраторам, оповідачам, людям чи організаціям, які займаються популяризацією читання серед дітей та молоді. Нагорода не може бути присуджена посмертно.
Розмір премії — 5 мільйонів шведських крон (близько 550 тисяч доларів). Переможця обирає журі з 12 осіб, серед них і один із членів родини Астрід Ліндґрен. Нагороду зазвичай вручає кронпринцеса Швеції Вікторія у столиці Швеції — Стокгольмі.
Астрід Ліндґрен — шведська дитяча письменниця, чиї книги перекладені на понад 85 мов та видані у понад 100 країнах. Сьогодні вона найбільш відома завдяки своїм творам про "Карлсона, який живе на даху" та "Пеппі Довгапанчоха".
Нагадаємо, лауреатка Нобелівської премії з літератури 2024 року південнокорейська письменниця Хан Канг вирішила не проводити пресконференцію щодо нагородження з поваги до людей, які досі перебувають у епіцентрі триваючих конфліктів у світі, зокрема російсько-української війни та війни Ізраїлю з ХАМАС. Про це агенції Yonhap повідомив батько письменниці.
Він додав, що Хан також не даватиме жодних інтерв’ю засобам масової інформації, а своїми думками поділиться 10 грудня під час промови у Стокгольмі, де їй вручатимуть премію.