Театр після локдауну: Нищук грає жандарма, Богомазов став хедлайнером

З 25 січня, після офіційного завершення "локдауну", українські театри продовжать "сезонну роботу", хоча театральний  сезон і затьмарений карантинними випробуваннями та вірусними знущаннями.

Зокрема, Київський Національний театр імені Івана Франка 25 січня запрошує театралів на виставу "Украдене щастя" у постановці Дмитра Богомазова. 25-го у виставі -  оновлений склад, тобто, фактично, це ще одна прем’єра "Украденого щастя" Івана Франка. Михайла Гурмана грає народний артист України Євген Нищук, Анну - народна артистка України  Анжеліка Савченко, Миколу Задорожного -  Олександр Печериця. В театрі кажуть, що два потужні акторські склади максимально глибоко розкривають п’єсу, яку написав патрон театру - Іван Франко.

Тим часом, постановник «Украденого щастя», Дмитро Богомазов, за версією рейтингового опитування "Київський Рахунок", увійшов до когорти режисерів-хедлайнерів, які формують наш новий сценічний час 2000-х рр. А вистава Д. Богомазова на франківський сцені Morituri te salutante, за версією "Київського Рахунку", - серед найкращих вистав-лідерів 2000-х.

До списку режисерів-хедлайнерів експерти «Київського рахунку» віднесли також Максима Голенка, Андрія Жолдака, Станіслава Мойсеєва, Андрія Білоуса, Ростислава Держипільського, Владислава Троїцького, Стаса Жиркова, Тамару Трунову, Раду Поклітару, Оксану Дмітрієву, Володимира Кучинського, Юрія Одинокого, Андрія Приходько та інших. Загалом, до цього списку увійшло понад 50 імен талановитих театральних режисерів 2000-х.

"Київський Рахунок" -  рейтинговое опитування українських театральних критиків, ініційоване ще 2004 року відомим театрознавцем Сергієм Васильєвим. Після  певної перерви "Київський Рахунок" відновив активність  2018 року.

Цьогоріч експертам було запропоновано визначити найкращі українські вистави 2000-х.

Згідно підсумків "Київського Рахунку",  найкращим театром (де народилося найбільше знакових і  найчастіше згаданих експертами постановок 2000-х)  став Київський Національний театр імені Івана Франка.

За версією  експертів,  найкраща  українська вистава 2000-х з явилася саме на "першій сцені" франківців, це постановка за творами Василя Стефаника - Morituri te salytаnt, а кращим режисером 2000-х (за версією експертів "КР"), є постановник цієї ж вистави -  Дмитро Богомазов,  головний режисер Національного театру імені Івана Франка (відзначені також його вистави в Одесі і на київських сценах, вТЮГу та в Київському Театрі драми і комедії).

За словами  одного з експертів "Київського Рахунку" Олега Вергеліса, це проєкт  важливий (для театральної спільноти) і прозорий, він дозволяє відчувати "пульс" театрального життя, враховуючи різні  думки-враження  театральних літописців -  теоретиків та практиків сучасного українського театру. До того ж "КР" не пов’язаний  "веригами" залежності від державних  інституцій, це творча авторська ініціатива, яку варто розвивати, навіть за нинішніх обставин карантинних випробувань для всіх вітчизняних  (і світових) театрів.

- Мені особисто цікаво було  дізнатися  думки і "підсумки" колег, адже моя книжка "Українська драма. Епізоди" (2016,  серія "Бібліотека" "Дзеркала тижня")  присвячена  саме нашому першому театральному десятиліттю 2000-х, - каже Вергеліс, - Приємно, що нотатки про знакові вітчизняні вистави 2000-х є і на сторінках "Української драми"  - від "Гамлета"  А. Жолдака до "Нації" Р. Держипільського, від" Сталкерів" С. Жиркова до "Лісової Пісні" А. Приходька, а також нариси про теперішніх хедлайнерів -  В. Троїцького, А. Жолдака, Д. Богомазова, Р. Держипільського, А. Білоуса.