Справа навіть не в тому, що видатний сатирик і за сумісництвом англіканський священик писав дрібним скупим почерком. Багато слів у посланнях до Естер Джонсон («Стелла») і Ребеки Дінглі просто закреслені. Досі вчені вважали, що це справа рук манірних редакторів-цензорів XVIII століття, які хотіли зберегти репутацію письменника, а тому замазували найінтимніші подробиці.
Вільямс впевнена, що все це робив сам Свіфт. На її думку, це була свого роду гра з адресатом: жінці належало вгадати, яку ніжність мав на увазі автор, перш ніж вона могла повною мірою насолодитися листом.
Це був не єдиний спосіб підкреслити близькість між учасниками листування. Свіфт користувався також своєрідною мовою, що нагадує дитячий лепет: I expect a Rettle vely soon; &that MD is vely werr, and so Nite dee MD («Чекаю листа в найближчим часом, і щоб з моїми дорогими все було добре, тому надобраніч, мої дорогі»). Або: «I am sorry for poo poo ppt, pray walk hen oo can» («Мені так шкода бідну-бідну дівчинку, дай бог тобі швидше стати на ноги»).
Дослідниця зазначає, що зрозуміти цю абракадабру можна тільки при читанні вголос. Зокрема вона скористалася допомогою свого трирічного сина, який мав підходящий рівень шепелявості.
Учені сперечаються досі про відносини між письменником і цими жінками. Сучасники і старовинні автори стверджували, що Свіфт ніколи не зустрічався з ними окремо. Зараз же прийнято вважати, що «Стелпа» була його таємною дружиною, однак чи був укладений шлюб офіційно, невідомо.
Вільямс, виходячи з аналізу листів, приходить до висновку про те, що інтимні шаради письменник загадував не тільки Естер, а й Ребеці. Судячи з усього, послання призначалися їм обом. Наприклад, у лютому 1711 він писав: «Як і раніше дуже холодно. Як хотілося б мені, щоб моя рука опинилася у ваших найтепліших місцях, панянки».
Розшифровані таким чином листи увійдуть до зібрання творів Джонатана Свіфта, яке готує видавництво Кембриджського університету.
За матеріалами «Компьюлента»