17 червня Європейський мовний союз повідомив, що у 2023 році Україна не зможе провести "Євробачення". Це за традицією отримує переможець попереднього конкурсу. Головною причиною відмови засновник назвав проблему із забезпеченням безпеки. Розраховувати на те, що війна, розв'язана проти України Росією, закінчиться найближчим часом, не доводиться. Так що сенсації не сталося, пише автор, вважає автор DW Андрій Бреннер.
За майже чотири місяці війни весь світ міг переконатися в "гуманності" високоточної російської зброї, яку за об'єкти військової інфраструктури приймає театри та лікарні, житлові будинки та школи, дитячі садки та торгові центри.
Можливо, дехто заперечить: адже Україна вже приймала "Євробачення" у 2017 році, коли війна йшла на сході країни. Тоді ситуація була іншою. Бойові дії велися лише у Донецькій та Луганській областях. Російські війська офіційно не брали у них участі. Решта території України не зазнавала ракетних обстрілів. Однак і тоді забезпечення безпеки мало пріоритетне значення. Так, з цією метою 13 травня Міжнародний виставковий центр у Києві, де проходив фінал "Євробачення-2017", по всьому периметру оточили українські військові.
Крім того, автор зазначає ще кілька специфічних умов. По-перше, наявність підходящої арени. Вона має бути критою, місткою, а також відповідати технічним стандартам для таких заходів. П'ять років тому Міжнародний виставковий центр у Києві важко апгрейдити до потрібного рівня. З того часу реконструкції концертних майданчиків в українських мегаполісах не проводилося.
Саме великі міста, які мають достатню кількість готельних місць для учасників, технічного персоналу, глядачів та журналістів, а також міжнародні аеропорти, розглядаються як кандидати на проведення "Євробачення". Але багато аеропортів в Україні стали метою російських обстрілів, повітряне сполучення перервано. А у компанії "Українська залізниця", яка здавалася б неможливою в цю війну, зараз є справи важливіші, ніж перевозити кочувальний балаган "Євробачення".
Конкурс такого рівня – це не короткостроковий приїзд іноземних політиків до Києва. На його планування йде майже рік. Сцена, що проектується заново для кожного "Євробачення", будується за місяць до фіналу, а репетиції учасників розпочинаються за два тижні до фінального шоу. Україна напевно впоралася б із цими завданнями. Якби не було війни.
Тому українцям не варто ображатися на Європейський мовний союз, який відмовив їм у праві втретє прийняти у себе "Євробачення". Виконавчий продюсер конкурсу Мартін Естердаль був щиро захоплений успіхом Kalush Orchestra, коли на прес-конференції переможців у Турині передав українській делегації папку із каталогом вимог для проведення шоу. Яке рішення буде ухвалено, він напевно вже знав, але вчинив належну повагу до країни-переможниці і віддав данину традиції.
На закінчення прес-релізу Європейського мовного союзу особливо вказується, що нинішня перемога України обов'язково знайде відображення на майбутньому конкурсі. Це те, що організатор "Євробачення" зобов'язаний подбати. Це його обов'язок перед країною, яка перемогла на конкурсі, незважаючи на російські обстріли, загибель людей та руйнування. Свята "Євробачення" Україну позбавила Росія, розв'язана нею безглузда та жорстока війна. Місця на цьому святі нинішньої Росії немає. І як би не змагалися у сарказмі з приводу конкурсу російські пропагандисти та псевдопатріоти, Росія обікрала себе. "Євробачення" був і залишається улюбленим конкурсом багатьох росіян, а успіх у ньому Москва вважала справою і політичного престижу.
Нагадаємо, на "Євробаченні 2022", який проходив 14 травня в Туріні (Італія) тріумфально переміг український гурт Kalush Orchestra. З перемогою українців негайно привітали міністр оборони та прем'єр Великобританії Бен Уоллес та Борис Джонсон, голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та президент Євроради Шарль Мішель.