Український кінокритик Лук'ян Галкін називає людей, які особливо вплинули на вітчизняний кінопроцес 2018-го і, безперечно, були успішними гравцями на кінополі. Зокрема, на його думку, людиною року став Олег Сенцов: 145 днів голодування, потужна підтримка світового співтовариства, Премія Сахарова за свободу думки, вистава "Номери", поставлена за його сценарієм Тамарою Труновою в Києві, і послідовний героїчний опір однієї людини тоталітарній машині за північним кордоном.
Успішним був минулий рік і для інших режисерів. Наприклад, Сергій Лозниця отримав нагороду в категорії "Особливий погляд" Каннського кінофестивалю за фільм "Донбас". "Якщо Міністерство закордонних справ України не може впоратися з тим, щоб розповісти всьому світу про війну в Донбасі, це повинні робити кінематографісти", - заявив режисер на українській прем'єрі фільму.
Відзначився в цьому році і Ярослав Лодигін, режисер "Дикого поля" за романом Сергія Жадана "Ворошиловград". Незважаючи на те, що картина не окупився в прокаті, вона підштовхнула кінематографістів до екранізації української нової класики і подарувала новий погляд на культовий твір.
Перемога у конкурсі Мінкультури "Малі міста - великі враження" обернулася для фестивалю кіно і урбаністики "86" цим бюрократичним пеклом і вимогою "відкату". Але відвага команди, яка не пішла на це і виступила з численними публічними заявами, закладає основу для того, щоб зробити державну підтримку культурних ініціатив більш чесною і прозорою.
Відзначив критик і Марисю Нікітюк драма якої "Коли падають дерева" була прем'єрою Берлінале і стала кіноподією року, і Леоніда Кантера. Видатний режисер трагічно рано пішов з життя, залишивши по собі "Міф" - документальну історію Василя Сліпака, соліста Паризької національної опери, який загинув у бойових діях на Сході України.
Успішним був рік і для Дениса Іванова. Дистриб'юторській компанії Arthouse Traffic, яку очолює Іванов, виповнилося 15 років. Ювілейний 2018-й позначився п'ятим дитячим кінофестивалем "Чілдрен Кінофест", другим "Київським тижнем критики" (де були представлені численні фестивальні хіти, які обійшли і "Молодість", і ОМКФ), розкручуванням і просуванням "Донбасу" Сергія Лозниці, а також численними релізами з Канн і Берліна.
А Анна Паленчуку цьому році продюсувала перше українське мок'юментарі Корнія Грицюка "2020. Безлюдна країна" і комедію Тоні Ноябрьової "Герой мого часу", а також влаштовувала численні акції на підтримку Олега Сенцова, стала продюсером вистави за його п'єсою "Номери" і вже оголосила, що в наступному році п'єса отримає кінематографічне втілення.
Детальніше про підсумки 2018 та головні успіхи в українській культурі читайте у статті Олега Вергеліса та Катерини Константинової "Трамвай "Успіх"-2018" у свіжому номері тижневика "Дзеркало тижня. Україна".