З дня смерті Пабло Пікассо 8 квітня 1973 року вчора минуло рівно пів століття. Засновник кубізму помер у Мужені, Франція, у своїй віллі на вершині пагорба, особняку з 35 кімнат, оточеному 17 акрами землі поруч із каплицею Notre-Dame de Vie — до 18 століття це місце служило притулком для сімей з регіону, які приїжджали хрестити своїх мертвонароджених дітей, пише ARTNews.
На схилі життя Пікассо так казав про смерть:
«Я весь час розмірковую про смерть, це єдина жінка, яка була вірною мені протягом усього життя».
Іспансько-французький художник жив і творив у радикальному розриві з традиціями, він функціонував як резонатор для свого часу, на перехресті всіх революцій ХХ століття – в сфері літератури, філософії, науки, фотографії, кіно, – пише Le Monde. Багато хто відзначав його талант як «альтернативу нормі».
Однією з найзнаковіших робіт художника вважається "Герніка", яка є певною мірою хворобливим, але правдивим переосмисленням кривавої реальності.
Близько 4:30 пополудні 26 квітня 1937 року жителі баскського міста Герніка, Іспанія, здійняли голови і побачили групу літаків. Це були бомбардувальники двох ескадрилій — нацистського Легіону Люфтваффе «Кондор» та фашистського італійського Aviazione Legionaria. Вони виконували завдання знищити Герніку на підтримку генерала Франциско Франко, лідера правого перевороту проти соціалістичного уряду Іспанії, який почався рік перед тим. Близько 24 літаків скинули 22 тонни боєприпасів під час послідовних нальотів, які тривали декілька годин.
Для порівняння – російська армія за один місяць кривавої весни 2022 року скинула 714 тонн авіабомб у тротиловому еквіваленті на металургійний комбінат "Азовсталь" у Маріуполі.
Після операції велика частина Герніки лежала в руїнах. Оцінки щодо жертв серед цивільного населення точно встановити так і не вдалося. Але серед найбільш гіпотез наводять цифри від менше ніж 200 до понад 1000 людей із загальної кількості населення в 7 000.
Про Герніку пам'ятають не менше, ніж про стертий з лиця землі Дрезден
В майбутніх авіаатаках прогітлерівська коаліція завдасть ще більш руйнівних ударів по таких містах, як Варшава, Роттердам чи та Дрезден. Та Герніка займає особливе місце в історії, передусім завдяки зусиллям однієї людини: Пабло Пікассо.
Пікассо закріпив пам’ять про цю подію своїм шедевром «Герніка» (1937), який став іконою антивоєнних настроїв. Намальована майже повністю гризайлем і має розміри 11 на 25,6 футів, мізансцена «Герніки» міститься в яслах, де впереміж зображені тварини та люди, включно з матір’ю та дитиною, і усі вони – в божевільному стражданні.
«Герніка» є другою за значимістю картиною Пікассо після «Авіньйонських дівчат» (1907), з якою вона поділяє таке ж епічне враження, хоча й з більшим відчуттям тяжіння. Але крім питань тону, різниця між двома картинами полягала в тому, що «Дівчат» намалював художник, відомий переважно в інтимному колі близьких, тоді як «Герніку» намалював художник, який заслуговує міжнародної слави.