Фільм Мантаса Кведаравічуса, який був схоплений і вбитий російською армією в Маріуполі на початку квітня, покажуть у Каннах. Наречена документаліста, яка на той час була з ним, змогла повернути зняті там кадри і змонтувала їх. Фільм, показ якого анонсували на сайті кінофестивалю, має назву «Маріуполіс 2».
У 2022 році режиссер повернувся в Україну, на Донбас, у серце війни, щоб бути з людьми, яких він зустрічав і знімав у 2014 та 2015 роках. Після його смерті його продюсери та співробітники доклали всі свої сили, щоб продовжувати ділитися його роботою, баченням і фільмами.
“З величезною силою та чутливістю «Маріуполіс 2» зображує життя, яке триває серед бомбардувань, і відкриває образи, які передають і трагедію, і надію”, - йдеться на сайті фестивалю.
І водночас додають, що митець бажав знімати свідчення як режисер-документаліст, «подалі від агітації ЗМІ та політиків».
Запах смерті в її сирому вимірі
«Знаєте, що найбільш незвичайне в Маріуполі? Жоден з його мешканців не боявся смерті, навіть коли вона була зовсім поряд. Смерть уже була повсюди, і ніхто не хотів помирати безрезультатно. Люди підтримували один одного, ризикуючи своїм життям. Вони курили та балакали надворі, незважаючи на бомби. Грошей не залишилося, а життя стало занадто коротким, щоб його пам’ятати, тому люди задовольнялися тим, що мали, і розширювали свої межі. Більше не було ні минулого, ні майбутнього, жодного судження. Це був рай у пеклі, делікатні крила метелика тріпотіли все ближче й ближче одне до одного, запах смерті в її сирому вимірі. Це було серцебиття життя», - йдеться в описі фільму.
“Погано, що Європа навіть не знає, що в нас тут відбувається. Політичні діячі європейські часто просто кажуть, що “ми стурбовані”. Але від цього нам, на жаль, не холодно, не жарко. До звичайних людей у жодному вигляді не доходять гроші, які МВФ надає уряду. Моя місія була показати, що є агресія Росії. Що Україна потребує допомоги, інформаційної підтримки. Розповідати про те, що тут йде війна”, - повідомляла у 2016 році журналістка Альбіана Львутіна на презентації Маріуполіса на кінофестивалі Berlinale у Німеччині у 2016 році.
Коли на початку квітня цього року Кведаравічюса спершу взяли в полон, а потім убили, Львутіна уточнила: після того, як дружина знайшла тіло документаліста, якийсь час довелось тримати все в секреті:
"Щоб її саму не вбили, щоб тіло не знищили, треба було приховати інформацію. Про смерть знала обмежена кількість людей, але щойно інформація потрапила до ЗМІ, зупинити це було вже неможливо. Ми могли більше ніколи не дізнатися правди і навіть не попрощатися з Мантасом", – розповіла Левутіна.