Фільм "Дау", що знімався в Харкові: чому проект Іллі Хржановського викликав скандал у Європі

З 25 січня по 17 лютого в Парижі проходить показ скандального проекту Іллі Хржановського "Дау", який спочатку замислювався як біографічний фільм про фізика Льва Ландау, а потім переріс в абсолютно новий витвір мистецтва, який викликав широкий резонанс. Робота над проектом йшла протягом 13 років, за цей час було знято 700 годин екранного часу, змонтовано 13 фільмів і серіалів, які входять в "Дау".

У Парижі проект займає відразу декілька майданчиків: у театрах Шатлі і де ля Вілль і Центрі Помпіду. Для того, щоб потрапити на показ, необхідно придбати спеціальну візу, вартість якої на шість годин становить 35 євро на добу – 75 євро, а безлімітне відвідування – 150 євро.

Проект став скандальним ще до початку показу. Справа в тому, що сцени насильства та сексу, які були створені для проекту, по більшій частині були справжніми. Режисера навіть звинувачували у нелюдському ставленні до учасників. А сам проект став сумішшю реаліті-шоу, ігрового і документального кіно.

Де проходили зйомки

Основні зйомки фільму проходили в Харкові, спеціально для них Хржановський побудував на території занедбаного стадіону Інститут. Як повідомляє ВВС, Харків був обраний для зйомок невипадково: у 1930-х роках Ландау п'ять років пропрацював в Українському фізико-технічному інституті (УФТІ). Крім того, Харків зберіг характерний для епохи конструктивізм і пдходив для зйомок набагато більше, ніж Москва.

Побудований режисером Інститут був справжньою науковою спорудою, з реальними квартирами, буфетами, охоронцями та науковцями, які проводили експерименти. Люди, які брали участь у зйомках, прожили на його території три роки, отримували зарплату в радянських рублях і витрачали її на території Інституту. Їм також заборонялося проносити на його територію будь-які предмети, які відносилися до ХХІ століття, і вживати вирази, не характерні для епохи зйомок, а вона охоплювала період з 1938 по 1968 рік. Місяць зйомок на території Інституту прирівнювався до року, тому за три роки режисерові вдалося відзняти матеріалу за умовні 30 років.

Крім того, на території Інституту видавалася газета, проводилися партійні і профспілкові збори, функціонував Перший відділ, що складався з колишніх співробітників КДБ і виконував властиву йому роботу - пильно стежив за неухильним дотриманням дисципліни і виконанням ідеології, строго, грубо і іноді жорстоко карав порушників і схиляв співробітників до стукацтва.

Хто працював над проектом

Як відзначає "Медуза", головним оператором-постановником став Юргенс Юргес, колись знімав серед іншого "Страх з'їдає душу" Райнера Вернера Фассбіндера і "Забавні ігри" Міхаеля Ханеке. Також у роботі брав участь Мануель Альберто Кларо, оператор "Меланхолії" і "Німфоманки" Ларса фон Трієра. Фільми знімалися на плівку 35 міліметрів.

Примітно, що сам режисер мінімально втручався в знімальний процес. Разом з тим, не можна сказати, що режисури не було зовсім: у проекті досить маніпуляцій з персонажами, які вступали у взаємодії один з одним.

Варто відзначити також, що професійних акторів у проекті практично не було. Єдиною актрисою, яка була задіяна у зйомках стала Радмила Щеглова, яка виконала роль Нори (дружини Дау). Самого фізика зіграв грецький і російський диригент Теодор Крузентзис, а їхнього сина - співак Микола Воронов.

Всього в проекті було задіяно близько 300 осіб. Серед них студенти, співробітники органів держбезпеки України і Росії, бездомні, повії, інтелектуали та безробітні. А також неонацисти під керівництвом Максима Марцинкевича, що відомий під псевдонімом Тесак і зараз відбуває тюремний термін. Ролі вчених зіграли справжні вчені, в основному математики і фізики; ролі священиків і рабинів - священики і рабини.

Сцени насильства у проекті

Всі учасники "Дау" були попереджені про особливості проекту, в якому вони брали участь. У ньому все було справжнім, а насильство застосовувалося учасниками по відношенню один до одного, автори у це не втручалися. Більше того, всім учасникам після монтажу фільму показали фрагменти за їхньою участю і вони могли не дозволити їх публічний показ.

"Медуза" підкреслює, що в "Дау" є як мінімум дві сцени сексуального насильства: директор Інституту намагається примусити до сексу секретарку, а співробітник органів держбезпеки гвалтує співробітницю Інституту пляшкою. У другому випадку роль зіграла жінка, яка БДСМ-практики і дала згоду на зйомки. Ні перша, ні друга не висунули жодних скарг і дали згоду на показ відповідних сцен.

Крім того, в "Дау" також показують вівісекцію миші і вбивство свині неонацистами. При цьому, в обох випадках ініціатива походила від учасників, автори просто не перешкоджали тому, що відбувається.