Підтримати
Роботи київської мисткині Олесі Трофименко стали основою оди Марії Грації К’юрі Дереву життя. Про показ чергової колекції від Dior на тлі робіт української вишивальниці, пише The Guardian.
“У чому суть високої моди? Це питання задала собі креативний директор Dior, італійська дизайнерка Марія Грація К’юрі в часи пандемії, війни та загрози глобальної рецесії світової економічної моделі. Відповідь, на її думку, полягала в тому, щоб «переосмислити краще завтра». А також створити «міст» між знаннями різних культур, з метою створити щось значуще разом”, – йдеться в статті видання.
Центром показу Dior у понеділок були не шовкові шифонові сукні з плісируванням чи хитромудро вишиті кремові вовняні пальта. Натомість тлом показу стали невинні інтерпретації Дерева життя, усіяного квітами, фруктами та птахами.
Переглянути цей допис в Instagram
Ці роботи, які уособлюють «жінку, продовження життя та світле майбутнє», належать київській художниці Олесі Трофименко. К'юрі відкрила її цієї весни на виставці в MAXXI, національному музеї мистецтва XXI століття в Римі, у програмі, присвяченій сучасним українським художникам. Для цієї колекції от кутюр, першої з початку війни в Україні, Кюрі дала Трофименко карт-бланш, і результат – ці масштабні настінні вироби – стали відправною точкою для її показу.
Символіка Дерева життя
«Мені дуже подобається символіка Дерева життя», — сказала вона за лаштунками перед шоу… – Йдеться про ідею колообігу життя».
Тема дерева життя була підхоплена в колекції з кремовими, темно-коричневими та чорними максісукнями з спідницями до кісточок, на яких вручну вишиті мотиви природи, натхненні творчістю Трофименко.
Універсальний фольклор, що підживлює надію на мир
Той факт, що дерево життя є символом, присутнім у багатьох культурах, також сподобався К’юрі, її задум полягав у тому, щоб створити універсальну декоративну мову, новий універсальний фольклор, що зміцнює мир і надію. Щоб посилити цю концепцію, К’юрі також розробила інші деталі народного рукоділля в одязі – делікатно оброблені бюстні панелі, ідеально вишиті пальта, плетені шви та тканини, вишиті вручну, які створювали органічну текстуру.
Переглянути цей допис в Instagram
Мода як міст до інших культур
Будуючи цей «міст» до інших культур, К’юрі вважає, що Dior можна знайти «в усьому світі» – найдрібніші деталі виконані паризькими petits mains, але от більша частина вишивки – як на настінних творах мистецтва, так і на сукні – над ними попрацювали індійські майстри зі школи ремесел Chanakya та майстереня Chanakya в Мумбаї.
Переглянути цей допис в Instagram
«Важливо вести цей діалог і ділитися цими навичками», — сказала модеьєрка, додавши, що в от кутюр (з французької – haute couture, висока мода, ред.) є хороші можливості для побудови мосту між різними культурами. «Коли ви працюєте руками, ви близькі до людей».
Чи принесуть світовий мир (про який нещодавно писав дипломат і політолог Кіссінджер), модельєрські рішення К’юрі, залишається предметом дискусій. Але, судячи з кількості селфі, зроблених відвідувачами шоу на тлі робіт київської мисткині Трофименка, це, щонайменше спонукання до такого бажаного відчуття легкості та оптимізму в цей важкий час.
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google