Ада Роговцева, Роман Балаян та інші закликали до бойкоту російської культури

Сім знаменитих діячів українського кінематографу виступили за бойкот Росії після того, як вона розпочала війну в нашій країні. Їхні оповідання опублікувало видання Variety, а ключові повідомлення – Держкіно України.

Зокрема, Росію засудили актриса Ада Роговцева, режисери Роман Балаян, Сергій Буковський, Михайло Іллєнко, кінокритики Володимир Войтенко та Любомир Госейко.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Анджеліна Джолі опублікувала фото українських дітей, які постраждали від війни

Ада Роговцева розповіла, що вона є волонтером. «Страшно, коли ти нічого не робиш. Коли ти сидиш ночами у підвалі, це неприємно. А коли ти чимось зайнятий весь день, це не страшно. Я пишаюся тим, що люди на передовій саме такі. Люди, які зараз страждають, такі. Вони хоробрі, чудові люди», - розповіла вона.

«Я народилася оптимісткою. Але останні роки з'явилися деякі інші якості. Я почала ненавидіти. І я справді ненавиджу вбивць. Я ненавиджу людей, які піднімають руку на дитячу лікарню, піднімають автомат на дитину, безпорадну жінку та мого героя. 18 числа цього місяця я мала грати у Харківському театрі. Поки що ніде грати. А хлопчика, з яким я мала грати у виставі, було вбито. Він світлий, чистий, юнак. Він був. Це як ховати сина. Я знаю, що таке біль», – додала вона.

Роговцева зазначила, що вважає, що транслювати російські фільми на фестивальних екранах наразі неприйнятно. «Ця країна сіє смерть. А не розумне, добре, вічне», - додала вона.

«Мені байдуже, як Путін піде з цього світу, чи пострілом у голову, чи задушенням шарфом. Так чи інакше, кінець близький. Але мене хвилює – насправді мені страшно – що мої родичі з Москви надіслали веселу комп'ютерну листівку із привітаннями з 8 березня моїй мамі та дружині з побажаннями мирного неба над нашими головами. Їм, як і мільйонам інших громадян Російської Федерації, промили мізки – або, можливо, я сказав би, що їх мізки повністю вимили. На це було цілеспрямовано витрачено мільярди доларів Путіна. І цією роботою була зайнята російська культурна сфера, у тому числі і кіно - "найголовніше з усіх мистецтв", за словами Леніна», - Сергій Буковський.

Він додав, що точно знає, що з 2014 року Росія виготовляла фільми про власну армію, виставляючи військових героями, які прийшли «звільняти» мешканців Криму та Донбасу від «українських націоналістів». А актор Пореченков особисто приїхав підтримати російську армію у так званих «Л/ДНР».

«Російські фільми, за всіх своїх мистецьких достоїнств, так чи інакше є імперською зброєю руского міра і мають бути вилучені з показу на всіх світових платформах – кінотеатрах, стрімінгових сервісах, фестивалях та інших. Це буде справжнє роззброєння кривавої, агонізуючої Російської імперії», - Володимир Войтенко.

«Я повністю підтримую повний бойкот російського кіно, незважаючи на громадянську позицію деяких режисерів. Нещодавно видатний російський критик написав дуже гарну статтю про колективну відповідальність російської інтелігенції, зокрема і режисерів. А колективна відповідальність тягне за собою колективну відплату», - Андрій Халапачі.

Він додав, що поважає режисерів, таких як Алєксандр Сокуров та Андрєй Звягінцев, а також інші, чиї самотні голоси виступали проти російської пропаганди. Але цього було недостатньо і сьогодні весь світ спостерігає за трагедією, яка розгорнулася в Україні.

«На торішньому Каннському фестивалі я не потис руку своєму давньому другу, директору Московського кінофестивалю Кірілу Разлогову на вечері режисерів. Я відчував докори сумління після його смерті, але сьогодні я переконаний, що його участь в організації кінофестивалю в Криму та мовчазна підтримка політики Путіна сприяли тому, що зараз відбувається. І кров убитих дітей в Україні також на його совісті», - додав Халапачі.

«Саме російська культура та російська мова завжди були провідним загоном ніжного вторгнення в душу, побут, спілкування через шедеври російської літератури, поезії, кіно... Росія завжди вміла обіймати геніїв. Згадаймо українця Миколу Гоголя. Генії хотіли писати, малювати, співати – творити. Заробляти. А Росії завжди потрібні були афоризми про себе - геніальні формули національної унікальності, загадковості, незламності, (...) російські міфи про національну неповторність, загадковість, непереможність... І тоді звучить: "Росія там, де російська мова!". І починається війна», - Михайло Іллєнко.

«Було б, як мінімум, дивно після нелюдських, фашистських дій Росії в Україні, що розпочалися з 24 лютого 2022 року, якщо міжнародні кінофестивалі дозволять російським фільмам брати участь у своїх програмах цього року», - Роман Балаян.

«Українські режисери закликали до бойкоту російського кінематографа і це не залишилося непоміченим французькою пресою. Проте, у той час як Канський кінофестиваль поки що задовольнився заявою про відмову від офіційних російських делегацій, не всі фестивалі у Франції, присвячені російському кіно, погоджуються бойкотувати покази російських фільмів. (...) Разом із українськими режисерами я закликаю до бойкоту російського кіно на всіх кінозаходах у Франції та Європі», - Любомир Госейко.

Про те, як російська культура побудувала фундамент, на якому базується нинішнє вторгнення Росії в Україну, читайте у статті Катерини Щоткіної «Російська культура: як маленька людина породжує велике горе» на ZN.UA.