Культурный фронт – 2

Життю (а точніше, виживанню) українських музеїв, театрів, бібліотек, заповідників в умовах повномасштабного вторгнення присвячено проєкт ZN.UA, створений за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України (МКІП).

Першу частину, присвячену музеям, шукайте тут.

Частина 2

Бібліотеки під час війни

Українські бібліотеки давно були полями битви. Бібліотечні ресурси — це частина інформаційних ресурсів держави, отже, вони потребують особливої уваги, а також розвитку і захисту, зокрема й від поширення ворожих інформаційних впливів.

Отруйна російська мовно-літературно-книжкова експансія тривала століттями, навіть понад 30 років Незалежності нашої країни. Однак масово переконатися в цьому на всіх рівнях змогли тільки під нещадними обстрілами ракет, вибухами снарядів, укотре зазирнувши в обличчя смерті, яку несе країна-агресорка.

Важко не погодитися з письменницею, громадською діячкою Оксаною Забужко: «Авжеж, час новими очима перечитати російську літературу: «маскувальну сітку» для російських танків значною мірою виплела саме вона». У квітні минулого року її роздуми «Як читати російську літературу після Бучі» вийшли друком у Times Literary Supplement і були перекладені в кількох десятках країн світу.

У травні 2022 року МКІП України опублікувало позицію щодо актуалізації бібліотечних фондів у зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України та рекомендації.

Тільки за пів року від ухваленого рішення Україна вилучила зі своїх бібліотек близько 20 мільйонів примірників книжок, які вийшли за радянських часів або видрукувані російською мовою. Процес набирає обертів.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Росія виділила 360 мільйонів рублів для знищення бібліотек на окупованих територіях – ЦНС

Приклади сучасного варварства

Як неодноразово повідомляв Генеральний штаб ЗСУ, загарбники на тимчасово окупованих територіях продовжують знищувати українську культурну спадщину, грабують музеї та бібліотеки, спалюють українську літературу й підручники, що надруковані українською мовою. Так само, як під час Другої світової війни нацисти спалювали книжки на окупованих територіях.

Внаслідок повномасштабного російського вторгнення, за даними МКІП, понад 550 бібліотек пошкоджені або зруйновані.

Лише кілька прикладів зі списку злочинів проти бібліотек.

У Чернігові та області від початку повномасштабного вторгнення постраждало, за попередніми підрахунками, понад 20 бібліотек, три з них вщент знищені. Зруйновано дах, вибито шибки в будівлі універсальної наукової бібліотеки імені В.Короленка, пам’ятки архітектури, серед засновників якої — подружжя Грінченків та Коцюбинських. У бібліотеках Сновської громади Чернігівщини, що на кордоні з Росією, окупанти брали на розпал книжки і залишали свої ганебні «автографи» на стінах.

Чернігівська обласна універсальна бібліотека ім. В.Г. Короленка у березні 2022 року під час облоги міста була обстріляна російськими військами. В будівлі розбито дах, вибито шибки, в стінах утворились тріщини.

Міністерство культури та інформаційної політики України

У Маріуполі з 15 бібліотек, що працювали до 24 лютого 2022-го, не залишилося жодної. Всі будівлі пошкоджені або повністю зруйновані.

Усі херсонські бібліотеки були захоплені окупантами, майже всі пограбовані. А Херсонську обласну бібліотеку для дітей імені Дніпрової Чайки навіть замінували.

Після визволення Харківщини від окупантів міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко у вересні минулого року відвідав Балаклію й Ізюм: «Ізюм — точка болю України... Під час облоги місто фактично перетворилося на згарище. Школа, яка простояла у центрі міста 140 років і витримала Другу світову війну, бібліотека, музична школа — вщент… Книжковий фонд міста розкрадено, знищено».

А в Балаклії у бібліотеці побачили стоси книжок українською мовою, які місцеві колаборанти спільно з російськими окупантами відсортували до вивезення. «Окремо лежала так звана бандерівська література, — згадує міністр. — Автори: Матіос, Стус. Нашу літературу почали замінювати бульварними російськими книжками російською мовою. Але не встигли, — всі книжки залишилися на місці».

У бібліотеках Балаклії Харківської області загарбники разом з колаборантами підготували до вивезення з міста всіх книжок українською мовою, але не встигли здійснити цей злочин.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Бути чи не бути спеціальним бібліотекам в Україні

Багатофункціональні пункти незламності

Лідер думок, поет і громадський діяч Сергій Жадан під час великої війни акцентує: «Бібліотеки для мене — це місце сили, особливо в тій ситуації, що склалася у нас зараз, у нинішній культурній парадигмі».

Там, де це можливо в Україні, бібліотеки продовжують надавати свої послуги користувачам, у тому числі працюють онлайн-сервіси. Майже всі бібліотеки, за винятком установ на тимчасово окупованих територіях, перетворені на культурні хаби та універсальні сучасні коворкінги. Важко перелічити, чого тільки сьогодні не роблять бібліотеки:

• працюють у кіберпросторі проти дезінформації;
• розвивають інформаційно-консультативну діяльність із правових, соціальних, питань охорони здоров’я, зокрема з психологічних питань, створюючи тематичні колекції інформаційних ресурсів і залучаючи відповідних фахівців;
• проводять навчання з невідкладної медичної/домедичної допомоги;
• виконують роль штабів приймання гуманітарної допомоги для переселенців та військових;
• виконують функцію бомбосховищ і водночас центрів просвітництва, бо часто під час повітряних тривог запускають освітні чи дитячо-розважальні лекторії, демонструють кіно та ін.;
• займаються справжньою бібліотерапією: організовують літературні читання, концерти, тематичні лекції, вечори пам'яті тощо.

Щодо візії української бібліотеки після Перемоги, то це має бути про інклюзивний відкритий простір, де всі почуватимуться комфортно відповідно до філософії «суспільства без обмежень». Україна на шляху до ЄС має внести корективи у своє законодавство, імплементуючи здобутки дружніх нам країн, зокрема Польщі, країн Балтії, Великої Британії, які вже допомагають нам, зокрема і в бібліотечній сфері.

Конкретні кроки

• Триває процес запровадження Національної електронної бібліотеки — велетенської бази даних оцифрованих об’єктів, що представляють культурне надбання. Дотримання міжнародних стандартів — обов’язкова умова для повноцінної інтеграції у глобальний інформаційний простір. Над цим проєктом працюють «Всеукраїнська громадська організація Українська бібліотечна асоціація», МКІП, провідні експерти з бібліотечної, музейної та архівної сфер із залученням міжнародних партнерів: ЮНЕСКО, Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій та установ, різних іноземних інституцій. Під час війни це питання надзвичайно актуалізувалося.
• Ініціюються численні благодійні акції на підтримку бібліотек по всій Україні, де це тільки можливо. Лише на початку травня 2023-го запущено кілька акцій, зокрема «Благодійний фонд «Бібліотечна країна» спільно з Українською асоціацією видавців і книгорозповсюджувачів оголосили конкурс серед публічних бібліотек України. Метою конкурсу є забезпечення можливості отримати благодійну допомогу у вигляді книжок найактивнішим публічним бібліотекам України.

Чи то передача 13 громадам Донецької області понад трьох тисяч книжок різних жанрів українською мовою за підтримки МКІП і Донецької обласної військово-цивільної адміністрації.

• Спеціальний рахунок МКІП для збору коштів на відбудову зруйнованих культурних об'єктів.
• Свідки руйнування культурної спадщини з усіх регіонів України можуть надсилати фото- або відеодокази до МКІП.