“2000 метрів до Андріївки” став другим у рейтингу найкращих фільмів року за версією The Guardian

Документальний фільм режисера Мстислава Чернова “2000 метрів до Андріївки” посів друге місце у списку 50 найкращих фільмів 2025 року за версією британського видання The Guardian. Українська картина поступилася лише фільму Пола Томаса Андерсона “Одна битва за іншою”, який раніше здобув перемогу на Gotham Awards 2025.

Десятка найкращих фільмів 2025 року за версією The Guardian

• “Одна битва за іншою” Пола Томаса Андерсона
• “2000 метрів до Андріївки” Мстислава Чернова
• “Молоді матері” Жан-П’єра і Люка Дарденн
• “Крижана вежа” Люсіль Хадзіхаліловіч
• “Марті Супрім. Геній комбінацій” Джоша Сафді
• “Ріфеншталь” Андреса Вейля
• “Натхненник” Келлі Райкарт
• “Це була просто випадковість” Джафара Панагі
• “Нікелеві хлопці” Рамелла Росса
• “Справжній біль” Джессі Айзенберга

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Музика з “2000 метрів до Андріївки” вийшла на вінілі та стримінгових платформах

“2000 метрів до Андріївки”, що увійшов до шортліста премії “Оскар-2026”, розповідає про звільнення села Андріївка поблизу Бахмута під час українського контрнаступу 2023 року. У центрі фільму — історії військових із 3-ї окремої штурмової бригади ЗСУ, які просуваються двокілометровою замінованою лісосмугою.

Частину матеріалу зняли самі військові на камери GoPro на шоломах. Інші кадри знімали Мстислав Чернов і співпродюсер Олександр Бабенко, які працювали безпосередньо разом зі штурмовими підрозділами.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Українське кіно: у 2026 році вийде понад 30 нових фільмів

Світова прем’єра “2000 метрів до Андріївки” відбулася в січні 2025 року на фестивалі Sundance. Там фільм отримав нагороду за найкращу режисуру в категорії World Cinema Documentary.

В Україні стрічку показали на фестивалі Docudays UA, де вона здобула три нагороди. З 28 серпня фільм вийшов у широкий національний прокат.

У грудні картина отримала дві відзнаки Національної премії “Кіноколо”. Її нагородили в номінаціях “Найкраща режисура” та “Найкращий повнометражний документальний фільм”.

В інтерв’ю The Guardian режисер пояснював мотивацію повернення на фронт для знімань після успіху попереднього фільму. Він розповів, що “постійно бачив Україну жертвою цього вторгнення”, тому хотів розповісти іншу історію.