Як помирити Довгочхуна та Перерепенка

Навіть із переконаними матеріалістами, яких не проймеш ні віщими снами, ні чорними котами поперек дороги, ні розбитими дзеркалами, ні ранковим підйомом з лівої ноги, іноді трапляються події майже неможливі, з погляду теорії ймовірності…

Ні, не тринадцятого і не в п’ятницю, а сьомого липня, в середу, я прокинувся, як завжди, о шостій ранку, залив каву окропом і, очікуючи, поки вода набереться вдосталь допінгу-кофеїну, вирішив погортати якусь книжку. Найближчими на полиці виявилися «Сочиненія Н.В. Гоголя». Издание Ф.Павленкова. С.-Петербургъ 1911 г. Без будь-якої конкретної мети, навмання розгортаю цей досить масивний фоліант. Сторінка 351. У поле зору ще трохи сонних очей потрапляє фрагмент фрази, котрий будить мене ліпше настояної арабіки. «…Иванъ, Никифоровъ сынъ, Довгочхунъ, сего 1810 года іюля 7 дня учинилъ мне смертельную обиду, как персонально до чести моей относящуюся, такъ равномерно въ уничижение и конфузію чина моего и фамиліи». Ба! Який неймовірний збіг обставин — рівнісінько 200 років тому «два почтенных мужа, честь и украшение Миргорода, поссорились между собою! И за что? За вздоръ, за гусака». Дива та й годі! Цікаво, чи багато людей у світі в цей день узяли до рук книжку повістей Гоголя і розгорнули її саме на тій сторінці, що нагадала про річницю легендарної сварки Івана Івановича Перерепенка й Івана Никифоровича Довгочхуна?

Іван Никифорович. Мал. П.Боклевського (1881 р.)

Ех, якби раніше хоч на півроку надибалася ця знаменна дата, такий миргородський фестиваль можна було б затіяти при центральній міській калюжі, та що миргородський — всеукраїнський, світовий! Назвати б
його, приміром, форумом світового примирення імені Івана Івановича та Івана Никифоровича! І запросити на нього Олега Тягнибока та Наталію Вітренко, Юлію Тимошенко та Віктора Ющенка, «Нафтогаз» та Фірташа, Путіна та Ходорковського, «Хамас» та «Мосад», Північну та Південну Кореї. Талісманом варто обрати буру свиню, яка зжерла в повітовому миргородському суді важливі казенні папери. І нехай би вона всі фестивальні дні давилася, мов суддя-засівальник, валізами звезеного з усього світу компромату. І настала б епоха вселюдського приятелювання!

Ввечері липня 7 дня 2010 року я погортав канали українського телебачення, повдивлявся з балкона в чорне небо в полтавському напрямку, сподіваючись побачити репортажі та відблиски феєрверків на відзнаку визначної круглої дати. Намарно — проігнорувала Україна цю подію…

Вже перед північчю написав мейла продюсерові Української служби Бі-бі-сі Світлані Пиркало та привітав її, як представницю гоголівського краю, з річницею славетної сварки. Отож у Лондоні вже знають, що і
200 років тому українці били горшки через такі дрібниці, як стара, іржава, нікому не потрібна рушниця…

Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.

Будь ласка, виберіть один або більше пунктів

Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК