Втілена мрія Лариси Роднянської

Півтора десятиліття тому Лариса Роднянська, вірна своїй любові до документального кінематографа, організувала кіностудію «Контакт», ставши її генеральним продюсером. Усі ці роки кіностудія не просто працювала, виробляючи, на відміну від усього українського кіновиробництва, якісне документальне кіно, а й акумулювала в собі кращі творчі сили — сценаристів, режисерів, операторів, — даючи їм можливість не лише творчо працювати, а й елементарно заробляти на хліб насущний. І фестиваль документального кіно, який набирає обертів у світі, залучаючи дедалі більше й більше глядачів, теж був задуманий Ларисою Зіновіївною давно — не лише для обміну досвідом, а, головне, для створення певної кіноаури, здатної у спілкуванні продукувати нові ідеї. Хвороба і передчасна смерть перешкодили втіленню задуманого.

Ідею підхопили друзі, соратники, однодумці й син. Олександр Роднянський створив Фонд ім. Лариси Роднянської, який і став співзасновником міжнародного кінофестивалю документального кіно «Контакт». Кінодокументальний форум, який минув, пройшов повністю без державної підтримки, був чудово організований, по-смисловому наповнений і показав велику зацікавленість у ньому кіноспільноти. Слід сказати, що й простий глядач із завидною регулярністю відвідував сеанси фестивальних кінопоказів, що проходили в кінотеатрі «Жовтень».

Про участь Президента України Віктора Ющенка з дружиною у відкритті фестивалю вже багато говорили й писали. А фільм, показаний першого дня форуму, який розчулив переповнений зал, демонстрували тієї ночі по каналу «1+1» у програмі «Документ». Жаль, що мало хто знав про це. І хоча картина Наталі Іванової «Троянди для синьйори Раїси» не без творчих огріхів, не було людини, яку розказана історія залишила б байдужою.

Особливу увагу в програмі приділено 60-річчю Перемоги. Дедалі менше залишається її свідків і учасників, тим цінніший погляд на неї з сьогодення. Серед уже бачених, але не менш цікавих від повторного перегляду картин — «Львів—Маутхаузен» (реж.Гаральд Ауе, Австрія), «Місія Рауля Валленберга» і «Марш живих» (реж.Олександр Роднянський, Україна), вперше в Україні було показано стрічку російського режисера Галини Долматовської «В.С. — Улюблена солдата». Ця картина — данина пам’яті батьку режисера, відомому поету Євгену Долматовському, якому 5 травня виповнилося б 90. Виявляється, відомі рядки пісні на слова Долматовського «Любимый город может спать спокойно» присвячені Києву, що його він дуже любив. Історія, розказана в картині, водночас трагічна і зворушлива. Трагічна своєю розповіддю про любов і зраду — йдеться в ній про взаємини найвідомішої свого часу акторки й красуні Валентини Сєрової та її чоловіка, одного з найшанованіших радянських письменників Костянтина Симонова. А зворушлива вона чистим поглядом на неї Галини Долматовської, яка гортає сімейні альбоми з дитинства і щоденники, — адже її батько й Симонов були близькими друзями. Вона ж мала можливість спостерігати все зсередини, відкладаючи в скарбничку пам’яті враження. От було б чудово показати цю ретроспективу, а також багато інших картин фестивалю широкому глядачеві в телеефірі. Думаю, це викликало б великий інтерес. Особливо у дні святкування Перемоги.

Наповненість круглих столів, які пройшли в рамках фестивалю, хай не змістом, то кількістю зацікавлених учасників, теж свідчить про вдало обрану концепцію першого «Контакту».

Фестиваль, що минув, довів свою життєздатність, і його організатори налаштовані на щорічний повтор, залишаючи за собою право коригування у бік збільшення глядацького інтересу до неігрового кінематографа.

Довідка ДТ:

Призи і нагороди Першого Українського міжнародного фестивалю документального кіно «Контакт»

Рішення міжнародного журі у складі: Романа Балаяна, Франсін Брюхер, Віталія Майського, Абрама Клецкінса, Олега Фіалка

— Гран-прі ім.Лариси Роднянської (5 000 доларів США та статуетка) і дипломом за кращий конкурсний фільм 1-го Українського міжнародного фестивалю документального кіно «Контакт» нагороджується фільм «Відмітки на воді» режисера Ярона Зільбермана, Франція—Ізраїль

— Дипломом і призом (по 1 000 доларів США) за кращий повнометражний фільм міжнародної конкурсної програми нагороджуються фільми «Душі Неаполя» режисера Вінсента Моннікендама, Нідерланди, і «Que sera?» режисера Дітера Фарера, Швейцарія

Статуетка за кращий короткометражний фільм не присуджена. Грошовий приз розділено між трьома номінантами на додаток до трьох дипломів:

— Дипломом журі і грошовою премією в розмірі 650 доларів США нагороджується короткометражний фільм «Проти сонця» режисера Валентина Васяновича, Україна

— Дипломом журі і грошовою премією в розмірі 650 доларів США нагороджується фільм «Блаженні в кінематографі» режисера Олександра Столярова, Україна

— Дипломом журі і грошовою премією в розмірі 650 доларів США нагороджується фільм «Країна мрій» режисера Лайли Пакаліни, Латвія

Рішення національного журі в складі: Володимира Гришка, Сергія Буковського, Анни Гереб, Олександра Рожена, Леоніда Череватенка

— Гран-прі ім.Лариси Роднянської (5 000 доларів США та статуетка) і дипломом за кращий конкурсний фільм нагороджується фільм «Мухи», режисер Ольга Орєхова

— Дипломом і призом (2 000 доларів США) за кращий короткометражний фільм нагороджується фільм «Інакші», режисер Максим Сурков

— Дипломом і призом (2 000 доларів США) за кращий повнометражний фільм нагороджується фільм «Небезпечно вільна людина», режисер Роман Ширман

Дипломами нагороджуються:

Фільм «Кіноманія», режисер Ганна Яровенко

Фільм «Усе по-старому», режисер Єва Нейман

Фільм «Вероніка і саксофон», режисер Олена Фетисова

За операторську майстерність нагороджується Роман Єленський за фільм «Уроки арамейської», режисер Юрій Терещенко

Призом глядацьких симпатій нагороджується фільм «Український вибір», режисер Руслан Гончаров, Україна

Призом і статуеткою за внесок у світове кіномистецтво нагороджується Герц Франк, Латвія. Дипломом дирекції фестивалю нагороджуються Центральний державний кінофотоархів України, а також Російський державний архів кінофотодокументів

Нагороди відкритого міжнародного рейтингу «Золота фортуна» президент рейтингу Дмитро Акімов вручив

Роману Балаяну, Україна

Абраму Клецкінсу, Латвія

Анні Гереб, Угорщина

Франсін Брюшер, Швейцарія

Якову Мєстєчкіну, Україна

Юрію Бордакову, Україна