Книжка вийшла з-під пера «батька інтернету», якому допомагав Марк Фічетті. Бернерс-Лі був тією людиною, котра зуміла поєднати концепцію тодішніх електронних мереж з ідеєю гіпертексту та URL (Uniform Resource Locator — універсальна адреса ресурсу), давши поштовх лавиноподібному розвиткові мережі інтернет фактично у її сучасному вигляді.
Що викликає несподіване і приємне здивування, так це концепція книжки. Замість розлогих мемуарів, яких можна було б чекати від «батька сучасного інтернету», ми читаємо лаконічну й цікаву розповідь про виникнення Мережі, про принципи функціонування, закладені у неї від самого початку, а також про обставини, які впливали на «юність інтернету».
Притому невелика, на 200 сторінок, книжка написана настільки прозоро й чітко, що дає для розуміння суті інформаційного простору Мережі набагато більше, ніж деякі товстелезні сучасні талмуди, де недовчені «фахівці» повторюють свої мантри про «е-бізнес» і «е-демократію».
Поліграфічна якість книжки теж не викликає жодних нарікань. Пристойна м’яка обкладинка, якісний друк і щільний білий папір залишають приємне враження. І загалом хотілось би рекомендувати це видання всім без винятку користувачам інтернету та цікавим до високих технологій читачам, коли б не одна сумна обставина. Яка полягає у посередній роботі перекладача та редакторів — особливо літературного.
Щоб не бути голослівним, наведу, для прикладу, перше (!) речення книжки: «Коли я тільки почав розводитися з програмою, яка з часом переросла в ідею Всесвітньої мережі, я назвав її Enquire — Довідником, від назви довідника «Довідайся про все» — старезної вікторіанської книжки, яку я в дитинстві бачив у будинку моїх батьків під Лондоном». Правда, прекрасно читається?
Щоправда, далі текст іде трохи доладніший, проте однаково трапляються як стилістичні ляпи, так і просто погана вичитка, повтори тощо. Тому людям, які страждають на мовний перфекціонізм, читати книжку буде складно. Проте решту жива й цікава розповідь Бернерса-Лі може захопити достатньо, щоб на дрібні огріхи просто забракло уваги.