"Сільва" на Західній Україні

Гастролі Західною Україною Будапештський театр оперети розпочав з Ужгорода. І якщо чесно, передумов для успіху в глядачів тут було небагато. Виставу давали в будень, при цьому частину привезених декорацій не вдалося розмістити на невеликій сцені, а в оркестрову яму не вмістилися всі музиканти. Увечері, як на зло, пішов дощ - додатковий стимул залишитися вдома для пішохідних театралів, що отримали запрошення. До всього ще й початок оперети, яка триває понад три години, посунули через проголошення кон'юнктурного й не дуже доречного рейтингу з незмінними подяками владі. Окремої ремарки заслуговує ужгородський "бомонд", значна частина якого з'явилася в театрі у джинсовому одязі. Деякі представники еліти, не дочекавшись закінчення вистави, тихенько виходили з зали, впівголоса пояснюючи сусідам: "Треба дітей вкладати спати". Провінція…

І попри все вистава мала успіх, який можна назвати приголомшливим. "Сільва" Імре Кальмана (відома також як "Королева чардашу") - одна з культурних візитівок Угорщини, яку кожен закарпатський угорець середнього покоління чув багато разів іще з радянських часів - по телевізору, що з перешкодами ловив угорські канали, чи зі встановленого на кухні приймача. А тут - наживо, у виконанні Будапештського театру оперети! І треба було бачити, як літні жінки тихенько підспівували акторам знайомий з дитинства мотив. І почути овації!..

Утім, це був Ужгород, де більшість публіки угорськомовна. Головне питання -чи "виїде" "Сільва" на Галичині й Буковині, де угорців практично немає? Ще й як "виїхала"! Розповідають, що по той бік Карпат угорців прийняли навіть краще, ніж на Закарпатті. По-перше, вистава супроводжувалася синхронним перекладом українською, що виводився на електронне табло. По-друге, після Ужгорода актори вивчили чимало наших жартівливих реплік, які бурхливо сприймалися глядачами. Нарешті, Львів, Івано-Франківськ і Чернівці мають усе-таки давніші театральні традиції, тож тутешню публіку цікавили не так угорськомовні діалоги, як акторська гра. А гра була на належному рівні. Угорці, яким раніше стоячи аплодували в Мюнхені, Римі, Амстердамі, Зальцбурзі, Празі, Токіо, їхали в Україну з побоюванням - чи сприйме їх західноукраїнський глядач? Зате поверталися дуже втішені.

Звісно, під час гастролей не обійшлося й без "родзинок". Наші вщент розбиті дороги стали для угорських водіїв справжнім шоком. Три автобуси з акторами й персоналом і дві величезні фури з декораціями добиралися зі Львова до Івано-Франківська (а це 140 км) цілих п'ять годин! Швидкість колони становила від 20 до 30 км на годину. У результаті через постійну трясучку частина декорацій зазнала пошкоджень. У якийсь момент водії зупинилися на узбіччі й категорично заявили, що далі не поїдуть. І переконати їх знову завести машини було непросто…

Гастролі Будапештського театру оперети Західною Україною організувало Генеральне консульство Угорщини в Ужгороді. Закарпаття межує з чотирма країнами, проте саме угорці найактивніше реалізують тут різноманітні культурні проекти. З останніх гастролей можна згадати Угорський державний народний ансамбль із програмою "Угорська рапсодія", етно-фольк-джазовий гурт Rackajam, національний угорський ансамбль танцю "Гонвед", єврейський фольк-гурт Budapest Klezmer Band, які мали незмінний успіх у глядачів. Особливість угорських виконавців у тому, що майже всі вони включають до своїх програм українські композиції. В Ужгороді давно знають - якщо гастролі організовує угорське генконсульство, це буде вистава вищого класу, на яку обов'язково слід сходити. І приїзд "Сільви" - ще один доказ того.

Ну, а щодо розбитих доріг і пошкоджених декорацій… Мистецтво, як відомо, вимагає жертв!