Шекспір в АТО

Постановку реалізовано в рамках Project "W" - Veteran, Volunteer and William (спільний проект Сучасної школи англійської мови "English Amon People", громадської організації "ЕЛЕОС-УКРАЇНА" та Івано-Франківського національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка). Режисер вистави - Олексій Гнатковський, художній керівник проєкту - Ростислав Держипільський.

Постановки п'єс одного з найвідоміших драматургів світу в Україні мають досить тривалу сценічну історію. До творчості Шекспіра свого часу зверталися діячі театру корифеїв, геніальний Лесь Курбас, різні театральні гуртки, а також тогочасні стаціонарні театри. Нові форми сценічного прочитання, режисерські експерименти й досі періодично з'являються на теренах культурно-мистецького простору України.

Творчий же тандем Держипільський-Гнатковський давно є визнаним театральним знаком якості, тому не дивно, що кожен проєкт, за який береться ця команда, стає успішним.

Project "W" - Veteran, Volunteer and William спільно з режисерами створювала також потужна спільнота однодумців: куратор проєкту військовий капелан, громадський діяч, голова правління отець Сергій (Сергій Дмитрієв), керівник проєкту - ветеран АТО, співзасновник і керівник школи англійської мови Ігор Касьян, консультант з мови Шекспіра, викладачка англійської мови Світлана Яворська.

І саме тут варто згадати головних дійових осіб проєкту - акторів-початківців. Звісно, жоден із них - а це у звичайному житті учасники бойових дій та волонтери - не має професійної мистецької освіти, їхня школа життя значно складніша: вони пройшли випробування війною у зоні АТО, тому замість звичних звань заслужений/народний у програмі вистави зазначено їхні позивні: Сергій Вікарчук-Євпаторійський "Євпаторія" (Орсіно, герцог Іллірійський), Катерина Головченко "Джейн" (Віола, юна жінка з Мессаліни, після кораблетрощі викинута на берег Іллірії, де з'являється під ім'ям Цезаріо), Юлія Сосновська "Птіца" (Олівія, графиня з Іллірії), Вікторія Сомова-Каталічук "Сомік" та Лариса Микитьон "Мік" (Марії, покоївки Олівії), Дмитро Мірошниченко "Цунамі" (сер Тобі, дядько Олівії), Володимир Бойправ "Варвар" (сер Ендрю, приятель сера Тобі), Євген Ярило "Ярило" (Мальволіо, слуга-розпорядник у домі Олівії), Арсеній Приліпка "ЗамОк" (блазень з дому Олівії), Євген Міщенко "Смайл" (Фабіан, мешканець дому Олівії), Сергій Кутенков "Замполіт" (Себастьян, брат-близнюк Віоли), Іван Щипайло "Псих" (Антоніо, друг Себастьяна), Євген Слезенок "Париж" (капітан, друг Віоли) та Андрій Ільченко "Ведмідь" (Шекспір).

Тому ця версія вистави "Дванадцята ніч, або Що захочете!)" далека від класичних постановок, що цілком зрозуміло. До початку розгортання сюжету першої дії у палаці герцога на авансцену по одному виходять кожен із учасників вистави, стисло пояснюючи, чому він/вона беруть участь у проєкті та що цей проєкт змінив у їхньому житті. Аргументи різні: присвята виступу пам'яті загиблого побратима; утвердження в тому, що, доклавши зусиль, можна досягти всього; боротьба з власними страхами; вивчення англійської мови; гуртування з "такими ж божевільними людьми", а комусь просто набридло сидіти вдома, дивитися новини й плакати.

Характерно, що військова тематика не є акцентом постановки, проте "дух війни" і пам'ять про неї проходять на заднику сцени у вигляді фото учасників та інших захисників України. Крім того, завдяки оригінальному режисерському плануванню мізансцен вистави, незважаючи на швидкий темпоритм, дія різко обривається поверненням до реалій сучасного життя і так само стрімко повертається у площину театрального дійства.

Проектом Project "W" - Veteran, Volunteer and William в Україні, фактично, розпочато реалізацію соціальної та культурно-освітньої місій водночас: це привернення уваги суспільства до необхідності поствоєнної реабілітації військовослужбовців, самореалізація захисників шляхом участі в інших сферах життєдіяльності, пошук та розкриття творчого потенціалу з поєднанням культурно-освітньої складової - вивченням іноземної мови засобами театру.

"Дванадцята ніч, або Що захочете!" звучить мовою оригіналу, і, хоча лінгвісти й мовознавці відзначають складність мовних засобів Шекспіра, лише на початку вистави слух глядачів уловлює специфічні акценти чи помилки вимови, надалі ж гра настільки захоплює і розслаблює публіку, що мовні погрішності стають абсолютно другорядними й непомітними.

Сама вистава починається ніби з дитячих забавок учасників, дальший же запал кожного з них у створенні свого образу, щире захоплення процесом і відповідальна (не без хвилювання) відданість результатові приводять до того, що глядачі вистави мають змогу насолодитися повноцінною комедією.

У кінотеатрах України глядачі нині можуть переглянути запис вистави "Дванадцята ніч (Twelfth Night) - постановки Шекспірівського театру "Globe" 2012 року (Велика Британія), режисер Тім Керролл. Наразі ж хочеться відзначити, що рівень комедійності, без жодного перебільшення, у режисерському трактуванні Олексія Гнатковського та акторському втіленні учасників проекту у виставі "Дванадцята ніч, або Що захочете!" абсолютно не поступається тому, який демонструє визнаний професійний театр.

Історично відомо, що один із найстаріших театрів Лондона "Глобус", до якого належав сам Вільям Шекспір і де вперше було поставлено багато його творів, не використовував декорацій, їх замінювали таблички з написами "ліс", "море", "палац" тощо. У постановці Олексія Гнатковського теж наявний мінімалізм декорацій, тому глядачі своєю фантазією мають змогу заповнити цей уявний простір. Посилюють емоційно-комедійне сприйняття написи (героїзм і драматизм зашкалює…), які почергово з титрами перекладу з'являються на заднику сцени.

Оригінальними є також сценічні костюми (художник із костюмів Марія Крутоголова), частина яких міститься на сцені, тому перевтілення, фактично, відбувається тут і зараз перед глядачами. І для акторів-аматорів це теж своєрідний виклик концентрації на поєднанні технічних моментів та гри, з яким вони успішно впорюються.

Використання масок у виставі посилює моменти театралізації. Поява ж Шекспіра власною персоною, який спочатку "перевертається в труні" від того дійства, яке відбувається на сцені, а потім починає коригувати перебіг дій, викликає в публіки майже істеричний сміх.

Окрім цього, привертає увагу й доповнює гру оригінальне музичне рішення (Олександр Кришталь). Причому пісні, що звучать у виставі (а це й загальновідома пісня "Вона любить збирати квіти" в українсько-англійському звучанні), тримають глядачів у діапазоні емоцій від легкої комедійності до меланхолійності.

Можна спрогнозувати, що з кожним наступним показом глядачам дедалі більше здаватиметься, що перед ними не тільки аматори, а й професійні актори: серед таких я сміливо можу виокремити Юлію Сосновську в ролі Олівії та незаперечного фаворита публіки Євгена Ярила у ролі Мальволіо.

Проте кожному з акторів не слід забувати концентруватися на первинній ейфорії, адже цей проект покладає на акторів велику відповідальність не лише за популяризацію іміджу ветеранів, піднесення їхнього статусу, а й за достойну передачу іншим учасниками АТО (ООС), волонтерам чи просто тим, хто постраждав внаслідок бойових дій, свого досвіду засобами освіти і мистецтва.

Упродовж вистави неодноразово звучить запитання "What country is this?". Загалом, невисловлена відповідь розуміється ніби між рядками й має виникати у свідомості глядачів. Це насамперед - країна, в якій є повага до людської гідності, героїзму, самовідданості, нескореності та бачення майбутнього у розвитку і самоствердженні.

Координатори й учасники проекту вже озвучили, що в недалекому майбутньому в їхніх планах - гастролі Україною (можливо, навіть у зоні АТО (ООС)) і участь у міжнародних театральних фестивалях з метою популяризації соціально-гуманітарної та мистецької місії "Перемагає хай любов, а не війна!". Як зазначив один із фундаторів проекту Ігор Касьян: "Моя мрія - щоб в Україні люди не опускали очей, а казали: "Дякую за службу". Отож хочеться подякувати всім творцям Project "W" Veteran, Volunteer and William за цей унікальний проект і побажати їм і надалі успішного мовно-театрального розвитку.

Глядачам, які виявлять бажання переглянути виставу, хочеться нагадати, що наступний прем'єрний показ вистави "Дванадцята ніч, або Що захочете!" відбудеться 21 червня 2019 року на сцені Івано-Франківського національного драматичного театру ім. Івана Франка.