Що відповів вождь Булгакову?

Київських театралів запросили перегорнути «любовний» епістолярій Йосипа Віссаріо­новича та Михайла Опанасовича. «Любовні листи Сталіну» - новий спектакль столичного Моло­дого театру (режисер Станіслав Моїсеєв).

На прем’єру прибув драматург Хуан Майорга, що живе в Іспанії. Це перший переклад його драматургічного тексту українською мовою (перекладач Сергій Борщевський).

Тим часом це не перше знайомство вітчизняних театралів із текстом Майорга. Ще 2006-го один із німецьких колективів представляв свою версію цього ж таки твору в Києві (у Театрі на Подолі), у Львові.

Майорга вважається маститим, він автор понад 20 п’єс. Спектаклі за його творами були представлені на різних фестивалях.

«Любовні листи...» - невигадана історія. Навколо взаємин Сталіна й Булгакова давно стелиться містичний туман. Цьку­вання письменника, спровоковане колегами-літераторами, примусило його звернутися до «батька народів». А Йосип Віссаріонович, який любив гратися долями (а ще - дуже любив «Дні Турбіних» у МХАТі), розпочинає свою коронну забаву - «кішки-мишки».

Драматург каже з зазначеного приводу: «Епістолярне спілкування цих людей має два етапи. Перший - боротьба Бул­гакова. Другий - поневолення письменника Сталіним. Булгаков інколи запитує себе: а хто ж пише за мене?»

Історія літератури відповіла, «хто»... Той, хто, на думку деяких дослідників, проходить у «Майстрі і Маргариті» не просто як Воланд, а як тінь «батька народів».

Певною мірою прем’єра Молодого театру - це продовження теми «сталініани-булгакіани», вже розпочатої в Києві столичною Російською драмою. Там у репертуарі «Дон Кихот. 1938», в основі якого п’єса Булгакова і документи епохи.