Що відбувається? «ДТ» рекомендує: в Новий рік — без телевізора

Може, й правда криза винна, але дедалі частіше друзі, знайомі, колеги запитують: «Куди б утекти на Новий рік від телевізора подалі?!» Очевидно, не всі з них (і з вас) цього разу далеко поїдуть — з економічних причин. А телевізор у свята все частіше викликає печію (через нескінченні повтори одного й того ж субпродукту). Тим часом майже місяць «веселощів» — попереду.

Насправді не треба далеко шукати, глибоко пірнати й високо літати. І в столиці у святкові декади можна знайти прекрасне — і для задоволення, і без напруги. Тому спробуймо культурно зорієнтуватися…

Художника побачить кожний

Арт-життя в перші тижні 2009-го не завмирає, а остигає. Найгучніші акції, звичайно, куратори приберігають на весну-осінь (коли «тусять» активніше). І все ж варто вибрати два-три дні в січні й вирушити до музею або приватної галереї. Нікуди ж не подінуться стаціонарні «сховища прекрасного». Працюють як годинник. На вулиці Грушевського — у Національному художньому музеї — регулярна виставка шедеврів. Ходи туди хоч щодня — відкриєш щось нове у вітчизняному живописі. Й одразу пригадаєш афоризм Ф.Раневської: «Все життя шукала мистецтво… І знайшла його — у Третяковській галереї».

Увесь січень у музеї цікава виставка — «Чюрльоніс і його сучасники». Прекрасний естетський вернісаж, що нагадає про «космічні ідеї» талановитого художника. Можливо, ще раз від­чуєте тонкощі його барв, неповторність манери. Мікалоюс Константинас Чюрльоніс, геній нещасливий, прожив 35 років і помер у санаторії неподалік Варшави після важкої хворо­би, викликаної нервовим розладом. «Пізнав» він світову славу вже тоді, коли йому самому ця слава була цілком байдужна. Та небайдужні народу й досі цикли його картин — «Ство­рення світу», «Зима», «Зодіак». Пригадайте також, що цей художник — ще й чудовий композитор. Створив близько 200 творів — тільки для фортепіано. В експозиції також подано роботи багатьох його «товаришів по пензлю». Національний художній про­понує й адресну — дитячу — вис­тавку під назвою «Мовою живопису», де експонується абстрактний живопис.

Водночас у Київському музеї російського мистецтва — без вихідних — постійно діюча експозиція: шедеври на всі часи. Директор музею Юрій Вакуленко повідомив «ДТ», що в деяких приміщеннях поки тривають реставраційні роботи, але простору для огляду однаково достатньо.

І, звичайно, поки що в Києві є без­ліч приватних галерей, де можна також поблукати не без задоволення.

Чи ходите в театр так, як?..

У київських театрах, на відміну від музеїв, «шедеврів» — крапка.net. Та є спектаклі, приємні для дечого. Для відпочинку (скажімо так), для культурного дозвілля — якщо точніше.

У різдвяні свята Національний театр імені Івана Франка влаштовує «міні-бенефіси» Наталі Сумської, чудової актриси, котра блиснула недавно ще й характерними барвами свого дару. П’ятого січня кроком руш усією сім’єю — на «Кайдашеву сім’ю» за мотивами І.Нечуя-Левицького. Хороший склад, веселий спектакль, відпочинок гарантований. А сьомого — перевірений часом «Пігмаліон» Шоу: в ролі Елізи Дулітл — Сумська, у ролі Хіггінса — Анатолій Хостікоєв. Це одна з останніх режисерських робіт Сергія Данченка: традиційний і без жодних модерних «вивихів» спектакль «для сімейного перегляду».

П’ятнадцятого у франківців — не всіма розпробуване «Кавказьке крейдяне коло» за Брехтом. Постанов­ка режисерськи вибудувана й артистами щиро зіграна. Вісімнадцятого рекомендуємо в цьому ж театрі — мюзикл «Едіт Піаф. Життя в кредит». Якщо старатимуться й гратимуть, якщо не «розбовтають» текст і ноти, то й глядачеві — задоволення.

Національна опера у свята не сховається від «Лускунчика» П.Чайковського — це назавжди. Серед спектаклів, які варто було б переглянути, мабуть, «Мадам Баттерфляй» Дж.Пуччіні. Крім геніальної музики, ще й майстерна режисура Ірини Молостової. Вічне «Лебедине…» — 13 січня (під старий Новий рік). А наприкінці місяця — 29 січня — «Майстер і Маргарита»: балет-фантасмагорія, один із найбільш спірних і талановитих хореографічних проектів на сцені театру. Тож варто відірватися від «Іронії долі»…

У Російській драмі можна рекомендувати в ці дні — знову ж таки для сімейного перегляду — добрий, традиційний спектакль «Рождественские грезы» за п’єсою Птушкіної. Там грають Олександра Смолярова, Ірина Дука, Наталія Кудря. Це зворушлива святкова історія про знайдене щастя, яке було поряд… «Грезы» — першого й сьомого січня. А восьмого — трагікомедія Іржі Губача «Наполеон и корсиканка» (режисер — Михайло Рєзникович, сценограф — Давид Боровський); цікаво грає «узурпатора» Давид Бабаєв: ніби під нього й задумали цей образ.

А в Театрі драми і комедії на Лівому березі у святкові дні — їхній старий вірний хіт «Глядачі на спектакль не допускаються» (5 січня). Комедія, на яку глядачі моляться вже котрий сезон. Оскільки театральні залаштунки — одвічна тема для глузувань і пліток. Дев’ятого й десятого в цьому ж театрі дуже нині популярний серед киян спектакль — «Рожевий міст»: американська мелодрама з Адою Роговцевою у головній ролі.

Кіно — під ялинку

Як головний новорічний «сюрприз» кінопрокатники активно просувають прем’єрний фільм Федора Бондарчука «Населений острів» (за мотивами роману братів Стругаць­ких). Він на екранах (скрізь) із 1 січня. Це амбіційний проект (бюджет, зоряний кастинг, промо тощо). І, мабуть, амбіції — головна рушійна сила проекту Федора Сергійовича. Щодо художніх особливостей — цілковита неоднозначність. Чи це фільм для покоління «Х», що вичитує «смисли» з подіумних мордочок — на екрані. Чи занадто мудрована «шифровка» для людей старших, тих, хто побачить у роботі те, чого насправді там навіть не передбачалося… 2157 рік, у який перенесе нас картина, подано похмурою комп’ютер­ною «стрілялкою» й медійними обличчями російського кіно (плюс три новачки). А немовби «філософія» — тема для іншого матеріалу…

Утім, у січні, можливо, не підкачають інші «генії». Із 15-го очікується американський фільм «Якось у Голлівуді». Режисер — Баррі Левінсон. У ролях — Брюс Уїлліс, Шон Пен, Роберт де Ніро. Із 29-го — у прокаті новий фільм неперевершеного Брайана Сінгера «Операція «Валькірія» з Томом Крузом у головній ролі. Розкручується історія полковника Клауса фон Штауфенберга, котрий очолив змову проти Гітлера (1944-го він намагався підірвати фюрера, пронісши в портфелі бомбу. Гітлер, як відомо, відбувся пораненням і легким переляком).

Коли хто вирішить брати як новорічний відпочинок фільми-приколи — для забави — будь ласка, ось і така картина — «Найкращий фільм-2» за участю Гаріка Харламова й навіть Сергія Звєрєва. У новому «коміксі» камедіклабівські трудяги пародіюють те, що вже саме по собі — мерзенна пародія (телепередача «Дом-2», «Малахов +», фільм «Іронія долі-2»).

Для «обраних» столичні кінотеатри припасають фірмові програми. Наприклад, у культурному центрі «Київ» під рубрикою «Незалежне американське кіно» демонструють цікаві фільми. 15 січня можна піти на трилер «Життя перед її очима»: про страшні таємниці підліткового минулого такої собі домогосподарки Діани. А 22-го — у цій же рубриці — драма «Мілк»: про першого американського політика, котрий усіх вразив своєю орієнтацією.

У січні на екранах голлівудська комедія за участю Скарлет Йоханссон — «Вікі Крістіна Барселона»; російська комедія — «Тариф новорічний» за участю Марії Аронової й Дмитра Дюжева. Триватимуть також покази грудневих картин «Ко­хання-зітхання-2», «Чотири Різдва» і мультфільми «Казка про Федота стрільця, хвацького молодця».

Концерт — на десерт

Концертні програми в січні також тішать розмаїттям. Національна філармонія запрошує 7-го на «Різдвяний концерт», де виступлять хор «Вогник», фольклорна група «Древо», капела «Дзвіночок».
10-го в цьому ж залі програма «Музиканти сміються» за участю Київського квартету саксофоністів, ансамблю ударних інструментів «Ars-Nova». На продовження різдвяного настрою — «Різдво в стилі джаз»: виступає камерний ансамбль «Київські солісти», диригент Богодар Которович. А 12-го — симфонічний концерт Національного заслуженого академічного симфонічного оркестру України (диригуватиме Олександр Поліщук із Росії), соліст — Максим Філіппов (фортепіано). У програмі Р.Шуман і О.Скрябін.

Отже, вибір є завжди, були б кошти.

Відділ культури «ДТ»