РІЗДВО БЕЗ МЕЖ

Виступи камерного хору «Київ», керованого Миколою Гобдичем, незмінно привертають підвищену увагу слухачів. Аншлаги на концертах «киян» так само звичні, як і легко пояснюються: хор сьогодні — без перебільшення, найкращий колектив України й один із найкращих у Європі. Йдеться не про високі регалії та солідний послужний список (до слова, того й іншого в «Києва» стільки, що з надлишком вистачило б на кілька «творчих одиниць»). Ідеться про інше — про найвищу якість буквально кожного виступу; про еталонні інтерпретації; про стильні й концептуально продумані програми; про щонайточнішу драматургічну вибудуваність і виваженість, «необхідність і достатність» кожного нюансу, штриха, жесту, номера, виходу...

«Київ» сьогодні сприймається не як «перший серед рівних», не як «рівний серед найкращих», не як «один із найчудовіших хорів», а як унікальний бренд, своєрідна торгова марка, яка гарантує аудиторії якість, ексклюзивність і неповторність. Усе сказане тим паче дивовижно, що працює «Київ», за великим рахунком, на обмеженій території. З одного боку, вона обмежена в жанрово-виконавському вимірі масштабами та складом камерного хору. З іншого — територія творчості «Києва» досить чітко окреслена в національно-стильовому плані: це переважно музика українських авторів. Але відсутність виконавської «всеїдності» (і в цьому, на мою думку, одна з найпривабливіших рис хору) стимулює не так екстенсивність, як інтенсивність розвитку колективу. У виконанні вітчизняної середньовічної монодії, українських барокових партесів, європеїзованих класицистських концертів, емоційно-кордоцентричних романтичних полотен, переповнених технічними експериментами сучасних опусів і різностильових обробок українського фольклору «Києву» сьогодні рівних немає. Якщо до сказаного додати недавній грандіозний проект хору — найбільше в історії незалежної України гастрольне турне (три десятки концертів у всіх регіонах країни) та з завидною регулярністю здійснювані традиційні акції колективу (фестиваль «Золотоверхий Київ» і Різдвяні концерти), то інтерес слухачів до виступу хору в Колонному залі ім. Лисенка й ажіотаж навколо концерту стануть цілком зрозумілі.

Цього року різдвяна програма хору також була унікальною. «Різдво з камерним хором «Київ»», — так вона називалася, — охоплювало не лише українські різдвяні мелодії (колядки та щедрівки), а й різдвяні піснеспіви народів світу.

«Розсування» національних меж різдвяного концерту через включення в православний контекст католицьких і протестантських піснеспівів могло б видатися еклектичним і строкатим. Судіть самі: в одній програмі поєднувалися латинський гімн «Приїдіте, вірні» і «Щедрик» Леонтовича, хорально-баладна композиція «Away in a Manger», первісний німецький текст якої приписують Мартіну Лютеру, і знамениті «Jingle Bells», нещадно експлуатовані в різдвяних рекламних роликах, українська народна «Спи, Ісусе, спи» і традиційний для Нового Світу різдвяний хіт «Свята ніч» («O holy Night»). Але, попри діаметрально розведені інтонаційні витоки, весь концерт сприймався як грандіозна святкова сюїта, сповнена доброти, умиротворення, світлої радості та дивовижного зачарування. І в цьому особлива майстерність Віктора Степурка, який тонко опрацював та аранжував різдвяні мелодії для хору й оркестру, а також виконавців, які втілили задум композитора (крім хору «Київ», це — Національний заслужений академічний симфонічний оркестр України, керований Володимиром Сіренком).

Можна було б добачити в цьому вплив глобалізаційних процесів, що нівелюють національні відмінності, підводять під єдиний знаменник різноманітні традиції. Можна — але чи потрібно? Адже музика, яка не знає кордонів за визначенням, укотре підтвердила: «Немає ні елліна, ні іудея …»

І, нарешті, про приємне для тих, хто не зміг цього вечора потрапити до Колонного залу ім. Лисенка. Різдвяні пісні народів світу, аранжовані Віктором Степурком, у виконанні камерного хору «Київ» і Національного симфонічного оркестру України, зафіксовані на касетах і компакт-диску. Світовий стандарт — концерт щойно відбувся, а шанувальники і колекціонери вже можуть придбати запис.