Пост прийняв. Карикатурист Смаль

Усім відомі серйозний характер нашого президента і його постійна заклопотаність державними справами. Передбачаючи напередодні Дня гумору необхідність перериватися на жарти, розіграші та інші несерйозні речі, президент вирішив передоручити свої повноваження на цей час професійному гумористові. 31 березня він підписав указ про тимчасове призначення на свою посаду пана Олега Смаля, відомого українського карикатуриста.

У кращих традиціях зміни влади, новий президент відразу взявся публічно говорити про свого «попередника» все, що він про нього думає. Володіючи яскравим художнім хистом, О.Смаль усі свої думки та почуття зобразив у доступній для народу формі, влаштувавши виставку карикатури. Яких тільки натяків і асоціацій ні містить кожен графічний аркуш!

Ось фігурка в дитячих шортиках, але зовні схожа на В.Ющенка, зачісує іншу, схожу на Л.Кучму. А ось уже дорослий, неначе президент, іде під помаранчевою парасолькою, яку він розкрив над попереднім неначе президентом, точніше – над якоюсь рудоволосою дамою зі схожим на нього обличчям. Мудрість справжнього президента полягає в тому, що він передбачив такий поворот подій і одночасно з наказом про тимчасове призначення подав на О.Смаля заяву в суд за карикатурне спотворення свого образу (передбачаючи, що карикатурист ні на що більше й не здатний).

Отже, проспект презентації виставки в.о. президента Смаля містив зображення нового прапора та іншої атрибутики гумористичної влади, з одного боку, а з іншого — сумне для художника повідомлення про судовий розгляд, оцінений у 120 000 000 000 (тобто мільярдів) гривень.

Але не говоритимемо про гроші, звертаючись до мистецтва і власне виставки. Графіка випускника архітектурного факультету, звичайно, не видає в ньому відмінника, оскільки далека від розважливого схематизму. Швидше, на його манері позначилося підпільне захоплення сюрреалізмом та іншими напрямами, які не заохочуються радянськими підручниками, що, навпаки, полегшує тепер спілкування О.Смаля з сучасниками. Який зрозумілий кожному українцеві зелений огірочок, ніби щойно зірваний із його власної грядки якимось бешкетником, і який руками його ж, бешкетника, підмінив бліде нутро заокеанського банана! Яку задуму викликає споглядання пари черевиків, що впевнено простують чи то ліворуч, чи то праворуч! Який жаль викликають сумні очі Леонардо да Вінчі, що замінив, з волі підступного в.о., свою геніальну палітру на банку кока-коли!

Як і належить державному мужеві, карикатурист на новій посаді вирішує завдання світового масштабу, залучаючи в коло своїх зв’язків усю світову громадськість. Тут і Буш із Хусейном за чорною трапезою, розпилюють на тарелі земну кулю. Тут зображені у виразних позах і наші найближчі сусіди: летить в індивідуальному літаку суворий похмурий пілот Путін, регоче батько Лукашенко, із садомазохістською радістю дряпаючись об колючий дріт, яким обгородив країну.

Вочевидь небайдужий художник і до всіх політиків своєї країни, і це виражається в тому, що він примушує їх витворяти на папері різні дива та фокуси. Когось смажать на вертелі, ціляться в мішень у когось на чолі, хтось крутиться як білка в колесі, потрапляє в м’ясорубку, скаче, стрибає, літає... Добре загримовані й симпатичні на телеекрані дами-політики в О.Смаля втрачають лиск і стають учасницями його викривального-жартівливого шоу, де перед ними кривляються й показують їм язики.

Навіть класики світової літератури не сидять склавши руки. Зобов’язав їх в.о. висловлюватися не на абстрактні теми, а ближче до сучасності. Маяковський – той узагалі безпосередньо до Дня гумору каже: «Товарищ москаль, на Украину зубы не скаль», регламентуючи в такий спосіб, із чого можна, а з чого не можна сміятися. Що з нього візьмеш, якщо він не знає нічого про справжню демократію. Тим же, хто хоче ближче ознайомитися з її новим подихом, О.Смаль зі своїми образотворчими висловлюваннями призначає аудієнцію на вул. Фролівській, 1/6 із 9-00 по 18-00 щодня, до 4 квітня, у Фонді сприяння розвитку мистецтв, тел. 238-65-21.