Олександр Гваньїні. «Хроніка європейської Сарматії». — Видавничий дім «Києво-Могилянська академія»

14 грудня, 2007, 15:05 Роздрукувати
Bипуск № 48, 14 грудня-21 грудня 2007р.
Відправити
Відправити

У кожного дослідника минулого є омріяна книжка, що, як він вважає, стане сенсацією – історичним атолом Бікіні...

У кожного дослідника минулого є омріяна книжка, що, як він вважає, стане сенсацією – історичним атолом Бікіні. Серед сучасних українських істориків, які пишуть переважно нудно і нецікаво (є й щасливі винятки, як, наприклад, Наталя Яковенко та Ярослав Грицак), побутує думка, буцім вони постійно щось нам відкривають у минулому. Це... не зов­сім правда.

Аби пересвідчитися в цій тезі, треба тільки прочитати грубезний том на тисячу сторінок – «Хроніку європейської Сарматії» італійця з польським серцем Олек­сандра (Алессандро) Гваньїні, перекладену о. Юрієм Мици­ком. Книжка, що складається з девя’ти частин, присвячена істо­рії Речі Посполитої (уродженець Верони був палким патріотом Польсько-Литовської держави) та її сусідів – країн і народів, від берегів Балтики до Східного Се­ред­земно­мор’я. Написана «Хроніка» в жанрі космографії – історія і географія взаємодоповнюють одна одну.

Значною мірою праця італійця є компіляцією. Творчою й водночас блискучою за стилем (кінець XVI – початок XVII століття!) обробкою багатьох сотень хронік, документів, листів, літературних пам’яток, з величезним обсягом мап, малюнків. Але ж якою вправною компіляцією! Серед «позичальників» автора – Сигізмунд Гербер­штайн, очевидець опричнини в Московії Івана Гроз­ного Альберт Шліх­тінг, Мацей Стрийковський, Марцін Кромер… Гваньїні пережив навіть неприємну судову історію з обвинуваченнями у плагіаті від Стрийков­ського. Але чимало є в «Хроніці» й авторських знахідок із яскраво вираженим публіцистичним спрямуванням.

Українські землі посідають значне місце у «Хроніці». Крім окремої III книги «Хроніки» («Хроніка руської землі»), чимало цікавих історичних подій, пов’язаних з Україною-Руссю надибуємо в «польській», «литовсь­кій» та «прусській» частинах «Хроніки». Гваньїні пише з неприхованою повагою про запорож­ців – «мужній козацький народ», вправний «у боротьбі проти будь-якого ворога Корони, Литви і Русі, особливо проти турків і татар».

Титанічну роботу професора Києво-Могилянської академії, отця Юрія Мицика (переклад, упорядкування, вступна стаття і коментарі) важко переоцінити. Це насправді і його книга-мрія. Вийшла вона накладом 1000 примірників. А отже, стала бібліографічною рідкістю «на виході».

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК