Львів, осінні скрипки

У Львові відбувся Міжнародний конкурс скрипалів Олега Криси. Таке музичне змагання пройшло вперше, зібравши вісімнадцять учасників віком від 16 до 28 років з України, Канади, Японії, Китаю, Росії, Австралії, Південної Кореї та США. З них двоє стали володарями I премії (15 тис. євро), двоє - II премії (10 тис. євро). Третє місце (7 тис. євро) і Гран-прі (20 тис. євро) не присуджувалися.

Таких музичних змагань Україні вкрай бракує. Попри постійні суперечки про те, чи мусять серйозні музиканти брати участь у всіляких "гонитвах за титулами", участь і перемоги у професійних конкурсах досі залишаються важливою складовою кар'єри солістів-віртуозів, особливо на початку їхнього творчого і, коли пощастить, концертного шляху.

До того ж не варто забувати й про грошове вираження призових місць, що дозволяє конкурсантам отримувати не тільки винагороду за свою працю, а й можливість існувати до наступного конкурсу.

Поява в Україні міжнародного конкурсу скрипалів, безумовно, подія. В українських виконавців з'явилася можливість розширити свій досвід. Міжнародний статус підтверджується складом журі, яке представлене самим Олегом Крисою (США, голова журі), Кшиштофом Яковичем (Польща, віце-голова журі), Володимиром Заранським (Україна, віце-голова), Валерієм Вороною (Росія), Сачіко Мізунo (Японія), Матісом Вайцнером (Франція), Анатолієм Баженовим (Україна) та Крістіаном Альтенбургером (Австрія).

Крім важливості події для самих учасників, конкурс Криси на кілька днів став епіцентром культурного життя Львова. Прослуховування всіх трьох турів, які відбувалися у Великому залі Львівської музичної академії та обласної філармонії, були відкриті для публіки. І львівські меломани продемонстрували надзвичайно високий рівень зацікавленості тим, що відбувалося: переповнені зали уже з першого туру, бурхлива підтримка фаворитів публіки після конкурсних виступів, а в перервах - пристрасні обговорення конкурсантів, професійний аналіз їхніх сильних і слабких сторін, порівняння інтерпретацій, прогнози переможців.

Гала-концерт переможців конкурсу, напевно, поставив новий рекорд за кількістю слухачів Львівської філармонії. Меломани висловили захоплення Олегом Крисою - видатним музикантом, скрипалем-віртуозом, учнем великого Давида Ойстраха, володарем багатьох нагород, серед яких - I премія Конкурсу скрипалів імені Паганіні (Генуя, 1963) та II премія Монреальського міжнародного конкурсу виконавців, розділена з Гідоном Кремером (1966). 31 жовтня на благодійному концерті у філармонії Олег Криса продемонстрував досконале володіння універсальною виконавською мовою, якою йому вдається спілкуватися з композиторами різних епох та стилів. У відповідь зал не втомлювався вибухати оваціями, вітаючи свого кумира.

Важливою складовою конкурсу стала пропаганда спадщини актуальних українських композиторів і грамотний загалом акцент на скрипкову музику ХХ ст., широко представлену в обов'язковій програмі.

Так, у першому турі як сольний концертний твір конкурсантам пропонувалося виконати "Присвяту Паганіні" Альфреда Шнітке, Partita, Op. 12 Вітаутаса Баркаускаса або "Музиканта" Івана Карабиця. Більшість молодих скрипалів у кулуарах зізнавалися, що завдяки конкурсу вони вперше долучилися до цієї музики. З "родзинок" другого туру - Соната G dur Моріса Равеля і Соната Op.19 Бориса Лятошинського. Обов'язковим же для виконання у фіналі став Концерт для скрипки з оркестром № 2 Мирослава Скорика, що відкриває перед конкурсантами широкі можливості для демонстрації як технічних, так і емоційних ресурсів.

Але, як і в будь-якому конкурсі, основна інтрига - імена переможців. На Першому міжнародному конкурсі скрипалів у Львові ними стали канадська виконавиця Да Сол Джонг і австралієць українського походження Маркіян Мельниченко, які розділили першу премію.

Обоє - учні Олега Криси в Істменівській школі музики в Рочестері. Що саме собою вносить у загальний результат конкурсу певну напругу. Крім того, нагородження головним призом саме цих виконавців є, швидше, авансом на рахунок їхнього подальшого професійного розвитку. Попри високий рівень технічної підготовки, гра скрипалів поки що не вражає глибиною авторської інтерпретації та оригінальністю створюваних виконавських концепцій.

Досягнення юних виконавців тільки підтверджуються їхнім небагатим конкурсним досвідом. У портфоліо Да Сол Джонг значиться III премія конкурсу ім. Лисенка (2012), Маркіян Мельниченко посів II місце в Істменівському музичному конкурсі (2011).

Цікаво, що під час конкурсу переможці грали на інструментах, наданих їм у користування Істменівською школою: Да Сол Джонг - на скрипці Страдіварі, а Мельниченко - на скрипці Гварнері. Для порівняння: росіянин Лев Солодовніков (випускник Московської консерваторії, клас Едуарда Грача), володар II премії конкурсу Криси, виступав із німецьким мануфактурним інструментом "під Страдіварі". Інструмент свого часу потрапив до скрипаля абсолютно випадково і навіть не зазнав істотної реставрації, але при цьому виконавець добивався навдивовижу насиченого, "породистого" звуку.

Великою майстерністю вирізнялася і гра Солодовнікова: технічно точна, осмислена, зріла, що безпомильно вказує на музиканта великої харизми та високого інтелектуального потенціалу. Не випадково за плечима виконавця - призові місця і премії численних російських та зарубіжних конкурсів, зокрема IV премія знаменитого конкурсу скрипалів ім. Венявського (Познань, 2006) і I премія конкурсу скрипалів ім. Вацлава Хумла (Загреб, 2009). Скрипалька з Північної Кореї І-Йон Гонг (Моцартівський університет, клас П'єра Амоаля), що розділила з Солодовніковим II премію, - теж не новачок у конкурсній справі. Гран-прі конкурсу Леопольда Белла в Парижі, III премія конкурсу Сарасате в Памплоні, III премія скрипкового конкурсу Нільсена в Оденсе та інші напевно доповнюватимуться новими нагородами, зважаючи на першокласну техніку і чудову музичну гнучкість молодої скрипальки.

Другий конкурс скрипалів Олега Криси організатори планують провести через три роки.