Филіп Ванденберг «Тайна скарабея», видавництво «Клуб семейного досуга»

В нашу матричну епоху на запитання, чи хочете ви дізнатися правду, обов’язково поцікавляться: яку саме? «Правда всегда одна, — переконує популярна пісенька. — Это сказал фараон». З огляду на те, що фараон «был очень умен», прокляття його завжди актуальні, а реінкарнації жахливих істин давнини не уникнути.

У романі Філіпа Ванденберга «Тайна скарабея» пошук невтішної правди, розкриття таємниць століття і посвячення в магію давніх цивілізацій відбувається душевно, без зайвої «кінематографічної» метушні та сюжетних перебігань від вигаду до моралі. І якщо вже дія роману минає в епоху славних «Бітлз», зміни Хрущова на Брежнєва і польотів у космос, то автор не виносить ці фішки за дужки сюжету, а чесно вплітає їх у тканину авантюрної історії. Здавалося б, Шестиденна війна, Шліман давно розкопав Трою, а Картер розшукав гробницю Тутанхамона, і радянські люди будують в Єгипті Асуанську греблю, величнішу за піраміди, але весь світ чомусь цікавить саме містечко Абу-Сімбел, де кляті імперіалісти розпилюють давній храм і переносять його в інше місце. Це непорядок, товариші, з цим треба боротися! Тож автор — ні, не бореться, а детально описує, як змагалися дві антагоністичні системи (американська і радянська) в пеклі холодної війни.

Звичайно ж, саботажу, шпіонажу, а також конфлікту між інженерами і археологами, ізраїльтянами і арабами, коханням і політикою за умов такого авантюрного сюжету не уникнути. Втім, ніхто й не очікує від сучасних авторів орієнтальних шедеврів на кшталт «Фараона» Боле­слава Пруса чи «Саламбо» Гюста­ва Флобера, однак все ж дуже хочеться. Тому на нинішньому науково-популярному безриб’ї перекладні книжки типу «Тайны скарабея» тішать душу і вселяють надію на розвиток жанру і читацький інтерес до нього.

Адже герої роману Ванденберга — екзальтована лікарка Гелла Хорнштайн і закоханий в неї інженер Артур Камінські — навіть змагаючись з кровожерним КДБ, не забувають про археологію і все, що з нею пов’язано. Також маємо повчальне сплюндрування гробниць, зразково-показовий танець живота і класичне злягання з мумією. До речі, автор «Тайны скарабея» мешкає з дружиною у середньовічній вежі-катівні під Мюнхеном. Пройшовши крізь усі перипетії детективної фабули й авантюрного сюжету, розумієш, що заради кохання навіть фараони готові на все. «Бог мой, какая женщина!» — подумал Камински, и мысли в его голове, казалось, закончились». Із завершенням холодної війни, дорогі товариші!