Ерік-Емманюель Шмітт: "Я обов'язково напишу про Україну. Ось побачите!"

23 березня, 2018, 15:13 Роздрукувати
Bипуск № 11, 23 березня-30 березня 2018р.
Відправити
Відправити

Париж - місто письменників і читачів.

Ерік-Емманюель Шмітт: "Я обов'язково напишу про Україну. Ось побачите!"

Під час Паризького книжкового салону на Українському стенді відбулася зустріч із видатним європейським письменником і драматургом Еріком-Емманюелем Шміттом, який говорив про читачів, перекладачів та свою нову книжку.

Париж - місто людей, які читають. Париж - місто письменників і читачів. Літературних агентів, промоутерів і перекладачів. Париж дихає літературою. Paris c'est lire.

Тож не дивно, що саме в цьому місті щороку відбувається перша у Франції і друга за значимістю в Європі літературна подія - Книжковий салон.

Цього року Салон проходив 15-19 березня. Після тривалої перерви - завдяки зусиллям Посольства України у Франції та ентузіазмові українських митців і громади - на Салоні був Український стенд. Стильний, прикрашений чудовими витинанками, просто завалений цікавими книжками і запруджений активними учасниками. Très fier et très dynamique.

Однією з головних подій на Українському стенді була зустріч із відомим франко-бельгійським письменником Еріком-Емманюелем Шміттом. Така зустріч стала можливою завдяки підтримці Посольства Франції та Французького інституту в Україні.

Видавець Анетта Антоненко розповіла, що історія перекладів творів Шмітта розпочалася досить давно з його найвідомішого тексту - "Оскар і Рожева Пані" (з 2015 р. на основі цього тексту зірковий дует режисера Ростислава Держипільського та актриси Ірми Вітовської створив однойменний благодійний театральний проект, який не лише завоював серця глядачів, а й зрушив з місця дуже болючу тему паліативної медицини в Україні).

- Ми доволі часто видаємо книжки Шмітта, - каже пані Анетта. - І український читач дуже любить цього автора. Нас просять видавати ще й ще, але встигнути за паном автором важко, він пише швидко. Утім, стараємося!

Сам Шмітт у рамках зустрічі зазначає:

- Мені байдуже, з якої країни читач, мені байдуже, перекладний текст чи оригінал, тому що я казатиму собі - головне, що мої книжки читають. Власне, для цього я їх і пишу, і для цього їх видають.

Видатний письменник бував в Україні лише раз, але повернувся додому з незабутніми враженнями. Він каже:

- Для мене кожна країна - це музика. Я був здивований, скільки я насправді всього знаю про Україну, хоча доти мені здавалося, що не знаю нічого.

Коли Шмітта запитали, що йому відомо про сприйняття його книжок і п'єс в Україні (та інших країнах), автор зізнався, що зазвичай в усьому покладається на своїх перекладачів. "Перекладач - це місток між культурами. Перекладачів треба цінувати", - сказав він.

Музику згадали недаремно. На Книжковому салоні Шмітт презентував свою нову книжку - повість "Пані Пилінська і таємниця Шопена". Залюблений у творчість Моцарта автор цього разу віддав своє перо іншому видатному композиторові - Шопену.

Цей невеличкий за обсягом твір входить до "Циклу про невидиме", який багато років тому був розпочатий саме "Оскаром…".

Під час зустрічі говорили про проблеми з авторськими правами на перекладні театральні тексти в Україні. На жаль, далеко не завжди драматург отримує бодай щось від численних постановок своїх п'єс в Україні. Шмітт висловив упевненість, що ситуація невдовзі зміниться. За його словами, в Україні скоро з'явиться його субагент, із яким театрам доведеться мати справу.

- Чи хотіли б ви написати про Україну? - таке питання не спантеличило бельгійця.

Він загадково усміхнувся й сказав:

- Після цієї зустрічі я обов'язково щось напишу. Ось побачите! У мене в голові безліч різних історій, вони постійно просяться назовні. Деякі кружляють там уже понад 20 років. І є дещо, що зацікавить саме вас, українців…

Як зізнався письменник, він радий у свій перший день на Салоні потрапити на Український стенд. При цьому варто зауважити, що цього разу Росія була країною-гостем Салону, однак 15 березня, під час офіційного відкриття, президент Франції Емманюель Макрон не завітав на величезний російський стенд (червоного кольору та з інсталяцією у вигляді ґрат, яку деякі дотепники з нашого стенду назвали "тюрмою народів"), але встиг поспілкуватися з аташе з питань культури Посольства України у Франції Іреною Карпою, яка подарувала йому книжку - оповідання Олега Сенцова у французькому перекладі Ірини Дмитришин.

- А як ви пишете? - своєю відповіддю на таке запитання Шмітт трохи здивував. Бо виявився сучасним.

- Раніше я був залежним від паперу, - каже письменник. - Але з появою комп'ютера все стало швидше й простіше. Мені легше зануритись у свій текст, своїх персонажів, і це вже не забирає стільки часу, як бувало раніше.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Ентер або кнопку нижче відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК