Docudays UA як зміна свідомості

"Дозволити програмі змінити вашу свідомість?" - яскраві фестивальні постери з таким дивним, на перший погляд, запитанням упродовж останніх тижнів інтригують киян та гостей столиці. Не без іронії художник Олексій Сай, автор зображень, використаних на цих постерах, дає публіці підказку, заохочуючи натиснути "так". І зараз ми розкажемо докладніше, чому, якщо ви таки дозволите фестивальній програмі Docudays (а нинішнього року вона налічує 76 кінокартин з усього світу) змінити вашу свідомість, це буде правильний вибір.

Права людини у цифрову епоху, зміни в людському житті, спричинені впливом цифрових технологій, - центральна тема цьогорічного Docudays UA, різним аспектам зазначеної теми буде присвячено чимало фільмів та фестивальних заходів. Власне, фестиваль відкриється показом однієї з таких стрічок - "Bellingcat: Правда у світі постправди" голландського режисера Ганса Пула. Про роботу міжнародної команди журналістів-розслідувачів українці чи не вперше почули в лютому 2015 року, коли група Bellingcat оприлюднила своє розслідування щодо обстрілів українських військ із території Росії влітку 2014 року. Ця ж група провела ретельний аналіз даних із відкритих джерел та надала докази того, що зенітно-ракетний комплекс "Бук", який влучив у літак рейсу Malaysia Airlines Flight 17, входив до складу однієї з російських військових бригад, яка базувалася на той момент у Курську. Стрічка "Bellingcat: Правда у світі постправди" - це не тільки можливість ближче познайомитися з тими, хто проводить резонансні незалежні розслідування, а також - як, а й поміркувати над тим, що загрожує поширенню правди в часи фейкових новин і загальної орієнтації медіа на постправду. Нагадаємо, що політика постправди - це така подача інформації, коли об'єктивні факти мають менший вплив на формування громадської думки, ніж звернення до чистих емоцій. Знайома всім нам ситуація, чи не так?

Тематиці прав людини у цифрову епоху також присвячено окрему програму фільмів, яка називається "Мережа". Китайська кінострічка "Народна Республіка Бажання" - про реальне та віртуальне життя кількох інтернет-зірок; німецько-бразильська історія "Чистильники" - про онлайн-цензуру і "цифрових сміттярів", які щодня видаляють невідповідний контент із інтернет-сторінок; бельгійсько-нідерландський фільм "Сакава" - про підлітків із Гани, які не від хорошого життя вдаються до онлайн-пошуків із допомогою чорної магії; німецька картина "Потенційний злочин" - про те, як із допомогою новітніх технологій правоохоронці прогнозують злочини та вираховують у натовпі тих, хто ще не вчинив нічого протиправного, але потенційно може це зробити, - вибирайте з "Мережі" те, що вам більше до вподоби.

За 16 років існування Docudays UA пройшов колосальну еволюцію: від камерного заходу, яким цікавились окремі кіномани та завсідники столичного Будинку кіно, - до масштабної події міжнародного значення, де престижно презентувати свій новий фільм. Разом із фестивалем зростає й глядацький інтерес української публіки до документалістики. Нинішнього року на Docudays UA будуть показані три конкурсні програми, учасники яких конкуруватимуть за призи, - DOCU/Україна (5 прем'єр українських повнометражних документальних фільмів), DOCU/Коротко (14 короткометражних стрічок із різних країн світу, серед них - 2 українські) та DOCU/Світ (10 найкращих стрічок 2018-2019 років, які мають успішну фестивальну історію та які ви навряд чи зможете ще десь побачити в Україні на великому екрані).

Docudays UA не просто переживає бурхливий розвиток, а й доріс до істотних структурних змін. "Раніше в нас був окремий конкурс фільмів на правозахисну тематику, але нинішнього року ми вирішили не робити такого "гетто", - каже програмна директорка фестивалю Вікторія Лещенко. - Насправді багато документальних фільмів тією чи іншою мірою торкаються якихось правозахисних аспектів, тому нинішнього року, замість звичної програми DOCU/Право, ми впровадили правозахисний приз і будемо номінувати на нього 10 фільмів з усієї програми". Серед фестивальних подій у рамках програми "Rights now!" особливу увагу можуть привернути покази impact-фільмів, тобто стрічок, які стали важливою складовою потужних громадських кампаній. На запрошення оргкомітету Docudays UA, на фестиваль завітають активісти і продюсери з Америки, щоб поділитися власним досвідом організації таких кампаній, розказати про різні шляхи донесення інформації до широкої аудиторії, а також про те, як низові глядацькі ініціативи та громадські акції на кшталт підписання петицій, у результаті, створюють нові можливості для документальних фільмів, націлених на зміни у світі.

Торік організатори фестивалю провели конкурс "Civil Pitch: фільми громадської активності", покликаний ближче познайомити між собою режисерів-документалістів та громадських активістів і допомогти їм спільно створити документальні картини на суспільно важливі теми. А вже нинішнього року під час Docudays UA можна буде побачити програму, до якої увійшли кращі стрічки зі створених українськими документалістами і громадськими активістами. Серед фільмів із програми "Civil Pitch" особливу увагу привертає робота Олексія Радинського "Колір фасаду: синій", у якій ідеться про видатного діяча української культури Флоріана Юр'єва та боротьбу за його унікальний архітектурний проект - київську "Літаючу тарілку" на Либідській.

Ще одна родзинка цьогорічного Docudays UA - програма "Іран. Особисто", до якої входять три іранських повнометражних фільми останніх років. Це по-справжньому рідкісна можливість для української аудиторії роздивитися, що ж воно таке - сучасна іранська документалістика, з погляду кіномови, а також нагода зануритись у далекий та маловідомий нам світ і, можливо, з подивом виявити, що турботи, радощі й печалі іранців дуже близькі нам.

Кураторка DOCU/Арт Ольга Бирзул каже, що цього року відбирала стрічки для своєї програми, фокусуючись на думці, що мистецтво - це безкорисливий подарунок, на який сучасна людина здатна далеко не завжди. Тож приходьте й дивіться стрічки болгарина Андрея Паунова "Прогулянка по воді" (про творчі пошуки та особисті стосунки Христо, найвідомішого у світі автора інсталяцій), канадійки Робін МакКенни "Дар" (фільм-дослідження паралелей між роботою художників і економікою дарування) та сербки Сєнки Домановіч "Окупований кінотеатр" (історія войовничого протесту молодих активістів після приватизації кінотеатру "Звезда", яка може стати корисним видовищем для тих, кому небайдужа доля київських кінотеатрів "Кінопанорама" та "Київ").

Це далеко не вичерпний перелік того, що нинішнього року пропонує своїй аудиторії Docudays UA. Більше інформації, зокрема й докладний розклад показів та подій на кожен день, ви можете знайти на сайті фестивалю. І не прогавте спеціального подарунка від організаторів: 29 та 30 березня - глядацькі дні, коли найкращі документальні фільми будуть максимально доступні для всіх охочих, а покази відбуватимуться не лише на фестивальних локаціях, а й у кінотеатрі "Boomer" (вул. М. Лаврухіна, 4) та мережі кінотеатрів КП "Київкінофільм".