Дивовижний світ кераміки Уляни Шкром'юк

Поділитися
Її художній талант від Бога й від батька, художника Андрія Шуля, який у радянські часи займався малярством (живописом) і не боявся писати ікони.

Уляна уважно роздивлялася татові роботи й сама пробувала творити пейзажі й натюрморти. Іще любила ліпити з пластиліну різні фігурки, а найбільше - звірів і птахів. Через десяток літ її дитяче захоплення відгукнеться в керамічних роботах. І вже майже півстоліття Уляна Шкром'юк розвиває традиції косівської мальованої кераміки, яка, поза сумнівом, є самобутнім явищем у світовому мистецтві.

Дівчина з ранніх років знала, що її життям буде мистецтво. Тож після закінчення восьмого класу Ягільницької загальноосвітньої школи, що на Тернопіллі, подалася до Косівського технікуму прикладного та декоративного мистецтва імени Василя Касіяна. Випускниця опанувала спеціяльність "художня обробка шкіри", але доля майже одразу привела її в цех кераміки художньо-виробничого комбінату, де в той час майстром працював брат Любомир. Уляна побачила, як народжується керамічний виріб: його формують на гончарному крузі, відтак обмазують білою глиною, а далі розписують. Незабутні враження справив на неї розпис шилом по сирій глині. І дівчина упевнилася: цей вид мистецтва - її покликання. Виходить, їй випав виграшний лотерейний білет.

"Старші майстри не поспішали визнавати молодих, допомагати їм, - розповідає пані Уляна. - Та мене взяла під опіку майстриня кераміки - землячка з Тернопілля Євгенія Зарицька. Вона мала власний стиль, але не приховувала секретів своєї творчости. Пані Євгенія була щирою людиною, прихилилася до мене і допомогла сформуватися як майстрині кераміки…"

Уляна Шкром'юк уже не одне десятиліття працює в стилі народної традиції косівської кераміки, бо вважає, що "ця кераміка має бути від самих основ і до кінця такою, якою вона є. У наш час придумують молочну кераміку чи якусь іншу, але це вже не косівська кераміка". Дивуєшся, як віртуозно майстриня працює шилом на білому глиняному виробі, гравіруючи орнамент - рослинний або рослинний у поєднанні з геометричним (це - традиційна техніка ритування). А далі художниця накладає традиційні кольори. Жодного зайвого поруху. "Не робота, а співанка", - сказав би письменник Мирослав Дочинець.

У її багаторічному творчому доробку сотні робіт - плитки, кахлі, тарелі, вази, глечики, бочки, плесканці, колачі, свічники, фігурні баранці, коники й інші предмети декоративно-ужиткового мистецтва. Але малюнки на керамічних виробах - це те неповторне, що відрізняє почерк Уляни Шкром'юк від почерку інших майстрів. Роздивляючись її роботи, навіть нефахівець помітить, що вона любить малювати півників - птахів сонця й світла, які вістують кінець темряви й початок дня. Недарма півники в народній мистецькій традиції - це будителі життя, руху, і тому півня боїться всяка нечиста сила. Творчості майстрині близькі й сови - птахи, які здатні бачити вночі; вони символізують мудрість і широкі обрії людського пізнання.

Вельми оригінальними, як на мене, є малюнки Уляни Шкром'юк із зображенням рибок. Ці насельники води символізують початок, джерело життя, а в східних культурах недарма вважаються символом плодючости.

На її роботах бачимо чимало соняшників - цих квітів сонця й світла. Незабутній слід у кераміці Уляни Шкром'юк залишили колоски пшениці, волошки, маки. Бо в її дитячу пам'ять назавжди увійшло квітуче поле поблизу села Мухавка, що на Тернопіллі. Цей краєвид постійно виринає спогадами з дитинства і живими китицями кладеться на її роботи. Ще одне захоплення і гордість пані Уляни - коні, фігурки яких вона найбільше любить розписувати. І не лише тому, що кінь це тварина, яка тонко відчуває вдачу й наміри людини..

Вважається, що косівська кераміка - триколірна. Жовта барва символізує сонце, зелена - природу, коричнева - землю. Вони гармонійно поєднуються на білому тлі. Та в роботах Уляни Шкром'юк присутній іще й блакитний колір. Свого часу він був притаманний кераміці з селища Кути поблизу Косова. Однак радянська влада заборонила його використовувати в кераміці, щоб, не дай Боже, синю барву не клали поряд із жовтою: таке поєднання відлунювало "українським націоналізмом". Але в часи Незалежности синій колір у косівській кераміці відродився, і пані Уляна охоче використовує його в своїх роботах.

За визначні здобутки в галузі народного традиційного мистецтва, а саме косівської кераміки, майстриня отримала Премію імени Катерини Білокур.

Під організаційним керівництвом і доброзичливим наставництвом Уляни Шкром'юк працівники творчих майстерень кераміки при Косівській регіональній організації Національної спілки художників України створюють різні керамічні вироби, на які є попит не тільки в різних регіонах України, а й за її межами.

І, на щастя, традиції цього виду мистецтва в родині Шкром'юків не обірвуться, а отримають розвиток - п'ятикласниця Наталя приглядається до розписів бабусі Уляни і копіює малюнки прадіда Андрія.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі