Десятинна церква

23 квітня 1999 р. — постанова Кабінету міністрів України № 700 про затвердження Програми відновлення видатних пам’яток історії і культури України.

12 лютого 2000 р. — Розпорядження президента України Л.Кучми
№ 83/2000 «Про першочергові заходи щодо відродження церкви Богородиці (Десятинної) в м. Києві»:

«Враховуючи значення церкви Богородиці (Десятинної) як символу давньоукраїнської державності, її роль у справі утвердження національно-культурних традицій українського народу й беручи до уваги звернення засновників благодійного фонду «Відродження Десятинної церкви» про відродження цього видатного духовного центру Русі-України, Кабінету міністрів України переглянути Програму відновлення видатних пам’яток історії та культури України в частині включення до переліку об’єктів, що підлягають відновленню, церкви Богородиці (Десятинної) в м. Києві».

3 червня 2001 р. — президент Українського національного комітету
ІКОМОСу (Міжнародної ради з питань пам’яток та видатних місць) професор Л.Прибєга: «Ніхто достеменно не знає, якою була Десятинна церква, а це важливо, інакше з’являється простір для фантазії, й усіляка «самодіяльність» у відношенні пам’ятки має бути припинена. Це одна з основних вимог Венеціанської хартії, до якої приєдналася й Україна. Будівництво на залишках Десятинної церкви нового храму буде справжньою фальсифікацією».

17 липня 2001 р. — головний архітектор Києва С. Бабушкін із захватом розповів (у газеті «Факты») про «бурю почуттів», які охопили його, коли він познайомився з поданим на містобудівну раду Києва проектом створення з допомогою лазерної технології голографічного, світлового тривимірного зображення храму на місці, де він колись був.

Начальник управління охорони пам’яток історії, культури та історичного середовища Р.Кухаренко: «Для нашого управління указ президента про відродження Десятинної церкви — закон прямої дії». А хто ж готував проект указу?

17 вересня 2004 р. — Розпорядження президента України Л.Кучми № 217/2004 «Про музеєфікацію залишків церкви Богородиці (Десятинної) в м. Києві»:

«Із метою забезпечення збереження археологічних залишків унікальної пам’ятки історії та культури — церкви Богородиці (Десятинної) в м. Києві та враховуючи ініціативу наукової громадськості:

1. Кабінету міністрів України забезпечити разом із Національною академією наук України завершення до вересня 2005 року комплексних наукових досліджень території, де збереглися залишки церкви Богородиці (Десятинної).

2. Київській міській державній адміністрації за результатами наукових досліджень у встановленому порядку:

— здійснити до кінця 2005 року музеєфікацію залишків зазначеної церкви, благоустрій прилеглої території, а також забезпечити створення умов для екскурсійного відвідування пам’ятки;

— розглянути разом із Міністерством культури і мистецтв України і Державним комітетом України з будівництва та архітектури питання щодо спорудження пам’ятної каплиці церкви Богородиці (Десятинної).

3. Визнати таким, що втратило чинність, розпорядження президента України від 12 лютого 2000 року №83 «Про першочергові заходи щодо відродження церкви Богородиці (Десятинної) в м.Києві».

3 лютого 2005 р. — київський міський голова О.Омельченко повідомив, що він доручив розпочати роботи з проектування та будівництва Десятинної церкви. Про це мер заявив під час презентації проектних розробок Дарницького вокзалу, мосту через Дніпро та відбудови Десятинної церкви. Скоріше за все, в основу буде покладено варіант реконструкції архітектора Логвіна (1910—2001 рр.). Однак відновлювати церкву повністю за давніми описами не будуть.

О.Омельченко повідомив також, що нову церкву планують збудувати за два роки, а відбудова здійснюватиметься на виконання доручення Л.Кучми (але ж це доручення було відмінено!). Вартість будівництва передбачається у 90 млн. гривень. «Це не відбудова, а будівництво. Ми хочемо використати лише мотиви візантійської архітектури», — пояснює директор інституту «УкрНДІпроектреставрація» Анатолій Антонюк.

8 лютого 2005 р. (газета «Факты») — заступник начальника Головного управління культури, охорони культурної спадщини та реставраційно-відновлюваних робіт Р.Кухаренко: «Вчені дійшли до висновку, що найбільше підходить варіант реконструкції церкви у формах Х сторіччя. Ми не говоримо про відтворення церкви у її попередньому древньому образі. Це буде нове будівництво у візантійському стилі за стародавніми технологіями».

Популістські вигадки:

— слоган із посиланням на якусь неіснуючу легенду: «Як постане Десятинна, то й воскресне Україна»;

— вигадане твердження, що Десятинна церква має важливе містобудівне значення й без цього храму так званий «духовний трикутник» — Софія, Михайлівський собор, Андріївська церква — не є завершеним;

— Десятинна церква відновлюватиметься коштом якогось міфічного Благодійного фонду.

Прорахунки архітекторів і недоречності:

— нова величезна будівля «Десятинної церкви» знищить шедевр Б.Растреллі Андріївську церкву, яка споруджувалася через 500 років після зруйнування Десятинної і завжди була архітектурною домінантою у навколишній місцевості;

— побудований до 1500-річчя Києва над залишками Золотих Воріт стилізований павільйон практично унеможливив огляд Воріт, позбавив Золотоворітський сквер романтичного сприйняття та в цілому змінив на гірше містобудівну ситуацію у цьому куточку Києва;

— таким самим недоречним павільйоном виглядає церква Пирогоща, споруджена за вільною фантазією сучасних архітекторів, адже у 1936 році була знесена не вона, а Успенська соборна церква, що стояла на цьому місці;

— уже після відновлення церкви Різдва Христового затверджено проект спорудження транспортної естакади з Володимирського узвозу до Набережно-Хрещатицької, яка починається просто перед церквою й перекриває виїзд на вулицю Сагайдачного, перетворюючи її на пішохідну (?!); при цьому церква опиняється мовби під естакадою, що має висоту п’ять метрів;

— спорудження вигаданих, бутафорних Печерських воріт на Майдані Незалежності — приклад невігластва і наруги над історією.