Правозахисники: На Кубі зменшилась кількість політв'язнів

За останні шість місяців кількість політв'язнів на Кубі зменшилася з 201 до 167. Про це в своєму піврічному звіті, 5 липня повідомила Комісія з прав людини і національного примирення. Ця організація на Кубі офіційно вважається нелегальною, хоча фактично її діяльності уряд не перешкоджає.

За останні шість місяців кількість політв'язнів на Кубі зменшилася з 201 до 167. Про це в своєму піврічному звіті, 5 липня  повідомила Комісія з прав людини і національного примирення.   Ця організація на Кубі офіційно  вважається нелегальною, хоча фактично її діяльності уряд не  перешкоджає.Такі зміни в державній політиці стосовно даної групи ув'язнених, ЗМІ коментують по-різному.  З одного боку, угода випустити на волю деяких «в'язнів совісті» свідчить про пом'якшення режиму під керівництвом Рауля Кастро і, можливо, навіть зниження рівня політичних репресій в країні. З іншого боку, кубинська влада відмовляється визнавати цих людей політичними ув'язненими. Таким чином, останні зміни могли стати лише зовнішньою  поступкою  у зв'язку з  критикою  ЄС і  США   Куби щодопорушення прав людини, зазначають правозахисники. Представники комісії припускають, що уряд Куби міг тільки змінити тактику, і тепер замість ув'язнення використовуватиме метод залякування. Представники опозиції стверджують, що в кубинських в'язницях все ще знаходиться близько 200 увязнених, засуджених за політичні  погляди. 10 червня за станом здоров'я було звільнено Аріель Сіглер  один з 75 кубинських дисидентів, заарештованих під час репресій так званої "Чорної Весни" 2003 року. За співпрацю з США вони були засуджені на тривалі термін до 28 років як найманці іноземної держави). Завдяки старанням Католицької церкви ув'язненого було звільнено. У травні цього року голова Державної ради і Ради міністрів Куби Рауль Кастро зустрівся з Хайме Ортега  архієпископом Гавани.   Як стверджують ЗМІ, саме ці перемовини вплинули на долю Сіглера і  ще 12 дисидентів, яких не відпустили, але перевели ближче до  будинку. У той же час на тлі цих зовнішніх послаблень режиму  безпрецедентним скандалом була в лютому смерть Орландо Сапата Тамайя.  Він помер на 85-й день голодування, протестуючи проти поганого  поводження у в'язницях.   Кубинська влада свою провину в смерті Сапати заперечила, стверджуючи, що дотримувалися закону  і не перешкождали  його акції, і  що потрібною медичною допомогою він був забезпечений. Тим часом «Міжнародна амністія» оголосила   Сапату «в'язнем совісті», деякі країни знову закликали Кубу  до звільнення політв'язнів. Наразі  увагу громадськості  привернула доля іншого в'язня  Гілермо Фарінаса. На даний момент він перебуває в  важкому стані. За заявою доктора Армандо Кабаллеро,  у його пацієнта тромб у шийній вені. У лютому поточного року, відразу після смерті Сапати, Фарінас оголосив аналогічне голодування проти тиску влади і  за звільнення інших 26 політв'язнів, яких офіційна Гавана оголосила американськими шпигунами. Як заявив раніше Фарінас, відповідальність за  його життя, що  б з  нею не трапилося,   лежить на братах  Кастро. У понеділок,  5 липня для підтримки подальших перемовин між церквою і представниками кубинської влади прибув міністр закордонних справ Іспанії Мігель Анхель Моратінос. Він планує зустрітися  з представниками обох сторін: архієпископом Гавани Хайме Ортега і міністром закордонних справ Куби Бруно Родрігесом. Проте зустрічі з представниками опозиції  або ж з Гилермо Фарінасом не  передбачено. Нагадаємо, що в 2004 році ООН прийняла резолюцію про порушення прав людини на Кубі, але уряд останню резолюцію виконувати відмовився. Влада вимагає у відповідь розглянути порушення прав людини в США.   Йшла мова про  так звану «Кубинську п'ятірку»  арештованих і засуджених до довічного  або до тривалих термінів ув'язнення за звинуваченням у шпигунстві .  З того часу спостерігається загострення у відносинах Куби з  США і країнами ЄС щодо питань порушення прав  людини.

За матеріалами: MercoPress Эхо Москвы