НАТО готове залучити Україну і Росію до створення протиракетної оборони

НАТО готове залучити Україну, Росію та інші європейські країни до створення протиракетної оборони, заявляє генеральний секретар альянсу Андерс Фог Расмуссен.

НАТО готове залучити Україну, Росію та інші європейські країни до створення протиракетної оборони, заявляє генеральний секретар альянсу Андерс Фог Расмуссен."Ми запросимо інших європейських партнерів, включаючи Україну, взяти в цьому участь, але ми будемо фокусуватися на Росії, тому що у нас вже існує співпраця у цій сфері, навіть були спільні навчання з Росією", - сказав генсек альянсу в інтерв'ю українським інформаційним агентствам. Расмуссен зазначив, що до весни 2008 року НАТО виступало за те, що театр протиракетної оборони є протиракетною обороною, яка фокусується на захисті дислокованих сил, військових підрозділів. «Зараз ми вважаємо, що потрібно розгорнути цей театр протиракетної оборони для того, щоб він був протиракетним територіальним захистом, який може захистити наше населення, а не тільки військові підрозділи. Таким чином, це наш намір - ініціювати рішення щодо протиракетного захисту із запрошенням до співпраці Росії та інших європейських партнерів», - зазначив генсек альянсу. Відповідаючи на питання про нову стратегічну концепцію альянсу, яка буде розглядатися на саміті в Лісабоні у листопаді, Расмуссен зазначив, що в стратегії буде підтверджено, що ключове завдання НАТО - колективний захист населення і територій. «Але в той же час ми чітко скажемо, що якщо ми ефективно захищаємо наші народи, ми повинні поліпшити захист із запрошенням до співпраці наші можливості для того, щоб реагувати на нові загрози XXI століття, такі, як тероризм, кібернетичні атаки, ракетні атаки - і це лише кілька із загроз безпеки», - сказав генсек альянсу. Расмуссен також прогнозує, що лісабонський саміт Альянсу підтвердить політику «відкритих дверей». «Я очікую, що саміт ухвалить рішення про те, що наші двері залишаються відкритими. Наш вихідний пункт ми позначили на Бухарестському саміті у 2008 році, і ми знову підтвердимо те, що ми вирішили у Бухаресті: Грузія і Україна будуть членами НАТО, якщо вони цього захочуть, і якщо вони досягнуть необхідних критеріїв. Таким чином, це залишається позицією НАТО, але на додаток до цього ми також визнаємо, що Грузія і Україна можуть мати інші євро-атлантичні прагнення», - сказав генсек. Відповідаючи на питання про те, чи є сенс для НАТО залишати рішення Бухарестського саміту, якщо Київ більше не прагне набути членства у НАТО, Расмуссен сказав: «Так, сенс є, тому що це - основний принцип для НАТО, який полягає в тому, що наші двері залишаються відкритими. Ми думаємо, що важливо послати цей сигнал усім у відношенні того, що з нашої точки зору ситуація залишається незмінною. Наші двері залишаються відкритими. Але, сказавши це, ми повністю поважаємо той факт, що кожна країна індивідуально вирішує свою політику безпеки і приєднання до НАТО». Генсек альянсу назвав таку позицію організації «балансом». «З одного боку, ми знову говоримо, що наші двері залишаються відкритими, але з іншого боку, звичайно, ми поважаємо українське рішення щодо політики безпеки. Сказавши це, я високо ціную чітку заяву керівництва України, що Україна буде продовжувати співпрацю з НАТО у вже існуючих рамках. У нас є значна сфера для співробітництва, і ми високо цінуємо, що українське керівництво стоїть на цьому», - підкреслив він. Расмуссен також вважає, що продовження договору щодо перебування Чорноморського флоту РФ у Криму не вплинуло на ситуацію безпеки в регіоні. «Факт полягає в тому, що ситуація не змінилася. Продовження договору означало продовження вже існуючої домовленості, продовження вже існуючої ситуації. Таким чином, з моєї точки зору, це не міняє стратегію безпеки навколишнього середовища», - аргументував він. За словами генсека, у НАТО наголошують на важливості того факту, що українське керівництво, включаючи президента, задекларувало: Україна буде продовжувати виконувати свої зобов'язання у рамках існуючого співробітництва з НАТО. Він повідомив також, що українське керівництво отримає запрошення на саміт НАТО у Лісабоні в рамках проведення саміту країн-учасниць операції в Афганістані. За його словами, ця позиція була озвучена під час недавньої зустрічі з президентом України Віктором Януковичем, яка відбулася у Нью-Йорку під час роботи Генеральної асамблеї ООН. Водночас, в альянсі не планують проводити засідання Комісії Україна-НАТО на вищому рівні. «Ми не очікуємо засідання комісій ані з Україною, ані з Грузією, але політичні лідери як України, так і Грузії отримають запрошення приїхати на саміт, оскільки ми маємо намір провести в Лісабоні саміт ISAF (Афганістан)», - сказав генсек НАТО. Расмуссен зазначив, що поінформував президента України про проведення саміту ISAF. «Президент не дав жодної відповіді, тому що він повинен перевірити свій графік, але він позитивно відзначив факт проведення саміту на рівні ISAF», - додав він. Генсек НАТО вважає важливим проведення такого саміту, оскільки Афганістан «буде найважливішим пунктом нашого порядку денного». «Ми вважаємо, що для дискусії повинні зустрітися не тільки 28 союзників з НАТО, але обговорення повинно відбутися серед усіх союзників з ISAF, яких налічується 47 країн», - пояснив він позицію організації. Расмуссен підкреслив, що у НАТО високо цінують внесок України у місію в Афганістані. «Я сказав президенту Януковичу, так само як я сказав всім іншим союзникам про те, що нам потрібно більше інструкторів, тому що ключовий елемент нашої стратегії в Афганістані полягає в тому, щоб поступово передати відповідальність в руки афганців. Але для цього потрібно більше афганських солдатів і афганської поліції - нам потрібно краще навчати та інструктувати солдатів і поліцію. Це - причина, через яку наша тренувальна місія настільки важлива», - підкреслив він. Говорячи про зустріч, генсек альянсу назвав її «дуже хорошою». «Ми обговорили можливості поглиблення практичного співробітництва між НАТО і України у вже існуючих рамках. Зустріч підтвердила взаємний інтерес підтримувати міцні відносини між НАТО і Україною», - сказав Расмуссен. Міжнародні сили сприяння безпеці (англ. International Security Assistance Force; ISAF) - очолюваний НАТО міжнародний військовий контингент, який діє на території Афганістану з 2001 року.

За матеріалами «Інтерфакс-Україна»