«Я вважаю, що ми зіткнулися з фінансовою кризою, яка трансформувалася в економічну кризу, а потім у багатьох країнах призвела до соціальної кризи, яка сьогодні ризикує перерости у конфлікт поколінь. Саме тому я не виключаю сценарій нового травня 1968», - зазначив Шваб у бесіді з кореспондентом Еріком Шолем.
Європа зараз зазнає наслідків подій 10-20-річної давності, коли країни, що сьогодні відчувають труднощі (Португалія, Іспанія, Ірландія, Греція), вступили в ЄС і в їх економіку було інвестовано величезні кошти, що викликало відчуття ейфорії і легкості економічного зростання. Зовсім іншими були справи в Німеччині, яка після возз'єднання була змушена піти на великі жертви заради інтеграції східних земель, відзначив Шваб.
У той же час та частина світу, де знаходяться Китай і Індія, демонструє впевнений розвиток, і незабаром на її частку буде припадати половина світового ВВП, сказав Шваб. Цей успіх пояснюється інтеграцією в економіку мільйонів і навіть сотень мільйонів нових дійових осіб, і ця інтеграція продовжиться. У той же час він визнав, що не всі країни «нового світу» розвиваються однаковими темпами, і виділив чотири категорії. До першої Шваб включив країни БРІК і ПАР з високими показниками зростання, до другої - В'єтнам, Колумбію, Індонезію, які здійснили модернізацію для розвитку економіки, до третьої - Туніс, Алжир, Єгипет, що не провели необхідні реформи і страждають від цього, до четвертої - найбідніші країни, які потребують підтримки міжнародного співтовариства: Гаїті, Сомалі, країни Сахеля.
У Китаю є всі шанси зберегти високі показники зростання, і очевидно, що незабаром «Китай стане великою проблемою для Європи і Сполучених Штатів», яким доведеться миритися з посиленням його позицій у політичній та економічній сфері, підкреслив Шваб.
Він також зазначив, що за нинішнми показниками зростання світової економіки (5% на рік) за 15 років обсяги споживання енергоресурсів подвояться, що може призвести до нестачі палива, якщо тільки не буде підвищена енергоефективність.
Шваб висловив думку, що діяльність G20, створеної для боротьби з наслідками кризи, «була радше успішною, оскільки нам вдалося уникнути подій, аналогічних до Великої депресії 1920-х років». У той же час він визнав, що саміту в Сеулі не вдалося домогтися конкретних результатів, і «справжня перевірка чекає «двадцятку» у період французького головування», коли вона повинна буде відповісти на питання: чи зможе G20 стати легітимним і ефективним інструментом світового управління і чи зможуть лідери країн приймати спільні рішення про облаштування світу в майбутньому? Це завдання ускладнять вибори, які повинні у 2012 році пройти в ключових країнах «двадцятки» - Китаї, США, Франції, Росії і Канаді. «Треба усвідомлювати, що в цих країнах керівників обирають або призначають не для того, щоб вони шукали відповіді на світові проблеми, а щоб вони боролися з місцевими труднощами. У цих умовах лідерам G20 буде важко йти на поступки», - підкреслив Шваб. Ще одна проблема, на думку економіста, - «прискорення часу»: «події розвиваються все швидше, і урядам стає все складніше вирішити виникаючі проблеми», - цитує газета.
Він схвалив виділені Ніколя Саркозі пріоритети французького головування у G20: природні ресурси, реформа світової фінансової системи та світового управління. Клаус Шваб також підкреслив, що завдання Давоського форуму - спробувати знайти вихід з проблем, враховуючи думки не тільки політичних лідерів країн «двадцятки», а й політичних, академічних кіл різних країн, а також неурядових організацій, профспілок. «Мова йде не про прийняття рішень, але про підготовку ґрунту», - сказав він.
За матеріалами Inopressa