Гроші МВФ та валютна стабільність: чи тотожні ці поняття? Прес-реліз

Співпраця з МВФ потрібна Україні перш за все для підвищення привабливості держави в очах іноземних інвесторів, продовження реформ та убезпечення вітчизняної економіки від ризиків глобальної економіки.

Таким було резюме учасників круглого столу «Гроші МВФ та валютна стабільність: чи тотожні ці поняття?», який 26 квітня провела ГО «Ліга фінансового розвитку» за підтримки проекту USAID «Розвиток фінансового сектору» FINREP та тижневика «Дзеркало тижня. Україна».

У дискусії взяли участь (за алфавітом):

Макс АЛЬЄР,

постійний представник МВФ в Україні;

Маріус ВІСМАНТАС,

координатор проектів Світового банку по Україні, Білорусі та Молдові;

Валерій ГЕЄЦЬ,

директор Інституту економіки та прогнозування НАНУ;

Дмитро ЗІНКОВ,

голова правління «ОТП Банку»;

Юрій КОЛОБОВ,

перший заступник голови правління НБУ;

Доменік МЕНЮ,

член спостережної ради «Укрсиббанку»;

Віктор ПИНЗЕНИК,

екс-міністр фінансів;

Олександр САВЧЕНКО,

екс-заступник міністра фінансів, екс-заступник голови правління Національного банку;

Ігор УМАНСЬКИЙ

екс-виконувач обов’язків міністра фінансів;

Роман ШПЕК,

віце-президент «Альфа-банку», член ради НБУ, радник Президента України.

Старі пісні про головне

Як зазначив у своєму виступі Макс АЛЬЄР, дата відновлення роботи місії МВФ в Україні не визначена. Водночас представник Фонду наголосив, що офіційний Київ зможе отримати наступний транш кредиту лише після виконання 4 умов: проведення пенсійної реформи, коригування тарифів на газ і опалення, введення компенсаційних механізмів для утримання дефіциту «Нафтогазу» на рівні не більше 3% ВВП, скасування вимоги до НБУ викуповувати рекапіталізаційні облігації впродовж 5 днів за їх номінальною вартістю.

М. Альєр наголосив, що для української економіки корисно було б перейти на гнучкий обмінний курс, однак МВФ розуміє, що для цього потрібний перехідний період – задля напрацювання відповідних інститутів та інструментів.

Як розповів Маріус ВІСМАНТАС, сьогодні продовжується робота над виконанням Україною умов для отримання від Світового банку двох кредитів на 500 та 350 млн. доларів. Говорячи, зокрема, про позику для розвитку фінансового сектору, представник СБ підкреслив, що в цьому напрямку лишилося ухвалити закон про консолідований нагляд та реформування Фонду гарантування вкладів фізосіб.

М. Вісмантас не виключив можливість висунення до України додаткових вимог в рамках кредитної співпраці зі Світовим банком (зокрема, що стосується питання боротьби з корупцією, прозорості функціонування аграрного сектору тощо). За словами представника СБ, ці умови суголосні сигналам, які Світовий банк посилає до всього міжнародного співтовариства щодо запобігання другої хвилі кризи в глобальній економці.

Інновації консерваторів

За словами Юрія КОЛОБОВА, Нацбанк має намір лібералізувати міжбанківський валютний ринок. У рамках реалізації цієї стратегії вже невдовзі банкам буде надана можливість вільно купувати та продавати валюту в межах валютної позиції, а також використовувати валютні свопи. Топ-менеджер Нацбанку наголосив, що офіційний курс гривні на поточний момент суттєво не відрізняється від курсу на міжбанку, і український центробанк не має наміру утримувати курс нацвалюти на певному рівні. «Ми б хотіли більше уваги приділяти інфляційним речам, ніж валютному курсу», - зауважив Ю. Колобов.

Як розповів високопосадовець, наразі ніщо не стримує Україну від виконання умов Світового банку щодо прийняття закону про введення консолідованого нагляду та реформування Фонду гарантування вкладів. Водночас для виконання зобов’язань перед МВФ Нацбанк спільно з урядом мають невдовзі сприяти скасуванню законодавчої вимоги про викуп Національним банком рекапіталізаційних облігацій впродовж 5 днів за їх номінальною вартістю. Представник банківського регулятора також проінформував, що закон про захист прав кредиторів вже переданий до парламенту. «Очікуємо, що він буде прийнятий в першому читанні і ми плануємо до другого читання допрацювати його із банківським співтовариством», - зазначив Ю.Колобов.

При цьому він також наголосив, що Національний банк налаштований на продовження співпраці з МВФ. За його словами, кооперація з Фондом вигідна для України з точки зору можливості залучення дешевих кредитів та підвищення привабливості вітчизняної економіки для іноземних інвесторів. «НБУ дуже акуратно ставиться до виконання всіх своїх зобов’язань перед МВФ, і ми практично за всіма параметрами їх виконуємо», - зауважив представник НБУ.

Без МВФ як без води: і не туди, і не сюди

Аналізуючи наслідки гіпотетичного виходу України із програми співпраці з МВФ, Ігор УМАНСЬКИЙ зазначив, що поточні ризики глобальної економіки, зумовлені, зокрема, проблемами Греції, Португалії, Іспанії, Ірландії, США, і так не сприяють залученню Україною зовнішнього фінансування, а в разі припинення співпраці з МВФ можливості отримання іноземних позик для Києва ще погіршаться. На думку І. Уманського, відмова від співпраці з МВФ без висунення урядом альтернативної програми реформ виглядає «щонайменше дивно».

На думку ж екс-заступника міністра фінансів Олександра Савченка, головним негативним наслідком припинення співпраці з МВФ буде гальмування економічних реформ (пенсійної, житлово-комунальної тощо). Експерт спрогнозував, що нові виклики можуть також з’явитися через потребу нарощування держборгу для отримання коштів, які б допомогли «розігріти» економіку та сприяти виходу її з кризи.

Як приклад вдалої моделі співпраці з МВФ, яким могла б скористатися і Україна, голова правління «ОТП Банку» Дмитро ЗІНКОВ навів досвід Угорщини. Банкір розповів, що офіційний Будапешт з другого півріччя 2008 року мав домовленості з Фондом про отримання позики. Хоча Угорщина зрештою виділеною кредитною лінією не скористалася і в 2010 році відмовилася від програми співпраці Фондом, існування гарантії підтримки МВФ ефективно сприяло боротьбі цієї країни з кризою.

Взявши слово, Домінік МЕНЮ нагадав, що сьогодні Україна є одним з найбільших позичальників МВФ (13% від усіх виданих позик), а тому від взаємодії з ним офіційному Києві все одно не обійтися. Банкір наголосив, що співпраця з МВФ потрібна Україні з точки зору підвищення привабливості в очах іноземних інвесторів, без яких диверсифікувати експорт та зміцнити економіки буде проблематично.

Як наголосив Роман ШПЕК, критичними для України є не стільки кошти МВФ, скільки реформи, які проводяться в рамках співпраці з ним. На думку експерта, на сьогодні в питанні реалізації реформ слабкою ланкою є уряд, а дії НБУ є більш якісними та своєчасними. «Домовленості з МВФ – це не структурні реформи, це прелюдія до реформ», - підкреслив банкір.

Девальвація: коли революцію не можна перемогти, її потрібно очолити

За словами Валерія ГЕЄЦЯ, Україні невдовзі нічого не лишиться, як девальвувати гривню. Одна з ключових передумов цього кроку – втрата цінових переваг вітчизняних експортерів на міжнародних ринках. За прогнозом науковця, якщо інфляція за підсумками 2011 року перевищить 10%, конкурентоспроможність економіки може «знизитися до нуля і навіть бути від’ємною». На його думку, до девальвації Україну також підштовхують валютні війни, які розгорілися у світі, коли низка країн цілеспрямовано послаблює свої національні грошові одиниці, щоб зробити свої економіки більш конкурентоспроможними.

Як наголосив експерт, додаткові передумови для девальвації створює і поточна активізація споживчого імпорту, що розігрівається кредитуванням населенням. Зрештою це може призвести до повторення сценарію 2008 року. «Мінус 10 млрд поточного рахунку, і будемо мати те, що мали», - зазначив науковець.

Як зауважив екс-заступник міністра фінансів, екс-заступник голови правління Нацбанку Олександр Савченко, чим стабільнішим є курс, тим більшою є ймовірність повторення кризи зразка 2008 року. «Чим швидше ми відмовимося від політики стабільного курсу, тим швидше ми вийдемо із кризи і меншою буде вірогідність нової», - підкреслив експерт.

Екс-міністр фінансів Віктор Пинзеник переконаний, що проведення політики «негнучкого» курсу може стати підставою для серйозних випробувань гривні в майбутньому. Екс-чиновник закликав не переоцінювати поточну стабільність курсової ситуації, враховуючи невеликий обсяг чистих валютних резервів, збільшення дефіциту поточного рахунку та непевність притоку за фінансовим рахунком. Оцінюючи ж можливі наслідки девальвації для економіки, В. Пинзеник закликав брати до уваги не тільки позитивні моменти щодо підтримки експортерів, але й негативні, що включають в себе суттєве ускладнення обслуговування позичальниками взятих валютних кредитів.