Експерти назвали найбільш суперечливі норми Податкового кодексу

У новій редакції Податкового кодексу, яка була опублікована 3 серпня у газеті «Урядовий кур'єр», міститься кілька суперечливих норм, які можуть зашкодити бізнесу. Про це пишуть партнери юридичної фірми «КМ Партнери» Олександр Мінін та Олександр Шемяткін у своїй статті для «Дзеркала тижня», аналізуючи оприлюднений документ.

У новій редакції Податкового кодексу, яка була опублікована 3 серпня у газеті «Урядовий кур'єр», міститься кілька суперечливих норм, які можуть зашкодити бізнесу. Про це пишуть партнери юридичної фірми «КМ Партнери» Олександр Мінін та Олександр Шемяткін у своїй статті для «Дзеркала тижня», аналізуючи оприлюднений документ. Експерти відзначають, що в опублікованому 3 серпня проекті Податкового кодексу у порівнянні з першим варіантом переписані лише ті норми, які зазнали найбільшої критики. Так, було повернуто існуючий сьогодні інститут узгодження податкових зобов'язань. Окрім того в кодексі практично повернулися до існуючої моделі ПДВ, а також внесено незначні правки до розділу про прибуток. Експерти при цьому відзначили, що в розділі про єдиний податок зменшено перелік видів діяльності, на які єдиний податок не поширюється. «Ось, власне, і все. Судячи з усього, кодекс приймається за сценарієм: спочатку забрати все, а потім повернути менше половини. Змінений проект кращий, ніж прийнятий у першому читанні? Так, згодні! Тоді будьте щасливі, ваші найгірші очікування не виправдалися!», - пишуть Мінін і Шемяткін. При цьому, як відзначили експерти, у новій редакції проекту Податкового кодексу є низка неоднозначних норм. Так, у документі передбачено нову основу для визначення податкових зобов'язань контролюючими органами. Такою основою є рішення суду про визнання особи винною в ухиленні від сплати податків (п/п. 19.3.4 розділу ІІ). Однак, як вказують Мінін і Шемяткін, при поверненні до інституту узгодження податкових зобов'язань це просто неможливо. Справа в тому, що на сьогоднішній день Верховним судом України встановлено чітку практику застосування ст. 212 Кримінального кодексу. Вона зводиться до того, що поки податкові зобов'язання не є узгодженими (тобто винесене податкове повідомлення не було оскаржене чи залишилось чинним у процесі апеляційного оскарження), відсутній сам факт ухилення від сплати податків, оскільки немає суми податку, яка не надійшла до бюджету. «Як у такій ситуації може взагалі з'явитися вирок суду? Це або ляп, викликаний неякісною підготовкою проекту №2, або навмисне залишений «гачок», щоб потім все-таки змістити розгляд податкових справ з адміністративних судів до кримінальних», - вважають експерти. Саме на такий «гачок», пишуть вони, вказує і положення пункту 23.4 розділу II проекту, в якому детально описується процедура винесення рішення на підставі кримінальної справи. У цьому пункті також вказується, що скасування податкового повідомлення - рішення не може використовуватися як доказ для виправдання обвинуваченого. «Закладається ситуація, коли юридична особа виграє суперечку у податкових органів, тобто адміністративним судом буде встановлено факт відсутності податкових порушень, а головний бухгалтер такої юридичної особи буде визнаний винним в ухиленні від сплати податків на суму неіснуючих податкових зобов'язань. Але це ж маячня! Як же треба не любити свій народ, щоб таке писати», - вказують експерти. Ще один подібний випадок, як вважають Мінін і Шемяткін, - згадка у п. 25.6 розділу II кодексу того, що контролюючий орган на суму грошових зобов'язань, збільшених в процесі судового оскарження, надсилає нове податкове повідомлення. «З цієї норми випливає, що тепер суд, розглядаючи спір із податковим органом, буде вирішувати не тільки питання про правомірність або неправомірність податкового повідомлення, але й про те, які штрафні санкції або грошові зобов'язання податковий орган не застосував, але повинен був. Так і хочеться запитати у автора проекту - а це як? Ви взагалі функцію суду розумієте?», - задаються питанням експерти. Детальніше читайте у статті Олександра Мініна і Олександра Шемяткіна «Яке із лих менше» у свіжому номері «ДТ».