Банкір: Дострокове зняття депозитів створює умови для повторення фінансових криз

Право граждан на досрочное снятие депозитов создает условия постоянного повторения кризисов, которые финансовая система испытала, в частности, в 2004 и 2008-2009 годах. Такое мнение высказал председатель правления ОТП Банку Дмитрий Зинков на заседании круглого стола, организованного Лигой финансового развития при поддержке «Зеркала недели» и Проекта USAID «Развитие финансового сектора» (FINREP).

Право громадян на дострокове зняття депозитів створює умови для постійного повторення криз, які фінансова система зазнала, зокрема, в 2004 та 2008-2009 роках. Таку думку висловив голова правління ОТП Банку Дмитро Зінков під час  круглого столу, організованого Лігою фінансового розвитку за підтримки «Дзеркала тижня» та Проекту USAID «Розвиток фінансового сектору» (FINREP).«Право на дострокове зняття депозитів може бути обмежено в якійсь компромісній формі. Наприклад, застосовуватися в залежності від виду вкладу: зберігатися для розрахункових та ощадних рахунків та бути забороненим — для строкових депозитів. Це стане додатковим фактором як для збереження ліквідності банків, так і підтримання стабільності гривні в разі кризових явищ в економіці», - зазначив Зінков. Таку ж думку поділяють член Ради Національного банку і віце-президент Альфа-Банку (Україна) Роман Шпек. «Ми часто між собою дискутували, розуміючи, що функція банку — це не тільки приймати депозити, а й своєчасно здійснювати будь-які вимоги клієнта: надання кредиту, обслуговування, проведення розрахунків тощо. Але, як показала українська практика, в умовах кризи, удавана уява про демократію призвела до того, що пересічні громадяни рік і більше чекають повернення своїх депозитів, а люди, наближені до влади, до політики або до інформації мали можливість своєчасно зняти гроші. Так що це питання не демократії, а питання моралі», - зауважив він. Шпек підкреслив, що якщо угода підписана двома сторонами, то вона повинна виконуватися — як банком, так і клієнтом. «Якщо громадянин поклав гроші на рік на певних умовах,  рік він і повинен чекати повернення,  відповідно на певних умовах. Якщо він цього не хоче, то  не просто забирає гроші — розриває договір і вже не може отримати гроші на тих же умовах. Інакше не можна буде говорити про будь-яку систему. Банк має певну частину коштів, які є в статутному капіталі, а решта — залучені кошти: із ринку внутрішнього, зовнішнього. І якщо цей ринок не буде працювати за правилами (а правилом також є двостороння угода), то банківська система функціонувати не буде», - зазначив він. Натомість старший фінансовий спеціаліст Представництва Світового банку в Україні, Білорусі та Молдові Анжела Пригожина зазначила, що банк має за будь-яких обставин виконувати свої зобов’язання, навіть якщо це форс-мажор або криза. «Він заробляє гроші на управлінні ресурсами, залучає і видає, йому за це платять гроші. Якщо він за будь-яких обставин відмовить своєму клієнту чи у кредиті, чи у поверненні депозиту, то він не є ефективним банкіром», - підкреслила експерт.Детальний звіт про засідання Фінансового прес-клубу читайте у спецпроекті «Банківський ККД»