Про це на сторінках Wall Street Journal пише повірений у справах України в США Ярослав Брисюк. Він нагадує, що 40% людських втрат СРСР у Другій світовій війні припали саме на Україну. Вона втратила 14 мільйонів своїх мешканців, серед яких вбиті на полі бою, цивільні, а також жертви репресій, яких замордували в концтаборах і у відправили у заслання.
Український дипломат нагадує, що після закінчення війни світова спільнота створила правові гарантії, які б не допустили початку нової війни. Також були створені ОБСЄ і ООН. Україна стала членом-засновником останньої міжнародної організації.
"Але є страшні паралелі між подіями в Європі перед Другою світовою війною і тим, що сьогодні відбувається в Україні. І тоді, і нині потенційні завойовники намагалися применшити значення загально прийнятих правил поведінки на міжнародній арені: вони поступово переставали до них прислухатися і демонстрували м'язи при цьому, щоб залякати і не дозволити іншим втрутитися в ситуацію", - пише Брисюк.
Він нагадав, як Росія за допомогою військової сили влаштувала так званий референдум в Криму і анексувала український півострів. А потім Москва відправила працівників своїх спецслужб, щоб дестабілізувати Східну Україну. При цьому президент Росії Володимир Путін говорить про вигадав "необхідність" захистити російськомовних людей, яким нібито щось загрожує.
"Він використовує пам'ять про Другу світову війну як інструмент пропаганди проти Заходу і сусідніх країн. Він навмисне намагається посварити людей, чиї предки разом воювали проти нацистів", - йдеться в статті.
На думку українського дипломата, очевидний урок Другої світової війни полягає в тому, що спроби задобрити агресора не закінчуються миром. Тому Заходу варто не лише зберегти санкції проти Росії, а й посилити їх, а також передати озброєння Україні, яке вона просить.
"Ми просимо не небагато, якщо врахувати, що згідно з Будапештським меморандумом 1994 року Україна добровільно відмовилася від третього в світі ядерного арсеналу в обмін на гарантії безпеки, які дав нам Захід", - пише Брисюк.
Святкуючи 70-ту річницю Дня перемоги варто пам'ятати, що стежити за виконанням міжнародних правил, які були встановлені після Другої світової війни, - це обов'язок усіх країн. І значно краще вчитися на історії, ніж спостерігати, як вона повторюється.
Раніше стало відом, що День Перемоги у Києві пройде без заходів на Хрещатику і салюту. 8 травня святкові заходи розпочнуться відкриттям в Музеї Великої Вітчизняної війни виставки "Родинна пам'ять про війну" (за участю перших осіб держави), експозиція якого налічує близько 1 тис. сімейних раритетів. Видання Gazeta Wyborcza писало, що росіяни заперечують право українців на перемогу над Гітлером.