Ход конем от Табачника

17 февраля, 2012, 15:14 Распечатать Выпуск №6, 17 февраля-24 февраля

Имеем подпольно разработанное тайное оружие — приказ министра относительно новых типовых учебных планов в средней школе. В этом документе среди разных новшеств решается и судьба наших языка и истории.

© Андрей Товстыженко, ZN.UA

В отличие от других шахматных фигур, конь всегда ходит буквой «Г» — не по прямой, а по ломаной линии. И это очень усложняет наблюдение за ним, делает его маневры неожиданными и даже коварными. В последнее время деятельность нашего Министерства образования также напоминает маневры шахматного коня. На фоне демонстративного штиля и тишины на сайте Министерства образования, науки, молодежи и спорта, отсутствия каких-либо прямых и прозрачных общественных обсуждений или официальных заявлений чиновников, в сфере образования происходят чрезвычайно важные события. Такие, например, как разработка и принятие новых учебных планов для пятых-девятых классов средней школы.

Учебные планы — очень важный для каждой школы документ, согласно которому определяется, какие предметы и в каком объеме (количество часов в неделю) будут изучаться. И это не просто расписание уроков. Это реализация государственной политики и государственных стандартов в области образования. Следовательно, такие важные вещи не могут решаться силами одного отдельно взятого министра без широкого общественного обсуждения и освещения в СМИ. «Учебный план — очень тонкая и чувствительная материя; в любой стране настоящих специалистов по формированию учебных планов можно сосчитать на пальцах одной руки. Поспешность, кулуарность и таинственность здесь недопустимы, ведь непрофессиональные или просто ошибочные решения не только негативно скажутся на образовании как таковом, но и могут больно ударить по ученикам, их родителям и учителям», — подчеркивает руководитель Центра образовательного мониторинга Павел Полянский.

Конечно, грифа «Секретно» на новых учебных планах нет. Но и никаких официальных следов этого документа вы нигде не найдете. Можно было бы успокоить себя тем, что, например, поглощенные государственными заботами чиновники просто забыли рассказать сообществу о таком важном проекте. Но вот чудо — на сайте МОНМС под рубрикой «Общественное обсуждение» среди перечня проектов нет упоминания о проекте новых учебных планов. В чем причина такой конспирации, становится понятно после ознакомления с содержанием самого документа. 

С первых дней пребывания Дмитрия Табачника на должности министра образования проблемы преподавания украинского языка и истории в школах неоднократно оказывались в центре острых общественных дискуссий. Но, как выяснилось, Дмитрий Табачник не отказался от своих идей. Просто воспользовался методом господина Самохвалова из фильма «Служебный роман»: «Я отвечу вам, но другим образом!».

И вот имеем подпольно разработанное тайное оружие — приказ министра относительно новых типовых учебных планов в средней школе. В этом документе среди разных новшеств, о которых еще скажут свое слово эксперты, решается и судьба наших языка и истории. 

Прежде всего в новом учебном плане сокращено количество уроков украинского языка. Теперь их будет всего по два в неделю. Для сравнения: в Российской Федерации на изучение государственного русского языка в шестом классе средней школы отводится шесть(!) уроков каждую неделю! Чувствуете разницу? 

Не лучше поступили авторы новых учебных планов и с украинской литературой. В седьмых, восьмых и девятых классах количество часов на ее изучение также уменьшается. Логичнее, кажется, было бы сделать наоборот: учитывая рост объема и сложности произведений для изучения, выделить больше времени для их обсуждения в классе вместе с учителем. Кстати, в русских учебных планах именно так и сделали.

К каким последствиям приведут эти шаги министерства, говорить излишне. Литература — сегмент культуры народа. О какой самоидентичности нации можно вести речь, если ее молодое поколение не будет знать своей литературы, а следовательно — и культуры? 

Еще хуже ситуация с историей Украины. По замыслу руководства Минобразования, этот предмет как таковой вообще исчезнет из расписания школьных уроков (хотя традиционно преподавался даже в Советском Союзе). Вместо него появится новый, интегрированный курс — история, в котором будет объединена всемирная история и история Украины. Создается впечатление, что это трансформированная идея министра о создании общего с другими странами учебника по истории. 

«Если речь идет об интегрированном курсе, то его концепция до сих пор не разработана, не обсуждена и не принята, — комментирует эксперт и преподаватель истории Павел Полянский. — Многие люди путают понятие «синхронизация» и «интегрирование» курсов национальной и мировой истории. Соединить события украинского прошлого и исторический процесс в других частях мира — не проблема. Большинство учителей истории именно так и поступают, самостоятельно выстраивая последовательность изучения тем обоих курсов. А вот согласовать в пределах устойчивых периодизаций, найти общецивилизационные тенденции на украинских просторах, которые имели продолжительные периоды прерванной государственности и были инкорпорированы в состав других государств, — намного сложнее. Не скажу, что это невозможно, но это нуждается в серьезной предварительной работе историков и методистов, а главное — консенсусе в обществе относительно такого щепетильного
вопроса. 

А то получается, что не успела нация за двадцать лет убрать хотя бы самые значительные «белые пятна» с карты истории, образно говоря — напиться из новооткрытого целебного источника познания собственной истории, как этот источник уже пытаются грубо засыпать. Сначала «реформирование» Института национальной памяти, потом — «наведение порядка» в архивном деле, суета вокруг Национального научно-исследовательского института украиноведения и всемирной истории… Похоже, это все же тенденция». 

Конечно, опыт преподавания интегрированного курса истории существует в других странах. Например, в России. Согласно учебным программам, история родной страны составляет в нем около трети всего материала. А как будет в наших программах — неизвестно. 

В девятом классе российских школ появляется отдельный предмет «История России». Наши же старшеклассники и дальше будут интегрироваться. Поскольку учебные планы для десятого и одиннадцатого класса не разработаны, о дальнейшей судьбе предмета «История Украины» никто ничего определенного сказать не может.

Интересно, что, провозгласив интеграцию нескольких курсов истории, МОНМС параллельно планирует сократить количество уроков, отведенных на изучение этого предмета. В пятом классе теперь будет один урок в неделю вместо двух (убрали приблизительно 34 урока за год). В восьмом и девятом классах курс сократили на 0,5 часа в неделю (за год это приблизительно 17 уроков). Потому говорить о равноценном преподавании обеих историй — всемирной и родной — могут только неисправимые оптимисты.

Парадоксально, но при том, что новые учебные планы экономят время на гуманитарной, в частности украиноведческой, составляющей, в целом учеников они перегружают. Теперь, по идее МОНМС, в 5—9 классах количество уроков в неделю увеличится на 4—6: то есть приблизительно плюс по одному уроку в день. Очевидно, печальная статистика от врачей о том, как школьная нагрузка ухудшает здоровье детей, в министерстве не известна.

Откуда же взялись «лишние» часы? «Собственно, увеличение количества учебных часов и, соответственно, нагрузка на учеников 5—9 классов было детерминировано еще на стадии утверждения Государственного стандарта общего среднего образования, в котором значительные массивы учебного материала со старшей школы механически перенесены в основную, — объясняет Павел Полянский. — Это, например, четко видим на примере распределения содержания предметов естественного цикла и увеличения в основной школе количества часов на их изучение с 26 до 30».

Приложение 1, 2С новыми типовыми учебными планами для средней школы, разработанными в Минобразования, смог ознакомиться очень узкий круг лояльных к нему просвещенцев. Да и то под грифом «Проект» (полный оригинальный текст см. ниже). Как сообщают информированные источники, соответствующий приказ уже подписан Д.Табачником и официально зарегистрирован под №93 от 01.02.2012 года. Но пока он лежит под сукном у министра образования. Если это так, то скоро приказ министра будет спущен в школы, у администраций которых не будет выбора, выполнять или не выполнять распоряжение. Тогда изменить что-либо будет невозможно. Пока же документ находится в министерстве, есть шанс остановить «реформы». Да и сам Табачник до обнародования приказа всегда может внести в него правки.

На очереди учебные планы для старшей школы. Какие сюрпризы готовят они обществу? Павел Полянский с оптимизмом смотрит в будущее: «В процессе разработки типового плана для старшей школы вполне реально устранить часть рисков, рожденных учебным планом для основной школы. Но для этого нужно, по меньшей мере, снять гриф «секретно» с процесса составления документа, от которого зависят образование детей и профессиональная судьба учителей, и осуществлять этот процесс согласно процедурам государственно-общественной модели управления образованием. Хотя еще раз подчеркну, планы для основной школы следовало бы разрабатывать комплексно и одновременно».

Но в такие перспективы мало верится. И как же не хочется, чтобы украинское образование получило шах и мат! Кстати, это персидское словосочетание означает «король беспомощен». 

 

Проект

 

Пояснювальна записка

 

Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня розро­блені на виконання Закону України «Про загальну середню освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти».

Типові навчальні плани основної школи передбачають реалізацію осві­тніх галузей Базового навчального плану через навчальні предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову, в якій передбачені додаткові години на навчальні предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації

          Відповідно до основних типів загальноосвітніх навчальних закладів передбачено окремі варіанти Типового навчального плану основної школи з українською мовою навчання (додаток 1) та Типового навчального плану спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв, колегіумів, класів з поглибленим вивченням окремих предметів, шкіл з навчанням (вивченням) російською чи іншою мовою національної меншини  (додаток 2).

У загальноосвітніх навчальних закладах з українською мовою навчання з вивчен­ням мов національних меншин, з навчанням мовами національних меншин, спеціалізованих школах, гімназіях, ліцеях, колегіумах дозво­ляється навчальне навантаження учнів збільшувати до меж, що не перевищують санітарно-гігієнічних норм.

У типових навчальних  планах  передбачено вивчення нових навчальних предметів: інформатики та другої іноземної мови, починаючи з 5 класу. При цьому наголошуємо, що однією з двох іноземних мов обов’язково є англійська. У 5 класі розпочнеться вивчення інформатики, розпочате у початковій школі, — навчального предмета, покли­каного сформувати в учнів уявлення про основні інформаційні процеси в природі, суспільстві, техніці, функціонування засобів інформаційних та комунікативних тех­нологій, основні компоненти програмного забезпечення; виробити в школярів уміння та навички користувача інформаційними засобами.

 Новий Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти складається із семи освітніх галузей "Мови і літератури", "Математика", "Природознавство", "Суспільствознавство", "Мистецтво", "Технології", "Основи здоров’я і фізична культура".

Освітня галузь "Мови і літератури" у Типових навчальних планах може реалізуватися через навчальні предмети "Українська мова",  "Російська, інша мова національної меншини", "Іноземна мова", "Українська література", "Світова література" та інтегрований курс "Література" .

Освітня галузь "Математика" реалізується через навчальні предмети, відповідно, – "Математика" (5-6 класи), "Алгебра" та "Геометрія" (7-9 класи).

Освітня галузь "Природознавство" реалізується через навчальні предмети, відповідно, – "Природознавство" (5 клас), "Біологія" та "Географія" (6-9 класи), "Фізика" та "Хімія" (7-9 класи) .

Освітня галузь "Суспільствознавство" реалізується навчальними предметами "Історія" (Історія України та Всесвітня історія) (5-9 класи) та "Практичне право" (9 клас).

Освітня галузь "Здоров'я і фізична культура" реалізується навчальними предметами "Основи здоров'я" та "Фізична культура". Формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється в рамках курсу "Основи здоров'я" та інтегрується частково у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових типових навчальних планів.

Освітня галузь "Технології" реалізується через предмети "Трудове навчання" та "Іформатика".

Освітня галузь "Мистецтво" реалізується навчальними предметами "Образотворче мистецтво", "Музичне мистецтво" і "Художня культура". Загальноосвітній навчальний заклад може обирати окремі курси музичного та образотворчого мистецтва або інтегрований курс "Мистецтво".

Повноцінність базової середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з відповідних бюджетів.

Предмети та курси за вибором варіативної частини визначаються загальноосвітнім навчальним закла­дом у межах гранично допустимого навчального навантаження з урахуванням інтере­сів та потреб учнів, а також рівня навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу. Крім предметів інваріантної складової, можуть вивчатися: етика, історія релігій та культур, риторика, логіка, рід­ний край, мови національних меншин, хореографія, креслення, основи споживчих знань, громадянський вибір тощо.

Щорічні робочі навчальні плани складаються загальноосвітніми навчальними за­кладами з українською мовою навчання на основі Типових навчальних планів (додаток 1) з конкретизацією варіативної складової, враховуючи особливості регіону та індивідуальні освітні потреби учнів і затверджуються відповідним органом управління освітою.

Робочі навчальні плани спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв, колегіумів, класів з поглибленим вивченням окремих предметів, шкіл з навчанням (вивченням) російською чи іншою мовою національної меншини  складаються на основі додатку 2 шляхом розподілу годин варіативної частини на:

 підсилення вивчення предметів інваріантної частини, які вивчаються поглиблено чи вводяться додатково (у школах з навчанням (вивченням) російської, інших мов національних меншин);

запровадження факультативів, курсів за вибором, що розширюють обрану навчальним закладом спеціалізацію чи загально світоглядного спрямування.

У разі використання годин варіативної частини на підсилення вивчення предметів інваріантної частини розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми з відповідного предмета здійснюється вчителем самостійно під час розроблення календарного планування, що затверджується керівником навчального закладу.

Робочі навчальні плани цих закладів затверджуються відповідним органом управління освітою, у підпорядкуванні якого перебуває навчальний заклад.

 Експериментальні варіанти навчальних планів затверджуються  Міністерством освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, управліннями освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адмініст­рацій та погоджуються Міністерством освіти і науки, молоді та спорту.

Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту". Поділ класів на групи при вивчен­ні окремих предметів здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту  від 20.02.2002 р. № 128. Відповідно до постанови Кабі­нету Міністрів України  від 23 листопада 2012 року "Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти" години фізичної культури не враховуються при визначені гранично допустимого навантаження учнів.

Згідно з рішеннями місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого са­моврядування класи можуть ділитися на групи і при наповнюваності, меншій від нормативної, а також при вивченні інших предметів за рахунок зекономлених бюдже­тних асигнувань та залучення додаткових коштів.

Типові навчальні плани зорієнтовані на роботу основної школи за           5-денним навчальним тижнем. 

  

Директор департаменту                                                                    О.В. Єресько

Оставайтесь в курсе последних событий! Подписывайтесь на наш канал в Telegram
Заметили ошибку?
Пожалуйста, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter
Добавить комментарий
Осталось символов: 2000
Авторизуйтесь, чтобы иметь возможность комментировать материалы
Всего комментариев: 0
Выпуск №38, 12 октября-18 октября Архив номеров | Содержание номера < >
Вам также будет интересно