Вибухи чути, зокрема, у московських районах Капотня, Кузьмінки, Любліно, Мар'їно й Царицино. У Підмосков'ї, на підступах до самої Москви, активно працює ППО.

За даними Exilenova+, у московських аеропортах затримуються понад 200 рейсів, ще близько 100 скасовано. Канал пов'язує це з атакою повітряних куль. Хто їх запустив, невідомо. Офіційно ці дані не підтверджено.

Так атакували Москву: у WSJ розповіли, для чого ЗСУ використовують повітряні кулі

За неофіційною інформацією, Владімір Путін не може приземлитися в Москві через атаку куль. Навколо столиці нібито кружляє спецборт із Туркменістану, де сьогодні проходив саміт СНД. Чи є на борту Путін, чи лише його почет, невідомо.

Президент України Володимир Зеленський на початку вересня попередив авіакомпанії та страховиків, що російський повітряний простір стає небезпечним через дрони. У травні після удару дронів по будівлі філії «Аеронавігація Півдня Росії» в Ростові-на-Дону, за даними російського Мінтрансу, понад десяток аеропортів призупинили роботу.

Про те, чи може Україна паралізувати російську цивільну авіацію, у статті «Російське небо на замку. Чи це реально?» пише редакторка відділу економіки ZN.UA Юлія Самаєва.

Поєдинок на стадіоні "Авангард" у Рівному завершився перемогою чинних чемпіонів України з рахунком 3:0.

Гравці "Шахтаря" склали трійку найдорожчих футболістів УПЛ

Перша половина гри пройшла у рівній боротьбі, а господарі створили навіть більше моментів, але пропустили — Педріньйо вдало дограв після удару Невертона та відкрив рахунок у матчі.

Практично відразу після цього голу "Верес" залишився в меншості через грубу гру Ростислава Барана, а "Шахтар" спокійно довів справу до перемоги, забивши ще двічі шикарними дальніми ударами від Матвієнка та Педро Енріке.

"Верес" — "Шахтар" — 0:3

Голи: Педріньйо, 32, Матвієнко, 58, Педро Енріке, 71

"Верес": Горох, Смеян, Вовченко, Ципот, Протасевич, Чечер (Нійо, 65), Харатин, Шарай (Веслі, 73), Фабрісіо (Мігуцький, 84), Гонсалвеш (Баїя, 84), Баран.

"Шахтар": Різник, Педро Енріке (Караваєв, 72), Матвієнко (Назарина, 73), Бондар, Вінісіус Тобіас, Марлон Гомес, Криськів (Ізакі, 46), Педріньйо (Маттурро, 81), Невертон, Еліас (Мейрелліш, 73), Аліссон.

Попередження: Харатін, 39 — Криськів, 39, Матвієнко, 68, Ізакі, 90

Вилучення: Баран, 37 (груба гра, пряма червона картка)

Відеоогляд матчу

"Шахтар" продовжує лідирувати в турнірній таблиці УПЛ, набравши 21 очко. "Верес" із дев'ятьма очками посідає шосте місце.

Наступний матч донеччани проведуть 14 жовтня в рамках Ліги чемпіонів проти грецького клубу АЕК.

"Шахтар" розгромив ЛНЗ у центральному матчі туру УПЛ

Раніше повідомлялося, що Туран відмовився очолити збірну Туреччини і хоче продовжувати працювати в "Шахтарі".

«У межах інших розслідувань виникла підозра щодо ще двох людей, але вона не підтвердилася», — сказала Буссек про Ткача й Бондаренка. За її словами, одного з них уже відпустили, а другого ще допитували, але й щодо нього підозра, схоже, не підтверджується. Більше подробиць речниця не розкрила.

У п'ятницю міністр внутрішніх справ Австрії Герхард Карнер підтвердив затримання чотирьох українців за підозрою у шпигунстві. Двоє підозрюваних уже перебувають у попередньому ув'язненні. Журналіста й оператора затримали в четвер: за словами міністра, Ткач уже на волі, а оператора ще тримали.

Головна редакторка «Української правди» Севгіль Мусаєва написала у Facebook, що Ткач вийшов на волю о четвертій ранку в п'ятницю. За її словами, оператор Бондаренко дістав поранення під час затримання й перебував у лікарні, а допитувати його почали лише вночі.

Розслідування проводить Директорат державної служби та розвідки за статтею Кримінального кодексу «Таємна розвідувальна діяльність на шкоду Австрії». Голова служби Йорг Лейхтфрід заявив, що поки розслідування триває, додаткова інформація не буде оприлюднена.
 
У ході розслідування виникли підозри щодо Ткача й Бондаренко, однак вони не були підтверджені, Ткача вже звільнили, а процедуру звільнення Бондаренка щойно розпочато, повідомила Ніна Бусек, речниця віденської прокуратури, незадовго до 16:00 за київським часом.

Посольство України в Австрії очікує від місцевих органів оперативної офіційної заяви про обставини й правові підстави затримання, повідомила його речниця.

Ткач належить до найвідоміших українських журналістів-розслідувачів: він розшукує впливових політиків і бізнесменів та ставить їм незручні запитання. На початку повномасштабного вторгнення він писав про українських чиновників, які виїхали до Європи. В «Українській правді» повідомили, що Ткач розслідував справу колишнього генпрокурора України Руслана Кравченка, який, за даними українських антикорупційних слідчих, імовірно втік до Відня.

Голова й засновниця антикорупційного центру «МЕЖА» Мартина Богуславець вважає, що австрійські правоохоронці могли діяти невипадково. Перешкоджати роботі знімальної групи могли саме через пошуки Кравченка, якого вона називає особливо наближеним до української влади фігурантом. Австрія, за її словами, залишається привабливою для українських посадовців через складнощі з екстрадицією та вимоги до умов утримання в українських СІЗО.

Це не перший випадок, коли Ткача й Бондаренка затримали за кордоном: у лютому 2024 року їх кілька годин тримала польська поліція біля кордону Польщі з Білоруссю, де вони знімали матеріал про транзит товарів із Росії та Білорусі.

Експрокурор Кравченко виїхав з країни в ніч на 14 вересня і назвав це відрядженням до Франції. Згодом з'ясувалося, що він із дружиною зареєструвався у Відні, але за вказаною адресою розташований офіс фірми, яка продає юридичні адреси.

Про те, чому історія з втечею Кравченка вийшла далеко за межі конфлікту двох силових відомств, у статті «Синдром втікача. Як не перетворити державу на мем» пише редакторка відділу внутрішньої політики ZN.UA Інна Ведернікова.

Як свідчать знімки, в результаті ураження ЛВДС «Самара», яке відбулося, ймовірно, 7 жовтня, на майданчику НПС «Самара-2» повністю вигорають чотири резервуари об’ємом 50 тисяч кубометрів.

Водночас на майданчику НПС «Самара-1» досі тліє резервуар об’ємом 50 тисяч кубометрів, уражений 2 жовтня.

«Потенційно така кількість знищених резервуарів має суттєво вплинути на працездатність станції», — зазначили у проєкті.

OSINT-аналітики: на Ільському НПЗ уражено всі установки первинної переробки

Раніше у Генштабі повідомляли, що внаслідок удару 2 жовтня по ЛВДС «Самара» пошкоджено одинадцять резервуарів РВС-20000, три резервуари РВСПК-50000, ділянку трубопроводів і станцію автоматизованого наливу нафтопродуктів. 

За даними моніторингових каналів, 7 жовтня Збройні Сили України вдруге за тиждень завдали удару по цьому об'єкту. На території ЛВДС після атаки спалахнула велика пожежа, а дороги в розташованому поруч населеному пункті перекрили. Офіційних повідомлень від Генштабу про удар по станції не надходило.

ЛВДС «Самара» — найбільший у Росії нафтовий транспортний та розподільчий хаб, що належить «Транснефті». Його площа перевищує 216 гектарів, а резервуарний парк налічує 71 ємність загальною місткістю понад 1,6 млн кубометрів нафти.

За даними військових, станція приймає, зберігає й змішує нафту з Татарстану та Західного Сибіру, зокрема для експортного сорту Urals. На цей сорт припадає до 50% нафтового експорту РФ. 

Компанія LeoLabs, що займається моніторингом космічного простору, зафіксувала «подію, що призвела до утворення уламків» у частині орбіти, де перебуває радянський метеорологічний супутник «Метеор-2-7». Це сталося, коли апарат компанії пролітав над однією з наземних станцій компанії в Західній Австралії. За оцінками, біля супутника, який запустили ще в 1981 році, утворилося «кілька десятків уламків».

Starlink готується стати мобільним оператором: FCC дозволила запуск 15 тисяч супутників

Руйнування «Метеора-2-7» стало одним із інцидентів, що сталися за останні місяці. Наприклад, нещодавно на орбіті вибухнув американський супутник USA 32, руйнування якого підтвердили у вересні.

«Це остання з подій, зафіксованих нами за останні півроку. У сукупності вони вказують на тривожну тенденцію у сфері безпеки космічної діяльності та підкреслюють гостру необхідність постійного моніторингу», — йдеться в повідомленні LeoLabs.

Експерт з орбітального сміття Джим Шелл зазначив у соцмережі X, що супутник «Метеор-2-7» раніше вже руйнувався — це сталося в березні 2004 року. Шелл додав, що інцидент стався на висоті близько 855 кілометрів — там, де, за його словами, спостерігається «найвища просторова щільність космічного сміття».

За даними компанії LeoLabs, окрім руйнування апарату USA 32 у вересні, наприкінці серпня 2026 року на низькій навколоземній орбіті (ННО) також розпалася ступінь китайської ракети. А за чотири місяці до цього — зруйнувався супутник Starlink компанії SpaceX. У січні 2026 року зруйнувався російський супутник-інспектор, хоча це сталося на геостаціонарній орбіті.

Експерти протягом багатьох років попереджають про те, що збільшення кількості супутників, які виводять на орбіту, підвищує ризик зіткнень і руйнувань апаратів, що може спровокувати ланцюгову реакцію: руйнування одних супутників породжує нові уламки, які, у свою чергу, можуть становити загрозу для інших космічних апаратів.

І отримані дані підтверджують ці прогнози. У 2005 році Європейське космічне агентство (ESA) заявляло, що відстежує 16 тисяч фрагментів космічного сміття на орбіті; на даний момент ця цифра зросла до 44 тисяч. Тобто зростання склало близько 180%. Хоча більшість цих уламків дуже малі, високі швидкості, з якими вони рухаються, роблять їх здатними пошкодити інші об’єкти.

Нагадаємо, причини, через які вибухнув USA 32, були невідомі вченим. Висловлювалися припущення, що могло бути застосовано протисупутникову зброю.

Про російську протисупутникову зброю «Нудоль», її виробництво та компоненти, які Росія отримує всупереч санкціям, у статті ZN.UA «Зоряні війни Кремля. Росія будує «вбивцю» супутників «Нудоль», поки західні санкції буксують» пишуть військовослужбовець, голова правління StateWatch Олександр Леменов, аналітик з питань санкцій StateWatch Максим Стеблівський та PhD, аналітик StateWatch Володимир Настенко.

За словами Пантелеєва, у попередні роки місто створило запас генераторів для різних сфер життєзабезпечення. Серед іншого ними оснастили 155 бюветів, які дають додаткову питну воду, якщо централізована система тимчасово не працює.

Резервне живлення основних потужностей тепло- і водогосподарства, наголосив він, «можливо забезпечити лише за рахунок будівництва нових дизельних електростанцій чи когенераційних установок», які виробляють одночасно електрику й тепло. У межах Плану енергостійкості частину проєктів резервного живлення вже збудували й запустили, решту столиця має виконати до кінця року.

Чому Росія поспішає з ударами по енергетиці України: ISW назвав ймовірну причину

Через масовані обстріли ситуація в енергосистемі країни, за словами Пантелеєва, надзвичайно складна. На лівому березі Києва діють погодинні знеструмлення. Комунальники поступово стабілізують водопостачання в Голосіївському, Святошинському, Солом'янському та Шевченківському районах.

Що енергетики встигли зробити за літо і чого точно не встигнуть до морозів

Пантелеєв також заявив, що Київ повністю готовий до початку опалювального сезону. Коли саме в оселях з'явиться тепло, поки невідомо: у місті стежитимуть за температурою повітря й прогнозами погоди та враховуватимуть потребу економити газ. Лікарні й інші заклади соціальної сфери отримають тепло раніше, ніж житлові будинки. Теплоелектроцентралі підготували до роботи, а частину їхніх елементів додатково захистили, проте ризик російських атак на енергетичну інфраструктуру лишається.

У КМДА також повідомили, що в трьох районах столиці, де ситуація з енергозабезпеченням найважча, розгортають "Пункти незламності". Керівники Оболонського, Подільського та Святошинського районів отримали доручення їх розгорнути. У пунктах люди зможуть зарядити телефони, павербанки та інші гаджети.

У середу екстрені відключення вже призводили до знеструмлення водопровідних насосних станцій, через що на правому березі виникли перебої з водою. Київ готує дублювальну систему, яка має давати тепло, світло й воду навіть у разі руйнування великих генеруючих об'єктів. У серпні міський голова Віталій Кличко казав, що основні заходи з підготовки до зими виконали майже наполовину, а фундаментальні проєкти завершать до кінця року. За його словами, місту не вистачає фахівців, грошей і часу.

У липні Кличко вимагав скликати РНБО, бо держава, на його думку, не виконує зобов'язань за планом стійкості і не дає свою частку спільного фінансування у форматі 50 на 50.

Про те, як Київ готується до зими і чого йому бракує, у статті ZN.UA «Чи вистоїть Київ наступної зими? Під ударами зовні та підніжками зсередини» пише кандидат фізико-математичних наук, юрист, директор аналітико-дослідницького центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко.

Як пише Korea Herald, вона заявила, що планує надіслати лист подяки президенту України Володимиру Зеленському, щоб «виправити хибну дипломатичну політику уряду» та «підтвердити цінності солідарності між ліберальними демократіями».

«Адміністрація Лі Чже Мьонга не може висловити жодного слова протесту проти Північної Кореї, яка поранила наших солдатів мінами вздовж лінії військового розмежування, або проти Росії — країни-агресора. Водночас вона відповідає ворожістю на доброзичливість України щодо репатріації північнокорейських військовополонених. Це вкрай надмірна образа на адресу України, яку неможливо зрозуміти з точки зору національних інтересів та безпеки Південної Кореї», — вважає На.

Підтримує Київ, але допомагає Росії: Південна Корея стала одним із головних джерел пального для Москви — The Guardian

На її думку Сеул повинен закрити очі на будь-які «прикрі» події у двосторонніх відносинах, які, можливо, мали місце, та прагнути подальшої співпраці з Києвом з огляду на можливість передачі ще більшої кількості північнокорейських військовополонених.

«Проте президент, адміністрація президента та уряд неодноразово давали волю своїм емоційним обуренням, що призвело до дипломатичної кризи, яку вони самі й спровокували. Їхніх дій більш ніж достатньо, щоб викликати підозри щодо їхніх прихованих мотивів як у країні, так і за кордоном, зокрема в міжнародній спільноті», — зазначила депутатка.

Україна першою просила про конфіденційність передачі полонених з КНДР: розвідка Південної Кореї

Дипломатичний скандал розгорівся після того, як президент Володимир Зеленський на засіданні Генеральної Асамблеї ООН оприлюднив інформацію про передачу Південній Кореї двох північнокорейських військових, які воювали на боці РФ. 

Сеул вибухнув обуренням, однак в  адміністрації президента Респуліки Кореї підтвердили, що офіс президента України заздалегідь повідомив їх, що Зеленський згадає двох північнокорейських військовополонених у своєму виступі.

Врешті Сеул заявив про недостатні вибачення Києва та оголосив про відкликання свого посла в Україні без надання деталей, зазначивши лише, що уряд сподівається на вирішення «різних невирішених питань».

Надзвичайний і повноважний посол України Валерій Чалий зазначав, що нинішня ситуація між Києвом і Сеулом показала також глибшу проблему — послаблення комунікації всередині української зовнішньополітичної системи. За його словами, невідкладні антикризові дипломатичні заходи та відновлення довіри потрібні обом сторонам, інакше всі потенційні напрями співпраці між двома країнами можуть бути відкладені дуже надовго. У статті “Київ vs Сеул: Дипломатичний скандал, якого можна було уникнути” Чалий пояснював, як відновлювати довіру між Україною і Південною Кореєю та що змінити в українських комунікаціях.

На тлі цієї реальності особливо гостро звучить стара дискусія про заборону мобільних телефонів у школах, яку зараз знову порушують експерти та батьки. А в парламенті готують відповідний законопроєкт. Питання вічне: обмежувати мобілки, забороняти повністю чи взагалі не чіпати? Головний аргумент: телефон відволікає від навчання. Але де проходить межа між дисципліною і безпекою дитини?

Мікронавчання: модний тренд чи справді ефективні короткі уроки зі смартфона?

Аргументи за і проти

Сама ідея заборони гаджетів у школі далеко не нова. Аргументи на її користь — ті самі: смартфони відволікають, знижують концентрацію, провокують списування і заважають дітям спілкуватися. До цього сьогодні додаються кібербулінг, неконтрольоване використання дітьми соцмереж та ігор. А ще — фото- й відеозйомка під час уроків, коли діти або вчителі можуть потрапити в кадр без згоди, а записи — опинитися в соцмережах та стати підставою для цькування. Такі випадки, на жаль, траплялися.

Але також є дуже вагомі аргументи проти заборони мобілок у школі. Смартфон — це не лише розваги, він може слугувати навчальним інструментом: для пошуку інформації, доступу до освітніх платформ і застосунків, перекладачем, калькулятором. Зважаючи на те, що наші школи не забезпечені комп’ютерами чи планшетами для кожного учня, особистий гаджет може фактично компенсувати цю нестачу й дати дитині доступ до цифрових навчальних ресурсів.

Для окремих дітей телефон необхідний і за медичними показаннями — наприклад для використання застосунків, пов’язаних із контролем стану здоров’я чи медичними пристроями. А інколи — для зв’язку з мамою.

Очне навчання під час обстрілів: з якими викликами стикаються школи Києва

Та найбільше зв’язок з батьками важливий з безпекових міркувань. Під час тривог і обстрілів для дитини це можливість бути на зв’язку, повідомити про своє місцеперебування в критичній ситуації та врешті-решт отримати підтримку. Погодьтеся, якщо навколо пожежа чи завали, навряд чи хтось із працівників школи чи самих дітей зможе оперативно відшукати ту коробочку, де лежать усі зібрані гаджети. І саме цей безпековий контекст відрізняє українську дискусію про гаджети у школі від дискусій у країнах, які все ж таки їх забороняють.

Заборони в Україні

Ідея таких заборон в Україні не нова, це радше ходіння по колу: МОН спочатку видало наказ про заборону телефонів (2007), а через сім років його скасувало (2014). Як зазначено в міністерському наказі, гаджети знову дозволили «з метою поширення використання інформаційно-комунікаційних технологій під час навчально-виховного процесу».

Однак у регіонах таки намагалися запроваджувати м’які, тобто не категоричні заборони на смартфони у школі: десь — неофіційно, десь — у вигляді офіційних рекомендацій для шкіл «обмежити» гаджети. Наприклад, у Львові такі рекомендації діють з вересня 2023 року. Спочатку начальник управління освіти Львівської міськради Андрій Закалюк заявляв, що з 1 вересня 2023 року Львів ініціює обмеження використання мобільних телефонів у школах. Але вже після обговорення позицію уточнили: кожна школа мала самостійно визначити правила користування телефонами.

Окреме питання — як саме обмеження працюють на практиці. Не користуватися телефоном під час уроку і здати його в «коробочку» на зберігання — не одне й те саме. Наприклад, у нових рекомендаціях Львівської ОВА щодо гаджетів у школах смартфони не заборонені. Але під час уроку телефон слід перевести в беззвучний режим і залишити в рюкзаку чи сумці, а дістати його можна лише з дозволу вчителя для навчальних цілей. Також заборонено робити відео- та аудіофіксацію уроку.

І хоча в рекомендаціях немає вимоги здавати телефони працівнику школи на зберігання, батьки зауважують, що саме так і відбувається: коробочка стоїть на столі у вчителя, і всі учні примусово мають скласти в неї мобільні телефони. Але хто відповідає за збереження телефону, якщо його пошкодили або загубили? Чи має школа право вилучати річ, яка є власністю дитини чи її родини? І як учень отримає доступ до телефону в разі нагальної потреби?

На це звертає увагу й Служба освітнього омбудсмена: в Україні немає законодавчої заборони учням мати мобільні телефони в закладі освіти, а практика «коробочок» створює питання відповідальності за їхнє збереження.

Прямо під час занять: росіяни вдарили «шахедом» по університету в центрі Києва

Не всі вчителі підтримують обмеження використання телефонів. У дискусії в соцмережах на сторінці нашої ГО «Батьки SOS» є коментар учителя пана Сергія, який назвав рекомендації з обмеження мобілок у школі «сумнівними» і зауважив, що, навпаки, заохочує своїх учнів до використання сучасних технологій. Але це потребує значно більшої відповідальності учнів і батьків. На його думку, самих заборон і рекомендацій недостатньо — важливо формувати навички ефективного використання технологій сучасної комунікації.

Як компроміс між безпекою та дисципліною, деякі батьки й освітяни пропонують альтернативу: замінити смартфони на прості кнопкові телефони. Мовляв, так дитина завжди буде на зв’язку з рідними, але не відволікатиметься на TikTok чи сповіщення з соцмереж. Утім, на кнопкових пристроях діти так само чудово знаходять спосіб обмінюватися повідомленнями та грати в примітивні ігри просто під час уроків.

Новий законопроєкт про телефони

Поки на місцях пишуть правила для «коробочок», у Верховній Раді намагаються зробити обмеження телефонів законодавчою нормою. Законопроєкт депутата від «Слуги народу» Георгія Мазурашу пропонує внести зміни до закону «Про освіту» і зобов’язати учнів не використовувати під час уроків телефони, планшети та смартгодинники, крім випадків, коли вони потрібні для освітніх або медичних потреб. Судячи з пояснювальної записки, мета цієї законодавчої ініціативи — «оптимізація освітнього процесу та підвищення рівня поваги до викладачів».

Уряд, як і Головне науково-експертне управління ВР, загалом підтримав ідею. Але до законопроєкту надійшли зауваження від МОН, Мінцифри, Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, НАПНУ та освітнього омбудсмена.

«Цифровізація освіти: інтерактивні підручники, захист НМТ, більше гаджетів і технологій у школах»

Якщо узагальнити критику, відображену у висновках профільного парламентського комітету щодо документа, вона стосується трьох головних напрямків:

• прав людини: наскільки держава взагалі може законодавчо обмежувати використання особистих пристроїв і чи не створює це ризиків для прав учнів;
• автономії шкіл: МОН наголошує, що заклади освіти вже мають право самостійно встановлювати правила користування гаджетами, а жорстке регулювання на рівні закону може звузити їхню автономію та академічну свободу педагогів.
• практичної реалізації і безпеки: хто вирішуватиме, коли телефон потрібен з освітніх чи медичних причин, чи можна його вилучати, хто відповідатиме за збереження і як дитина отримає до нього доступ у разі небезпеки. Освітянські профспілки зауважили, що зберігання телефонів під час уроків стане додатковим навантаженням на вчителів та може спровокувати різні конфліктні ситуації.

Мінцифри окремо наголосило, що жорсткі обмеження можуть шкодити розвитку цифрових компетентностей учнів і не враховують потреб дітей з інвалідністю та особливими освітніми потребами. МОН акцентувало, що у законодавстві України не визначено поняття «урок» (а використання гаджетів заборонено саме на уроках).

Тож профільний комітет рекомендував повернути законопроєкт автору на доопрацювання. Попри це, у вересні документ включили до порядку денного Верховної Ради, але рішення щодо нього немає. Тим часом у комітеті з питань освіти напрацьовують новий, ширший законопроєкт про гаджети, який, за словами депутатки Наталії Піпи, дозволить школам самим визначати правила у своїх статутах.

Чи працюють заборони

А що показує досвід інших країн, де телефони справді заборонили, а не лише обмежили? Один із найповніших на сьогодні оглядів досліджень на цю тему — Evidence for and against banning mobile phones in schools («Докази за і проти заборони мобільних телефонів у школах») — опублікувала у 2024 році група австралійських дослідників. Автори проаналізували понад 1300 публікацій і відібрали 22 дослідження з 12 країн, у яких вивчали, як обмеження мобільних телефонів у школах впливають на навчання, добробут дітей і кібербулінг. Результати виявилися неоднозначними.

ШІ в українських школах: понад 80% учнів уже використовують ChatGPT

Головний висновок: немає достатньо надійних доказів, що заборона мобільних телефонів впливає на результати навчання. Частина досліджень показала позитивний ефект заборон, але інші не виявили зв’язку між обмеженням телефонів і навчальними результатами.

Не дає проста заборона й гарантованого рішення проблеми кібербулінгу. В одному з досліджень, включених до огляду, у школах з обмеженнями на мобільні телефони частіше фіксували випадки онлайн-цькування та інших форм агресії щодо дітей в інтернеті. Це не доводить, що заборона спричиняє кібербулінг, але показує, що аргумент «заборони автоматично вирішують проблему булінгу» також некоректний.

Варто пам'ятати одну річ: діти відволікалися на уроках задовго до появи смартфонів. Був «морський бій», були анкети, які нишком передавали по рядах, записки, якими обмінювалися, тетріс і «Ну, постривай!», які ховали за книжкою й вдавали, що уважно слухають учителя. Гаджети, безумовно, зробили цю конкуренцію за дитячу увагу значно жорсткішою.

Але сама заборона не робить урок цікавим і не додає мотивації вчитися. Є вчителі, які викладають навчальний контент у TikTok і збирають мільйонні перегляди, їхні учні із задоволенням виконують творчі завдання, зокрема й з використанням смартфонів. А є ті, у кого на уроці муха не пролетить, хто тримає залізну дисципліну, але діти від цього не мають вищих результатів навчання.

Тому дискусія про телефони насправді ширша, ніж питання, де має лежати гаджет — у рюкзаку чи в «коробочці». Вона ще й про те, якою ми бачимо сучасну школу: школою заборон чи школою, яка вчить дитину керувати своєю увагою, відповідально користуватися технологіями й розуміти межі.

Зазначається, що в Європі газ використовують для опалення будівель, забезпечення роботи промисловості та виробництва електроенергії.

Через війни на Близькому Сході та в Україні, а також високі ціни влітку, які змусили трейдерів продавати газ замість закачування його до сховищ, запаси в ЄС перебувають на найнижчому рівні за весь період спостережень, тобто з 2011 року, — трохи нижче позначки 70%.

За оцінками експертів, дефіцит газу в ЄС цієї зими може сягнути 14 млрд кубометрів, що еквівалентно близько 7% річних потреб блоку. Це означає, що за несприятливих умов Європа матиме обмежені запаси газу для покриття попиту в холодний період.

Імпорт американського LNG в Україну: експерт закликав США додатково підтримати закупівлі та інтеграцію газової інфраструктури

Ситуація ускладнюється тим, що в січні набуває чинності заборона на довгострокові контракти щодо постачання російського скрапленого природного газу, що може забрати з ринку ще 7 мільярдів кубометрів.

Якщо зима буде холодною, а імпорт зі США та інших регіонів буде обмеженим, рівень заповнення сховищ може критично знизитися до 11%.

У такому разі країни ЄС будуть змушені купувати дорогий скраплений природний газ або вдаватися до заходів енергозбереження, зокрема скорочувати промислове споживання.

Раніше повідомлялося, що в останній тиждень серпня газові сховища ЄС були заповнені лише на 63% — це значно менше за середній рівень у 80%, який зазвичай фіксували наприкінці серпня в останні роки, та один із найнижчих показників для цього періоду. 

Єврокомісія закликала країни ЄС скоротити попит на газ та електроенергію через високі ціни й обмежену світову пропозицію. Зниження споживання має допомогти стримати вартість енергії та зменшити навантаження на ринок. 

У препринті Optimal Timing for Superintelligence («Оптимальний час появи суперінтелекту») Бостром розглядає, як темпи розвитку ШІ можуть вплинути на очікувану тривалість життя людей, які живуть сьогодні. Він наголошує, що дослідження охоплює лише один аспект ширшої проблеми, адже рішення про прискорення чи уповільнення розробок має враховувати також інтереси майбутніх поколінь, політичні наслідки та ризики концентрації влади.

«Ця ж робота зосереджується виключно на питанні: що саме максимізувало б тривалість життя конкретної людини, яка живе сьогодні?» — пояснив філософ.

Гра в рулетку з суперінтелектом. Чому кожне оновлення ШІ стає ризиком для цивілізації

Як суперінтелект може продовжити людське життя

Бостром припускає, що безпечно створений суперінтелект може забезпечити значний прорив у біомедицині, зокрема допомогти подолати старіння. За його оцінкою, якщо смертність людей вдасться знизити до рівня, характерного для 20-річних, тривалість життя потенційно може сягнути 1200–1400 років.

«Потенційно можна піти значно далі — наприклад, якщо застосувати технологію завантаження свідомості разом із використанням резервних копій», — зазначив Бостром. 

Однак філософ не стверджує, що такі результати гарантовані. Він використовує цей сценарій, щоб пояснити, чому під час визначення темпів розвитку ШІ важливо порівнювати потенційну користь технології з ризиками, які вона створює.

На думку Бострома, щоб вирішити, чи варто відкладати появу суперінтелекту, потрібно зіставити можливе зниження ризиків із втратами через очікування. Якщо затримка дозволить істотно підвищити безпеку, вона може бути виправданою, але за надто повільного зниження ризиків зволікання може коштувати людям років життя.

Єдиний суперінтелект чи конкуренція моделей: експерт назвав два сценарії майбутнього ШІ

Для пояснення цієї дилеми філософ навів приклад людини з тяжкою хворобою, яка потребує операції. Втручання може підвищити ризик смерті в короткостроковій перспективі, але дати шанс на одужання, тоді як надто довге очікування кращих умов може призвести до смерті ще до операції.

Чому коротка пауза може бути корисною

Бостром вважає, що кілька додаткових тижнів або місяців можуть бути корисними, якщо дослідники вже знають, як створити суперінтелект, але потребують часу для ретельної перевірки системи. На ранньому етапі така затримка, за його оцінкою, може помітно знизити ризики.

Водночас тривалі паузи складніше виправдати. Якщо ризики швидко знижуються, чекати роками немає потреби, а якщо прогрес у забезпеченні безпеки повільний, відкладення розробок може не дати достатньої користі, щоб компенсувати втрати від очікування.

«Мені імпонує ідея регулювання темпів розвитку передових технологій ШІ: ми розвиваємо можливості зараз, щоб у разі виникнення тривожних сигналів мати змогу певний час рухатися повільніше», — заявив філософ.

Автор теорії екзистенційної загрози ШІ пояснив, чому тепер вивчає наслідки успіху технології

Бостром скептично ставиться до закликів повністю зупинити розвиток ШІ. На його думку, навіть якщо правильно організована пауза могла б бути корисною, залишається відкритим питання про її тривалість і про те, чи не перетвориться тимчасове обмеження на постійне.

Безпечні технології потрібно розвивати першими

Бостром пропонує підхід, який називає «диференційованим технологічним розвитком». Його суть полягає в тому, щоб не просто розділяти технології на корисні та небезпечні, а впливати на послідовність їхньої появи.

Як приклад філософ наводить біотехнології: вакцини, засоби профілактики та діагностики мають з’являтися раніше за біологічну зброю, навіть якщо ті самі наукові досягнення можуть уможливити створення обох. Подібний принцип, на його думку, варто застосовувати й до ШІ, спрямовуючи ресурси на медицину, біозахист, дослідження безпеки та зміцнення кіберінфраструктури.

Філософ також звернув увагу на те, що різні способи підвищення потужності ШІ можуть мати різні наслідки для безпеки. Наприклад, системи з глибшими послідовними обчисленнями можуть ускладнити моніторинг процесу міркування моделі.

До 20 років в'язниці за суперінтелект: у США пропонують криміналізувати створення надрозумного ШІ

На думку Бострома, це може бути проблематичнішим, ніж підвищення потужності завдяки простому збільшенню кількості параметрів моделі. Тому, крім загальних заходів із безпеки, узгодження ШІ з людськими цінностями та регулювання, важливо враховувати й конкретні технічні рішення.

Повна зупинка ШІ може посилити концентрацію влади

Бостром застерігає, що повна заборона на розробку потужних систем ШІ в цивільному секторі може перенести основну роботу до закритих державних програм. Він порівнює такий сценарій із «Мангеттенським проєктом» — секретною американською програмою створення атомної бомби під час Другої світової війни.

«Це, знаєте, певною мірою зосереджує більше влади в руках обмеженого кола учасників і робить систему менш прозорою», — пояснив філософ та додав, що такий підхід може мати переваги для інформаційної безпеки, але водночас зменшити можливості суспільства впливати на використання технологій.

Трамп створив «Сили штучного інтелекту» для координації урядової політики щодо ШІ — WP

Ще один ризик — формування стійкого суспільного табу навколо ШІ. Бостром припускає, що якщо позитивні висловлювання про технологію почнуть викликати різке засудження, це може надовго ускладнити відкриту дискусію про її переваги та небезпеки.

Філософ не пропонує універсального рішення щодо оптимальних темпів розвитку суперінтелекту. Натомість він закликає враховувати нову інформацію, зміни ризиків і політичні обставини та коригувати рішення в міру розвитку технології.

«Нам варто діяти обережно, “на дотик”: зважати на нову інформацію та зміни політичного ландшафту, оцінювати ситуацію й намагатися орієнтуватися в цих умовах — просуваючись уперед крок за кроком», — підсумував Бостром.

Заява Бострома пролунала на тлі заклику керівника Anthropic Даріо Амодея штучно пригальмувати нарощування обчислювальних потужностей, аби виграти час для оновлення систем безпеки після випадків виходу агентів ШІ з-під контролю. Цю ініціативу підтримали гендиректор OpenAI Сем Альтман та глава SpaceXAI Ілон Маск, тоді як очільник Meta Марк Цукерберг виступив із протилежною тезою — за максимальне прискорення розробок через відкриті моделі. 

Агентство зазначає, що ця ідея відображає більш широкі зміни в підході Європи до питань безпеки: уряди дедалі частіше звертають увагу не лише на збройні сили та служби екстреної допомоги, а й на підприємства, які можуть допомогти забезпечити функціонування суспільства під час кризи. І хвиля підозр у саботажі, кібератаках та інших інцидент ах, які європейські чиновники пов’язують із російською гібридною війною, додала гостроти цим зусиллям. 

⁠Розвідувальна служба Данії уже попередила, що Росія, ймовірно, посилить таку діяльність проти країн НАТО та інших західних держав у найближчі місяці, хоча Москва ці звинувачення заперечує.

«Ми хочемо бути добрими сусідами. Ми хочемо бути компанією, яка зможе підтримати суспільство у разі кризи», — сказав Мортенсен, коментуючи підхід компанії. 

Британія та Німеччина створюють партнерство для протидії гібридним загрозам з боку Росії

Європейський Союз загалом заохочує держави-члени тісніше співпрацювати з бізнесом у рамках своєї Стратегії Союзу з питань готовності, започаткованої в березні 2025 року. IKEA входить до складу Данської корпоративної коаліції з питань готовності до криз — мережі, яка структурує дані про те, що приватні компанії можуть надати в надзвичайних ситуаціях: від ліжок і продовольчих запасів до вантажівок та спеціалізованого персоналу.

«IKEA — дуже хороший приклад, адже ніхто б природно не включив цю компанію до списку кризових ресурсів… У магазині IKEA є простір, товари, харчові запаси та генератори», — зазначила генеральна директорка мережі Мая Бролоес.

Ця концепція не є суто теоретичною. Під час повеней у іспанській Валенсії в жовтні 2024 року IKEA перетворила один зі своїх магазинів на притулок для понад 600 осіб.

Рітейлер зазначив, що не має глобальної програми готовності до надзвичайних ситуацій і що такі заходи координуються окремо в кожній країні.

Інші датські рітейлери також готуються до надзвичайних ситуацій. Найбільший оператор супермаркетів у Данії Salling Group невдовзі відкриє перший із 51 магазинів, спроектованих так, щоб працювати до 48 годин без електроенергії та доступу до Інтернету.

Ця тенденція поширюється за межі Данії. В Естонії закон зобов’язує 300 компаній забезпечувати функціонування критично важливих послуг під час кризи, тоді як у Фінляндії існує мережа органів влади, НУО та компаній, відповідальних за безпеку постачання. У Польщі деякі компанії згідно із законом зобов’язані надавати збройним силам свої транспортні засоби, техніку та майно в разі кризи.

Данська розвідка попередила про нові загрози з боку Росії для НАТО

Данська мережа налічує понад 200 компаній, у яких працює понад 300 000 осіб — від роздрібних мереж і будівельних груп до телекомунікаційних провайдерів.

«Якщо трапиться криза, у владних органів буде місце, куди можна звернутися, і ми знайдемо компанії, які зможуть допомогти», — сказала Бролоес.

Вона зазначила, що зараз створюється державна система компенсацій, розмір відшкодування за якою визначатиметься в кожному конкретному випадку. Мережа вже брала участь у навчаннях з підготовки до надзвичайних ситуацій разом із державними органами, але на практиці ще не стикалася з серйозною реальною надзвичайною ситуацією.

Україна добре знає, що означає бути готовими до воєнної кризи. Але чи обов’язково країні спочатку пережити війну, щоб навчитися цієї готовності? У Великій Британії популярний кадетський рух — тисячі підлітків навчаються першої допомоги, навігації, поводження зі зброєю, розвивають дисципліну, витривалість і лідерські навички. І все це — без зобов’язання в майбутньому піти до армії. Як працює ця система — в статті «Британські кадети: як мирне суспільство готує молодь до криз і чого може навчитися Україна» розповідає українська вчителька Надія Майбогіна.

«Блекаут у Державній службі фінансового моніторингу. Гроші для підтримки життєдіяльності відомства в разі вимкнення світла не закладено заздалегідь. Тож система виявилася не готовою до графіків відключення електроенергії», — зазначила вона.

По-перше, за словами депутатки, не передбачили коштів на закупівлю дизельного пального. Наявних запасів, як вона стверджує, вистачить на кілька днів.

«На закупівлю нової партії Казначейство не відпускає платежі. Один день роботи дизель-генераторів у цій структурі коштує 50–60 тис. грн», — зазначила вона.

По-друге, систему, яка дає змогу перевіряти платежі, нібито планують вимикати на вихідні. У такому разі, вважає депутатка, її робота втрачає сенс.

«На вихідних доведеться відключити також систему ІСФМ, через електронний кабінет якої банки, нотаріуси, бухгалтери, страховики пересилають інформацію про порогові або підозрілі операції. Але якщо її відключити хоча б на хвилину, а потім знову запустити, за моєю інформацією, це буде дуже важко», — додала вона.

За словами депутатки, відключення системи може спричинити збої та втрату частини повідомлень.

Реакція Держфінмоніторингу

Очільник Держфінмоніторингу вже відреагував на заяви депутатки. За його словами, відомство «працює у штатному режимі незалежно від графіків відключень електроенергії».

«Інформаційна система Держфінмоніторингу працює безперервно, зокрема у вихідні дні. Вимикати її, як і будь-яке інше обладнання, не планується. Повідомлення від банків, нотаріусів, страховиків та інших суб’єктів фінансового моніторингу надходять і реєструються у звичайному режимі. Жодне з них не втрачається. Основний обсяг повідомлень про порогові та підозрілі операції суб’єкти фінансового моніторингу подають у робочі дні», — зазначив він.

За його словами, усі повідомлення буде проаналізовано у строки, визначені законом.

«Окремо щодо “чарівної кнопки”. Нагадаємо вкотре: виявляти підозрілі операції та повідомляти про них — обов’язок банків та інших суб’єктів фінансового моніторингу. Держфінмоніторинг отримує ці повідомлення й аналізує їх. Кнопки, яка “вимикає” повідомлення про підозрілі операції, у Держфінмоніторингу немає», — підкреслив він.

Крім того, очільник відомства розкритикував компетентність тих, хто поширює твердження про можливість такого відключення. За його словами, фахівці, які працюють у системі фінансового моніторингу, добре знають, як розподілено обов’язки між її учасниками.

«Тож розповіді про “кнопки” поширюють лише ті, хто від цієї системи далекий», — додав він.

Повідомлялося, що у легалізації 150 млн грн чорної готівки для внесення застави за Германа Галущенка одну з ключових ролей мала відігравати Державна служба фінмоніторингу та, відповідно, її очільник Філіп Пронін. Без участі цієї структури проведення настільки масштабної схеми відмивання грошей через банківську систему було б абсолютно неможливим. 

За словами президента, удару по Омському НПЗ, який розташований майже за 2500 кілометрів від кордону з Україною, завдали модифіковані FP-1, які отримали назву FP-6. Крім того, уражено Ухтинський НПЗ за 1900 кілометрів від державного кордону України. Ціль в Ухті була уражена модернізованими дронами Ан-196 RS “Лютий”, які летять близько 2500 кілометрів. 

Супер-deep strike: чим Україна била по найбільшому НПЗ Росії

Як зазначив глава держави, Сили оборони продовжують влучно відповідати Росії на її удари по Україні. Зокрема, він підтвердив ураження другого дата-центру "Яндексу", зазначивши, що це дзеркальна відповідь.

Раніше у компанії Fire Point повідомляли, що оновлений далекобійний дрон-камікадзе FP-1 отримав значне збільшення дальності польоту — до 3400 км (проти базових 1600 км) та здатність нести бойову частину масою до 60 кг. Водночас офіційні технічні дані на міжнародних виставках зазначали, що базовий радіус ударів Ан-196 “Лютий” становить 1300–1400 км.

Нагадаємо, учора стало відомо, що ЗСУ атакували дата-центр "Яндексу" у Сасово у Рязанській області, після чого розпочалися масштабні збої у роботі мереж, сховищ даних, баз даних, Kubernetes, хмарних сервісів, ШІ та систем безпеки й моніторингу. Сьогодні росЗМІ повідомляють про атаку БпЛА на інший інфраструктурний обʼєкт корпорації — у Калузі. 

Раніше РФ почала бити по дата-центрах в Україні — великих комплексах, де розміщуються сервери, мережеве обладнання та вузли, через які працюють сайти, онлайн-сервіси й інтернет-провайдери. Її перехід до оновленої тактики повітряних атак, вочевидь, є початком нового етапу війни — цифрового терору. Як наслідок, регулятор НКЕК вже попередив, що можуть виникати тимчасові перебої у роботі телекомунікаційних мереж та доступі до послуг мобільного зв’язку. До слова, окупанти почали "пристрілюватися" і по ньому — вони здійснили серію атак на головний офіс оператора "Київстар" у Києві.

Спалах викликав «сонячне цунамі», яке поширилося по атмосфері Сонця. Сайт зазначає, що «це була подія майже глобального масштабу».

Світло Сонця досягає Землі за вісім хвилин, але йому вже 170 тисяч років: як це можливо

Сонячні цунамі, які офіційно називаються хвилею Мортона, — це гігантські хвилі гарячої плазми та магнітної енергії, що стрімко поширюються по поверхні Сонця. Висота фронту цієї ударної хвилі перевищує розміри Землі, а швидкість руху становить понад 1,6 мільйона кілометрів на годину.

У міру того, як хвиля рухалася по Сонцю, стався КВМ. Очікується, що він вдарить по Землі 11 жовтня по дотичній, але додасть енергії до потоків від попередніх двох викидів.

Магнітні бурі — це збурення геомагнітного поля Землі з різною тривалістю та інтенсивністю. Вони пов’язані з потоками заряджених частинок, які викидає Сонце. Магнітні бурі можуть спричиняти перебої в роботі засобів зв’язку, а також впливати на самопочуття людей похилого віку та метеозалежних осіб. Зокрема, вони можуть відчувати головний біль, запаморочення, нудоту, біль у суглобах, втому, безсоння.

Нещодавно вчені заявили, що наше Сонце здатне викидати суперспалахи, які спостерігаються на інших зірках. На це вказала пляма, розміри якої перевищували Землю в 40 разів.

«Це надзвичайно важливий крок. Адже замороження платежів негативно вплинуло на темпи виконання критично важливих інфраструктурних проєктів, які мали бути завершені до кінця року», - йдеться у заяві адміністрації. 

Там уточнили, що ці гроші потрібні для забезпечення резервного теплопостачання, будівництва когенераційних станцій та  безперебійного живлення об’єктів водопровідного господарства.

«Проєкти були зупинені на етапі активної реалізації, зокрема транспортування обладнання, яке виробляється за кордоном, і лише за умови попереднього замовлення», - додали у КМДА. 

Підласа: Мінфін відклав фінансування захисту енергетики та укриттів на грудень

Буквально за півтори години до цього президент Володимир Зеленський звинуватив міську владу Києва у «майже повному невиконанні необхідних кроків» щодо реалізації плану енергостійкості. Він заявив, що заявив Міністерство інфраструктури та адміністрації «персонально несуть відповідальність за виконання планів стійкості». 

Як писав ще влітку директор аналітико-дослідницького центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко, сума, в яку Києву мав обійтися План стійкості, затверджений РНБО, є непідйомною для столиці, адже мова йшла про 67,5 млрд грн при загальному бюджеті міста 106 млрд грн.

Зокрема у плані закладено будівництво 1600 МВт резервного теплопостачання та 40 МВт резервного живлення для об’єктів водоканалу. 

Чи вистачить столиці ресурсів, щоб пережити наступний опалювальний сезон Сергієнко аналізував у статті «Чи вистоїть Київ наступної зими? Під ударами зовні та підніжками зсередини». 

Водночас про потужності зруйнованої Дарницької ТЕЦ, чи готові ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 до опалювального сезону, чи захищені трансформаторні підстанції ДТЕК і система водопостачання міста від дронових атак читайте у матеріалі «Скільки тепла потрібно Києву?» 

SpaceX повідомила про два важливі етапи розвитку Starlink Mobile. Перший — угода щодо придбання загальнонаціонального портфеля ліцензій на використання до 14 МГц парного спектра в діапазоні 800 МГц, другий — схвалення FCC заявки на розгортання супутникового угруповання нового покоління.

Супутники Starlink допомогли дослідити «прихований» шар атмосфери Землі

Низькочастотний спектр має допомогти Starlink Mobile розширити покриття та забезпечувати зв’язок у місцях, де сигналу важко досягти, зокрема всередині будівель і за перешкодами. За задумом компанії, цей ресурс доповнюватиме спектр діапазону 2 ГГц, який використовуватимуть для забезпечення високої пропускної здатності.

У SpaceX зазначають, що більшість сучасних мобільних пристроїв уже підтримують діапазон 800 МГц, який досі використовували недостатньо ефективно. Після остаточного схвалення угоди компанія планує поєднати супутники для прямого зв’язку з телефонами з наземною інфраструктурою.

FCC також дозволила SpaceX розгорнути до 15 тисяч супутників Starlink Mobile Gen2, оптимізованих для роботи в діапазоні 2 ГГц у глобальному масштабі. За даними компанії, супутники версії V2 матимуть пропускну здатність у понад 100 разів вищу, ніж апарати поточного покоління, і забезпечуватимуть зв’язок безпосередньо зі стандартними мобільними пристроями без модифікацій.

ЄС створює альтернативу Starlink, але без SpaceX може не обійтися

Крім того, регулятор дозволив використовувати повний набір частотних діапазонів Ka, V, E та W для магістрального зв’язку супутників Starlink V3. Це має забезпечити їхню роботу з наявною мережею наземних станцій компанії.

У SpaceX заявляють, що поєднання супутникового та наземного спектра може зробити Starlink Mobile оператором із єдиною мережею для зв’язку на відкритому повітрі, у приміщеннях і в місцях без традиційного стільникового покриття. Компанія розраховує забезпечити зв’язком як густонаселені міста, так і віддалені сільські громади США.

Тим часом Космічні сили США уклали зі SpaceX контракт на $1,6 мільярда на проведення 18 запусків ракети Falcon 9 до кінця 2027 року для виведення на орбіту супутників виявлення, відстеження та наведення на повітряні цілі. Ця угода збільшила сумарний обсяг контрактів компанії Ілона Маска з Пентагоном щонайменше до $7 мільярдів від початку року. 

BREAKING NEWS The Norwegian Nobel Committee has decided to award the 2026 #NobelPeacePrize to Navanethem “Navi” Pillay for her efforts to promote peace and international law. #NobelPrize https://t.co/97vurspw6z

— The Nobel Prize (@NobelPrize) October 9, 2026

Піллай народилася в Дурбані, Південна Африка, в родині індійських тамілів за часів апартеїду — системи расової сегрегації та дискримінації. Вона стала юристкою та виступала проти нерівності, а на початку кар’єри захищала Нельсона Манделу та інших борців із апартеїдом.

Нобелівська премія з літератури: хто отримав нагороду

Згодом Піллай обіймала посаду судді Високого суду Південної Африки, працювала в Міжнародному кримінальному трибуналі щодо Руанди та Міжнародному кримінальному суді. Вона також очолювала Управління Верховного комісара ООН з прав людини та Незалежну міжнародну комісію ООН з розслідування ситуації на окупованих палестинських територіях, а нині є суддею Міжнародного суду ООН у справі, в якій М’янму звинувачують у геноциді.

Одним із найважливіших її досягнень стала участь у формуванні міжнародних правових норм щодо сексуального насильства під час збройних конфліктів. Міжнародний кримінальний трибунал щодо Руанди визнав, що зґвалтування та сексуальне насильство можуть бути кваліфіковані як злочини проти людяності та геноцид.

У межах тієї ж справи Піллай також відіграла ключову роль у створенні правового прецеденту щодо підбурювання до геноциду. Уперше обвинувачення в такому злочині висунули виключно на підставі поширення пропаганди.

Нобелівська премія з хімії 2026: за що присудили нагороду

“У ході історичних міжнародних судових процесів вона (Піллай) довела, що правові заходи можуть допомогти запобігти актам війни та насильства. Наві Піллай також зробила вагомий внесок у зміцнення інституцій міжнародного права. Її незалежність, професіоналізм і непохитність зробили її однією з найавторитетніших міжнародних юристок нашого часу”, — зазначили в Нобелівському комітеті.

У заяві комітет наголосив, що міжнародне право є необхідною умовою тривалого миру. Після Другої світової війни його роль посилилася завдяки створенню інституцій ООН і нових правових механізмів, однак міжнародна система правосуддя досі стикається з нерівністю у застосуванні норм та тиском з боку держав.

За оцінкою комітету, нині міжнародні правові інституції перебувають під загрозою, а політика сили дедалі частіше витісняє принципи права. Водночас дипломатія, домовленості та правові механізми залишаються засобами врегулювання конфліктів без застосування насильства.

«Мир потребує справедливості», — підкреслили в комітеті.

Нобелівську премію з фізики присудили за астрофізичні дослідження

Присуджуючи нагороду Наві Піллай, у кометі наголосили, що верховенство права на національному та міжнародному рівнях необхідне для мирного співіснування й розв'язання конфліктів ненасильницьким шляхом. У комітеті також звернули увагу на важливість захисту суддів та міжнародних установ, які забезпечують дотримання правових норм. 

Нобелівську премію миру заснували відповідно до заповіту Альфреда Нобеля, а вперше її вручили 125 років тому. Відзначення Піллай продовжує традицію нагородження людей, які сприяють зміцненню миру, міжнародному співробітництву та розв'язанню конфліктів на основі права.

“Наві Піллай — одна з найвидатніших захисниць міжнародних правових принципів нашого часу. Її визначна кар’єра нагадує нам про необхідність підтримувати, зміцнювати та поширювати дію верховенства права у глобальному масштабі”, — підсумували в Нобелівському комітеті.

Керування клітинами мозку за допомогою світла: хто отримав Нобелівську премію з медицини

Нагадаємо, що президент США Дональд Трамп протягом тривалого часу відкрито претендував на Нобелівську премію миру, перетворивши боротьбу за цю відзнаку на помітний напрям своєї публічної та зовнішньої політики. Його кандидатуру офіційно висували союзники, зокрема прем'єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу та уряд Пакистану. Проте глава Білого дому втратив шанси на отримання нагороди через розв'язання бойових дій проти Ірану, що прямо суперечить статутним принципам Нобелівського комітету щодо скорочення збройних конфліктів.

Напередодні оголошення переможця Трамп вкотре заявив, що заслуговує на нагороду за врегулювання восьми воєн і «запобігання повному знищенню світу». Президент США наголосив, що відмова відзначити його дискредитує саму премію.

Фактор Трампа помітно впливав на вибір комітету під час визначення переможниці. Норвезькі експерти працювали під тягарем торішнього резонансного інциденту, коли лідерка венесуельської опозиції Марія Коріна Мачадо після присудження їй премії передала свою золоту медаль Трампу заради політичної підтримки. На думку фахівців Інституту досліджень миру в Осло, обираючи цьогорічну лауреатку, комітет прагнув знайти кандидатуру, здатну відкрито протистояти тиску Вашингтона та захистити авторитет міжнародного права.

Так, в Нижегородської області поблизу села Дальнє Константиново-5 під атакою була філія  АТ «Центр експлуатації об'єктів наземної космічної інфраструктури»  Науково-дослідний інститут стартових комплексів імені В. П. Барміна. Центр працює у сфері створення, утримання та експлуатації стартових комплексів, заправного обладнання та систем керування для ракет.

У Тверській області поблизу населеного пункту Редкіно уражено Редкінський дослідний завод. Підприємство є частиною військово-промислового комплексу росіян та виготовляє компоненти пального «Децилін-М» для крилатих ракет Х-55 і Х-101, а також присадки до дизельного пального та авіаційного гасу. 

Дрони атакували другий з пʼяти основних дата-центрів "Яндексу". Цього разу — найновіший та найбільший

Також підтверджено удар по Центру ліквідації міжконтинентальних балістичних ракет поблизу Суроватіха Нижегородської області, який задіяний у процесі виробництва вибухових речовин та ракетного палива. 

«Ураження таких об'єктів є реалізацією Україною невід'ємного права на самооборону відповідно до статті 51 Статуту ООН та спрямоване на зниження військово-економічного й технологічного потенціалу держави-агресора», - наголосили в Генштабі ЗСУ. 

Нагадаємо, напередодні вдень українські дрони завдали удару по Омському нафтопереробному заводу, який є найбільшим у Росії та розташований майже за 2500 км від українського кордону. 

Про це повідомив інсайдер авторитетного видання The Ring Майк Коппінджер.

Будинок українського боксера Усика постраждав від російського обстрілу

"Ці переговори мертві", — написав він у соціальній мережі X у відповідь на запитання одного з шанувальників боксу.

Свій останній бій Олександр Усик провів проти кікбоксера Ріко Верховена в травні й здобув важку перемогу технічним нокаутом у 11-му раунді. Поєдинок відбувся біля пірамід у єгипетській Гізі.

Усик здобув свою 25-ту перемогу, з яких 16 — нокаутом. При цьому Олександр досі не зазнавав поразок на професійному рингу. Деонтей Вайлдер свій останній бій провів проти Дерека Чісори у квітні й переміг роздільним рішенням суддів. Загалом у активі 40-річного американця 45 перемог при чотирьох поразках і одній нічиї.

За інформацією ЗМІ, 39-річний ветеран мав намір вийти на ринг проти Вайлдера в березні 2027 року. Для українця це могло б стати першим у професійній кар’єрі виступом у США.

Російський боксер із кулеметом у руках кинув виклик Усику і став посміховиськом

Раніше Ф'юрі заявив, що обговорив з Усиком проведення третього бою в Нью-Йорку.

«Відновлення ведеться цілодобово. Оновили потреби в енергетичному обладнанні та пакетах ППО. МЗС і команда офісу готують відповідну комунікацію з партнерами. Буду говорити з лідерами», - написав він. 

Також Зеленський заявив, що Міністерство інфраструктури та обласні адміністрації персонально несуть відповідальність за виконання планів стійкості. 

Зокрема президент звинуватив міську владу Києва у «майже повному невиконанні необхідних кроків» і додав, що для столиці визначили окремі завдання. 

Філатов про реалізацію плану стійкості: «Без грошей і людей нічого не «поїде»

Нагадаємо, третій день у Києві та деяких областях діють графіки відключень електроенергії через російські удари по енергосистемі. Особливо жорсткими є обмеження в столиці та Київській області, де системно вводять аварійні відключення, а напередодні без живлення залишився навіть метрополітен. 

Водночас підготовка та реалізація плану стійкості для Києва від початку проходили на фоні публічного протистояння міської та центральної влади. Так, уряд тривалий час не затверджував відповідний документ, а мер Віталій Кличко наголошував, що місто самотужки не зможе виконати всі пункти через брак грошей. 

Як вказував директор аналітико-дослідницького центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко, сума, в яку Києву мав обійтися План стійкості, затверджений РНБО, є непідйомною для столиці, адже мова йшла про 67,5 млрд грн при загальному бюджеті міста 106 млрд грн. У статті «Чи вистоїть Київ наступної зими? Під ударами зовні та підніжками зсередини» Сергієнко аналізував План стійкості Києва, стан теплової генерації, фінансування, суперечності між Кабміном і КМДА та спробував відповісти на головне запитання: чи вистачить столиці ресурсів, щоб пережити наступний опалювальний сезон?

Саме Реут, за словами підозрюваного, розповів, що Єрмолаєва хотіли "прибрати" через Крим і що, попри начебто причетність розвідки, його ліквідацію замовили "з цивільного боку". Жикович пояснив, що може йтися про сплату податків РФ через бізнес на території окупованого півострова.

Також він розповів, що першочергово у справі було дві цілі. Другою повинен був стати "проросійський блогер, якого торік Україна заочно судила за звинуваченням у державній зраді". Імʼя він не назвав. 

Рідкісна вибухівка та співпраця Березовської й ГУРівця: Єрмолаєв розповів нові подробиці замаху

Нагадаємо, 29 червня у Монако підірвали підсанкційного олігарха Вадима Єрмолаєва з родиною — це стало першим терактом в історії князівства. ЗМІ називають кілька варіантів того, хто може стояти за замахом: представники злочинного світу, люди, пов'язані з кол-центрами у Дніпрі (раніше в історії з ними "засвітився" син Єрмолаєва — Артур, якого у грудні 2025-го затримали на Кіпрі за запитом Інтерполу) та українські спецслужби. Київ інцидент прокоментував ще в день теракту: у МЗС розповіли, що ідентифікують потерпілих як "родину українського походження" та перевіряють інформацію про наявність у них українського громадянства.  

А 6 липня під Києвом знайшли тіло українки Анастасії Березовської, головної підозрюваної у цій справі. На жертві виявили вогнепальні поранення в голову, а поруч були знайдені пістолетні гільзи. За даними СБУ, Березовська в'їхала в Україну 1 липня — за два дні до її оголошення Інтерполом у розшук. У ДПСУ кажуть, що на момент перетину держкордону підстав, які забороняли б пропуск жінки, не було. У вбивстві Березовської підозрюють двох чоловіків — чинного працівника ГУР МО та експравоохоронця. 

Для України це важливий політичний сигнал. Те, що Україну включили до четвірки держав, для яких Європейська комісія розглядає такі дорожні карти, показує, що Україна залишається серед кандидатів, які активно просуваються у процесі розширення. Водночас це створює додаткову відповідальність: чим конкретнішою стає перспектива членства, тим більше уваги приділятимуть не лише ухваленню законодавства, а й фактичному виконанню реформ та стійкості інституцій.

Важливо не ототожнювати можливу дорожню карту з визначенням дати вступу України до ЄС. Переговорний процес і далі ґрунтується на досягненнях кожного кандидата (merit-based approach), а орієнтовні строки мають передусім зробити його передбачуванішим. Важливо, щоб цей принцип розклали на конкретні етапи, умови та результати: країна має розуміти не лише те, яких реформ від неї очікують, але й яке наступне рішення має бути після їх виконання.

Угорщина зняла вето з відкриття двох кластерів переговорів для України

Для України особливе значення матиме виконання зобов’язань у межах Кластера 1 «Основи процесу вступу», прогрес у якому визначає загальний темп переговорів. Йдеться про судову реформу та фундаментальні права, юстицію, свободу і безпеку, реформу державного управління, публічні закупівлі, статистику та фінансовий контроль. Не менш важливим залишається подальше відкриття переговорних кластерів. Тому практична цінність дорожньої карти залежатиме від того, чи встановить вона зрозумілий зв’язок між виконаними реформами, досягнутими результатами та переходом до наступного етапу переговорів.

Ця ініціатива з’являється одночасно з переглядом підходу ЄС до поступової інтеграції кандидатів. Фактично формується модель, за якої інтеграція не повинна починатися лише після формального вступу. Країни, які демонструють прогрес, можуть поступово отримувати доступ до окремих політик, програм і переваг ЄС ще під час переговорів.

Водночас постає питання, яким може бути практичне наповнення такої інтеграції. Значну частину інструментів, які ЄС може запропонувати Україні без повноправного членства, сторони вже використовують або поступово впроваджують. Україна працює в системі спільного транзиту NCTS, має транспортний «безвіз», інтегрується до європейського роумінгового простору. Наступними кроками можуть стати інтеграція до SEPA (єдиної зони платежів у євро) та взаємне визнання авторизованих економічних операторів у митній сфері.

Проте межі подальшої секторальної інтеграції без членства стають дедалі помітнішими. Показовим є ACAA — так званий «промисловий безвіз». Це передбачала Угода про асоціацію між Україною та ЄС ще у 2014 році, і відтоді Україна послідовно готується до її укладення. При цьому такий механізм залишається винятковим: за весь період його застосування ЄС уклав ACAA лише з Ізраїлем і лише в одному секторі — фармацевтиці. Попри понад десятирічну підготовку та значний рівень законодавчого наближення, Україна досі не завершила процес укладення ACAA.

Україна може відкрити ще два кластери переговорів з ЄС — у Брюсселі готують новий «Супервівторок»

Ще чутливішою є аграрна торгівля, де подальше відкриття ринку безпосередньо зачіпає інтереси держав-членів. Тому виникає питання: наскільки далеко ЄС готовий просунути інтеграцію України до повноправного членства і які додаткові стимули реально можуть запропонувати нові дорожні карти?

Однак паралельно відбувається й інший процес — до майбутнього розширення готуються вже не тільки країни-кандидати, а й сам Європейський Союз. У статті Politico йдеться про можливі захисні положення та перехідні періоди перед повним застосуванням окремих прав членства. І це радше позитивний сигнал. Підготовка самого Союзу до прийняття нових членів уже була важливою складовою попередніх хвиль розширення. Зокрема, напередодні розширення 2004 року Європейська комісія представила Agenda 2000, яка, серед іншого, мала підготувати політики та фінансову систему ЄС до майбутнього прийняття нових держав. Тому поява сьогодні конкретної дискусії про те, як має функціонувати ЄС після наступного розширення, може свідчити про перехід від політичної підтримки розширення до практичної підготовки до нього.

Саме тому для України важливим буде не лише те, коли може завершитися переговорний процес, а й те, яким буде майбутнє членство. Якщо перехідні механізми стануть частиною нової моделі розширення, важливо розуміти їхній обсяг, тривалість і критерії припинення. Тимчасові запобіжники можуть полегшити політичне рішення про прийняття нових членів, однак вони не повинні перетворюватися на постійний формат обмеженого членства.

ЄС відкриє свій ринок усім країнам-кандидатам, але з однією умовою — Politico

Певний скепсис викликає й те, що це далеко не перша спроба запропонувати новий підхід до розширення. Останніми роками вже обговорювали поетапний вступ (staged accession), випереджальну інтеграцію (frontloading), поступову інтеграцію (gradual integration), а останнім часом і концепцію «зворотного розширення» (reverse enlargement). Тому ключове питання полягає не стільки у появі ще однієї ініціативи, скільки в тому, як вона співвідноситиметься з уже запропонованими підходами.

Окреме питання — як дорожні карти Європейської комісії співвідноситимуться з іншими підходами, які обговорюють на рівні держав-членів, зокрема з ідеями канцлера Німеччини Фрідріха Мерца щодо поетапної інтеграції кандидатів та їхнього поступового залучення до роботи інституцій ЄС до повноправного членства. Поки не до кінця зрозуміло, чи ці підходи доповнюватимуть один одного і сформують єдине бачення майбутнього розширення, чи залишаться паралельними політичними ініціативами.

Саме тому позитивним є те, що ЄС намагається зробити процес вступу більш предметним і менш ефемерним. Однак для цього недостатньо окремої ініціативи Європейської комісії або пропозицій окремих держав-членів. Має сформуватися спільний підхід, який отримає необхідну політичну підтримку всередині ЄС. Інакше паралельно існуватимуть декілька бачень розширення без чіткого розуміння того, яке з них стане основою для практичних рішень.

Для України ця дискусія має ще один принциповий вимір: країна проходить переговорний процес в умовах тривалої повномасштабної війни з Росією. Тому поряд із наближенням до законодавства ЄС в окремих сферах можуть знадобитися тимчасові винятки або спеціальні рішення, які враховують воєнні умови. Це стосується митних процедур, логістики та окремих економічних інструментів, серед яких механізм вуглецевого коригування імпорту (CBAM).

Прискорення євроінтеграції: Київ може отримати орієнтовні строки закриття кластерів

Показовою в цьому контексті є ситуація в гірничо-металургійному комплексі. Російські атаки на виробничі потужності, енергетичну та логістичну інфраструктуру суттєво погіршують становище галузі, тоді як CBAM стає додатковим фактором навантаження на українських виробників. Це добре ілюструє ситуація з «АрселорМіттал Кривий Ріг»: після серії ракетних ударів підприємство було змушене зупинити виробництво, а компанія заявила про неможливість безпечно та стабільно відновити його роботу за нинішніх обставин. За таких умов доцільно розглядати можливість тимчасової гнучкості у застосуванні CBAM до України, враховуючи безпосередній вплив війни на виробничі можливості української промисловості.

Особливо важливою залишається логістика. В умовах постійних російських атак Україні необхідно мінімізувати час перебування вантажів і транспортних засобів у пунктах пропуску та на митних терміналах. Це потребує подальшого скорочення часу митного оформлення та пришвидшення проходження кордону. Водночас результат залежить не лише від України: усунення вузьких місць на кордоні вимагає спільних дій із сусідніми державами ЄС — розвитку транспортної та прикордонної інфраструктури, кращого управління потоками та прискорення прикордонних процедур і перевірок.

Тому головна цінність майбутньої дорожньої карти полягає не стільки в появі орієнтовних дат, скільки у здатності зробити вступ передбачуваним: які результати має продемонструвати Україна, який наступний етап відкриває виконання умов і які можливості інтеграції з’являються ще до членства. Якщо такий підхід запрацює, перспектива «членства у майбутньому» може перетворитися на конкретнішу послідовність реформ, підтверджених результатів і наступних етапів переговорів. Але цю довгострокову перспективу мають доповнювати рішення, необхідні для збереження економічної стійкості України вже сьогодні.

У Кабміні зазначили, що новий штаб створено як тимчасовий консультативно-дорадчий орган уряду. Його мета — координувати дії центральних органів виконавчої влади, установ, організацій і ключових учасників ринку нафтопродуктів для оперативного розроблення механізмів і пошуку шляхів розв’язання проблем на внутрішньому ринку пального.

До складу штабу увійшли:

Співголовами новоствореного органу стали перший віцепрем’єр-міністр — міністр енергетики Денис Шмигаль та міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболєв.

Також до штабу увійшли:

• по одному заступнику керівників Міненерго та Мінекономіки;

• міністр розвитку громад та територій;

• міністри оборони, фінансів і внутрішніх справ;

• керівники Національної поліції, Державної прикордонної служби, Державної митної служби та Державної податкової служби.

Імпорт бензину в Україну впав на 7%: хто найбільше постачав пальне

Крім того, за згодою до роботи штабу можуть залучатися народні депутати, представники Служби безпеки України та профільних мереж АЗС.

Усі члени координаційного штабу беруть участь у його роботі на громадських засадах.

Раніше повідомлялося про те, що СБУ пом'якшила вимоги щодо імпортного дизельного пального — надала дозвіл Енергетичній митниці на оформлення постачань, що надходять із портів і терміналів, які входять до санкційного списку. 

Це питання стосується понад 100 000 українців у США, які втекли від війни. І хоча низка законодавців з обох боків сподівається, що Дональд Трамп поновить дозвіл, деякі також підтримують резервний варіант — дозволити статусу закінчитися без його офіційного скасування, що призведе до автоматичного шестимісячного продовження.

Це поставило б українських власників посвідки про тимчасовий захист у «підвішений» статус, який дозволив би їм залишатися в Сполучених Штатах щонайменше ще шість місяців. Саме це й зробив Білий дім, коли у вересні закінчився термін дії аналогічного захисту для сальвадорців. Законодавці, що представляють сальвадорські громади, були незадоволені цим, зазначивши, що незрозуміло, чи їм дозволено працювати та навчатися в Сполучених Штатах. Але таке автоматичне продовження, принаймні, виключає депортацію.

«Це неприпустимо»: Комісар Ради Європи застеріг від передчасного скасування захисту українських біженців

«Значна політична реакція, яка виникне з боку адміністрації, що намагається депортувати українців, є тут одним з головних факторів», – сказав один помічник Конгресу, знайомий із двопартійними обговореннями щодо української політики на Капітолійському пагорбі. За його словами, тримати громадян України у невизначеному стані, як сальвадорців,  буде неправильно, але саме до такого варіанту може вдатись адміністрація Трампа. 

Ще двоє людей, знайомих з дискусіями, сказали, що законодавці обговорювали це як кращий альтернативний варіант. Переведення українців у цей проміжний статус може допомогти адміністрації пройти делікатну межу перед виборами, поєднуючи заспокоєння прихильників жорсткої лінії в імміграційному питанні, які виступають за посилення контролю над імміграцією, та запобігання піар-кошмару депортації тисяч українців назад в охоплену війною країну.

Деякі прихильники жорсткої лінії в Конгресі наполягали на тому, щоб адміністрація припинила всі програми тимчасового захисту, хоча вони не називають конкретно Україну, стверджуючи, що  захист, яким користуються українці та інші, часто продовжується на невизначений термін і позбавляє американців робочих місць. Сенатор-республіканець Джим Бенкс у серпні стверджував, що «процес TPS» ставить «Америку на останнє місце». Однак інші республіканці та багато демократів підтримують ідею продовження дії статусу.

Сенаторка-демократка Джин Шахін заявила, що закликає адміністрацію розширити захист українців, але визнала, що «виходячи з поточної політики, важко уявити, як це станеться».

«Ми готові»: Санду про нову хвилю біженців з України

Речник Служби громадянства та імміграції США, яка підпорядковується Міністерству внутрішньої безпеки та соціального забезпечення, Зак Калер відмовився обговорювати з журналістами питання захисту українців, але сказав, що відомство «активно опрацьовує дискреційні справи про повторне умовно-дострокове звільнення, зокрема для українців, в кожному окремому випадку, як це передбачено законом».

Politico зазначає, що Білий дім, наляканий гучною критикою з боку антиіммігрантських рухів у політичній коаліції Трампа, останніми місяцями сурмив про рекордні показники депортації. Водночас він робить все можливе, щоб правоохоронні операції залишалися поза увагою громадськості, щоб уникнути громадського обурення, яке сталося після двох січневих розстрілів американських громадян у Міннеаполісі на тлі арештів іммігрантів.

Постійні проблеми у відносинах між США та Україною, схоже, також впливають на позицію адміністрації щодо громадян України. Ще один співрозмовник видання сказав, що дії адміністрації Трампа спрямовані на відсунення війни в Україні на другий план, і рішення щодо українських  прохачів притулку враховуватиме цю позицію. 

«Зараз немає жодного стимулу робити щось позитивне для України. Все з Україною функціонує відповідно до ширших двосторонніх відносин, і принципово нічого не змінилося з Трампом», – сказало джерело видання. 

За його словами, найпростішим варіантом дій було б дозволити українцям втратити  статус захищеного громадянина.

Понад 9,6 млн українців залишаються переселенцями та біженцями — ООН

Трамп обговорював можливість скасування окремої програми для українських біженців у 2025 році, але відмовився від цієї ідеї через двопартійну реакцію. Натомість адміністрація припинила приймати нові заявки на участь у програмі, яка надала американцям можливість спонсорувати приїзд українців до Сполучених Штатів.

Підтримка українських біженців у Сполучених Штатах залишається високою як серед демократів, так і серед республіканців. Це питання підтримують навіть деякі радикальні республіканці.  Натомість Дональд Трамп системно робить доволі ворожі коментарі на адресу України і навіть звинуватив її у рекордно високих цінах на енергоносії.

Деякі імміграційні «яструби» попереджають, що адміністрація ризикує розлютити основну частину президентської політичної коаліції, навіть якщо вирішить залишити українців у підвішеному стані.

«Я не впевнений, що їм це зійде з рук. Люди будуть говорити про це, і можна очікувати, що вони уважно стежитимуть за оголошеннями з України», – сказав голова Центру імміграційних досліджень Марк Крікорян.

У чвертьфіналі українка у двох сетах поступилася олімпійській чемпіонці 2024 року Чжен Цінвень із Китаю за 1 годину і 45 хвилин із рахунком 3:6, 6:7.

Відеоогляд матчу

Для Світоліної це був п'ятий вихід до чвертьфіналу на рівні турніру WTA 1000 у поточному сезоні. У попередніх чотирьох випадках вона виходила до півфіналу або фіналу, а в Римі завоювала титул.

За підсумками турніру в Китаї Світоліна підніметься на шосте місце в рейтингу WTA.

У поточному сезоні 32-річна Еліна Світоліна завоювала титули в Окленді та Римі, дійшла до півфіналів у Дубаї, Індіан-Веллсі, Штутгарті та на Australian Open.

Світоліна поступилася росіянці та вибула з US Open-2026

Раніше повідомлялося, що найкращого російського тенісиста дискваліфікували на турнірі в Пекіні за неадекватну поведінку.