Брюссель уже давно прагне наблизити Україну до ЄС у межах ширших зусиль із забезпечення її майбутнього після війни з Росією. Майбутнє членство розглядається як спосіб міцно закріпити Київ у європейських інституціях і ускладнити нову російську агресію.

У документі Брюссель закликає Київ «терміново та суттєво прискорити темпи реформ у сфері верховенства права». Згідно з планом, виконання ключових вимог у цій сфері в першій половині 2027 року є необхідною умовою для попереднього завершення переговорів за окремими напрямами політики.

Документ, який є частиною пакета Єврокомісії щодо розширення ЄС, запланованого до представлення в середу, визначає сім напрямів політики, за якими Україна могла б попередньо завершити переговори наступного року.

Він демонструє, наскільки довгий шлях Україні ще належить пройти до вступу в Євросоюз, а також наскільки складно проводити необхідні реформи під час війни.

Відокремлення від Молдови

Документ також підкреслює дедалі більші відмінності між Україною та Молдовою, чиї заявки на членство тривалий час просувалися паралельно.

Зараз вважається, що Молдова має можливість просуватися значно швидше, що створює перспективу фактичного розділення процесів вступу двох країн.

Як свідчить документ, тоді як Брюссель планує досягти прогресу за сімома напрямами політики для України у 2027 році, Молдова може завершити переговори більш ніж за 20 напрямами.

Україна подала заявку на вступ до ЄС 28 лютого 2022 року, через чотири дні після початку повномасштабного російського вторгнення.

Молдова та Україна одночасно отримали статус кандидатів у червні 2022 року й офіційно розпочали переговори про членство того самого дня в червні 2024 року.

Відтоді Київ завершив детальну перевірку відповідності свого законодавства нормам ЄС, а переговори офіційно відкрили за кількома основними напрямами політики.

У жовтні Україна та Молдова також розпочали переговори, що охоплюють внутрішній ринок ЄС, конкурентоспроможність та економічне зростання.

У ЄС не вірять у вступ України до 2030 року — Rapporteur

Попереду ще довгий шлях

Вступ до ЄС вимагає значно більшого, ніж політична відданість цьому курсу.

Країни-кандидати повинні привести своє законодавство та інституції у відповідність до стандартів ЄС за 35 переговорними напрямами, які в брюссельській термінології називають розділами. Вони охоплюють питання від сільського господарства та безпеки харчових продуктів до правил конкуренції, незалежності судової влади та зовнішньої політики.

План Єврокомісії визначає лише сім таких напрямів, за якими Україна могла б попередньо завершити переговори у 2027 році.

Переговори щодо освіти та культури планують завершити в першій половині року, а в другій — щодо інтелектуальної власності, зайнятості та соціальної політики, промислової політики, наукових досліджень, зовнішніх відносин, а також зовнішньої політики та політики безпеки.

Єврокомісія визнає, що ці зміни є складними та потребують широких консультацій, часу й ресурсів.

Щоб допомогти Україні досягти прогресу, Брюссель створив спеціальну робочу групу для надання додаткової підтримки українській владі.

Труднощі посилюються через війну, яка створює надзвичайне навантаження на український уряд і парламент, що мають ухвалювати та впроваджувати законодавство, необхідне для членства в ЄС.

У документі Єврокомісія обережно уникає визначення кінцевої дати завершення переговорів про вступ України, застосовуючи аналогічний підхід і до інших країн, які найбільше просунулися на шляху до членства, зокрема Албанії та Молдови.

Винятком є Чорногорія, для якої червень 2027 року розглядається як цільовий термін підписання договору про вступ.

Чорногорія поспішає до ЄС: причина вже не гроші

План для України є таким собі «живим документом», який можна оновлювати в міру просування переговорів. Це залишає відкритою можливість ранішого завершення переговорів за додатковими напрямами політики, якщо реформи просуватимуться швидше, ніж очікується.

Тінь війни

Невизначеність також відображає ширший виклик, пов'язаний із прийняттям до ЄС країни, яка продовжує вести війну за власне існування.

Правила ЄС прямо не забороняють вступ країни, що перебуває у стані війни. Однак членство України порушило б складні питання щодо безпеки, територій та зобов'язань, які держави Євросоюзу мали б узяти на себе перед іншим членом відповідно до положень блоку про взаємну допомогу.

Навіть мирне врегулювання не розв'язало б автоматично цих питань і не усунуло б необхідності завершення Україною реформ.

Крім того, навіть після завершення переговорів за окремими напрямами політики Києву довелося б пройти додаткові етапи до набуття членства, зокрема укласти договір про вступ, який потребує схвалення та ратифікації.

Єврокомісія також хоче, щоб переговори щодо двох заблокованих переговорних кластерів України розпочалися до кінця 2026 року.

Вступ України до Євросоюзу: Угорщина продовжує блокувати відкриття нових переговорних кластерів

Йдеться про кластер 4, який охоплює зелений порядок денний і сталу транспортну та інфраструктурну взаємопов'язаність, і кластер 5, що стосується ресурсів, сільського господарства та політики згуртованості.

У документі зазначається, що Єврокомісія вважає Україну такою, що виконала необхідні умови, і закликає конференцію з питань вступу докласти всіх зусиль для відкриття кластерів, які залишаються заблокованими, до кінця року.

Їхнє відкриття дозволило б Україні просувати переговори за рештою напрямів політики, хоча темпи подальшого прогресу, як і раніше, залежатимуть від реформ та відповідних рішень держав-членів ЄС.

Ще до запуску ChatGPT наприкінці 2022 року деякі співробітники OpenAI порушували всередині компанії питання безпеки. Свої застереження працівники передавали вищому керівництву та раді директорів. Після цих розмов у частини працівників склалося враження, що керівництво більше переймається тим, як не відстати від Google і Anthropic, ніж питаннями захисту.

OpenAI закриває ChatGPT Classic: чат обʼєднають із робочим середовищем Work

Працівники вважали, що контроль в OpenAI був недостатнім. На їхню думку, сторонні особи, зокрема іноземні уряди, могли відносно легко отримати чутливу інформацію про технології компанії. Наприклад, співробітники з доступом до коду могли бачити технічні подробиці багатьох проєктів OpenAI.

За словами двох співрозмовників, OpenAI почала змінювати підхід до безпеки. Керівник напряму розробки продуктів Тібо Соттіо нещодавно очолив внутрішню ініціативу із захисту систем компанії. Один зі співрозмовників повідомив, що в серпні Соттіо перевів чверть інженерів, що відповідають за роботу сервісів OpenAI, на завдання з посилення інфраструктури безпеки.

Багаторічні звернення співробітників щодо внутрішніх вразливостей показують, з якою проблемою зіткнулися розробники ШІ. Деякі подробиці цих звернень раніше не оприлюднювалися. Від запуску ChatGPT наприкінці 2022 року штучний інтелект став стратегічно важливою технологією для США. Це посилило тиск на американські компанії, від яких очікують захисту їхніх розробок від іноземних конкурентів.

Водночас додаткові заходи безпеки можуть сповільнити розробку ШІ. Вони також можуть ускладнити плани OpenAI та Anthropic щодо масштабних первинних розміщень акцій. Після виходу на біржу обидві компанії могли б опинитися серед найдорожчих у світі.

Колишній дослідник OpenAI Вілл Деп’ю, який звільнився у квітні 2026 року, вважає, що за такої гострої конкуренції керівники компаній із розробки ШІ не готові поступатися швидкістю заради безпеки. За його оцінкою, швидкий розвиток для них важливіший за захист навіть від головних противників США.

У відповідь на запитання про застереження співробітників і їхнє враження, що керівництво не реагувало, речниця OpenAI Елана Відманн заявила, що компанія є однією з найчастіших цілей атак у світі. За її словами, OpenAI вкладає значні кошти в захист від загроз з боку працівників, кіберзлочинців та іноземних держав.

Відманн наголосила, що OpenAI серйозно ставиться до захисту своїх технологій, даних і людей та вважає це питанням національного значення. На її думку, нещодавні дії компанії показали, що програма безпеки допомагає виявляти ризики й оперативно реагувати. OpenAI, за її словами, продовжить посилювати захист у міру розвитку технологій і появи нових загроз.

13 жовтня Міністерство юстиції США повідомило, що федеральні агенти затримали громадянина Саудівської Аравії. Його звинуватили в тому, що він установив у залі для нарад керівництва прихований пристрій для аудіозапису. На той час 35-річний Абдулрахман Альфозан працював інженером в OpenAI.

Згідно із судовими документами, Альфозан також скористався інструментом ШІ для працівників OpenAI, щоб знайти внутрішні документи про поїздки керівників компанії до Саудівської Аравії. Він з’ясовував, хто з представників OpenAI найімовірніше братиме участь у зустрічах із саудівськими міністрами. Альфозан регулярно спілкувався з членом саудівської королівської родини, який намагався залучити його до нового проєкту зі штучного інтелекту в країні.

Деяких працівників давно непокоїло те, наскільки широким був доступ до інформації всередині OpenAI. Кожен працівник, який мав доступ до коду OpenAI, міг бачити подробиці багатьох проєктів. Серед них були й чутливі розробки, які не стосувалися роботи конкретного співробітника. За словами співрозмовників, більшу частину коду компанія зберігала в одному сховищі, яке називають монорепозиторієм. Раніше його обсяг і складна структура могли стримувати потенційних зловмисників. Тепер агенти ШІ здатні опрацьовувати такий обсяг матеріалів.

Раніше OpenAI зберігала значну частину дослідницької документації на GitHub і в Slack. За словами п’ятьох співрозмовників, деякі працівники побоювалися, що цілеспрямований пошук у цих матеріалах дасть змогу знайти важливі відомості. Водночас один зі співрозмовників і сама OpenAI повідомили, що компанія обмежила доступ до чутливих розробок.

У компанії наголосили, що значну частину найчутливіших матеріалів зберігають в окремих сховищах коду зі суворим контролем доступу. За словами OpenAI, монорепозиторій не містить усього коду чи критично важливих деталей моделей. Зокрема, у ньому немає ваг моделей — числових параметрів, які визначають їхню поведінку.

Ще однією проблемою, за словами трьох обізнаних співрозмовників, була відсутність регулярних перевірок безпеки внутрішніх інструментів. Серед них — так звані пісочниці, ізольовані середовища, у яких дослідники перевіряють поведінку нових моделей у складних умовах. Працівники часто змінювали ці інструменти під свої завдання. Зміни не завжди перевіряли на вразливості, тож сторонні зловмисники потенційно могли ними скористатися.

DeepSeek і Moonshot навчали нові моделі на новітній ШІ-моделі від OpenAI

Нагадаємо, що OpenAI оголосила про безоплатну передачу Україні системи кіберзахисту Daybreak. Про угоду компанія повідомила 23 вересня під час Генасамблеї ООН у Нью-Йорку. Система має захищати від кібератак цивільну інфраструктуру, зокрема лікарні та електростанції. Daybreak поєднує моделі штучного інтелекту з інструментами Codex Security, щоб виявляти вразливості й розробляти виправлення.

Окрім того, генеральний директор OpenAI Сем Альтман заявив, що в умовах дефіциту оперативну пам’ять ефективніше використовувати в дата-центрах. У подкасті Cheeky Pint він сказав, що значна частина запасів пам’яті припадає на персональні комп’ютери, де її використовують лише близько 5% часу. Виробники мікросхем Samsung і SK Hynix укладають довгострокові угоди з операторами хмарних сервісів і великими інфраструктурними проєктами.

На саміті Euronews, присвяченому розширенню ЄС, Пашинян назвав реалістичною можливість подання Вірменією заявки на вступ у 2027 або 2028 році. Він додав, що його уряд має намір дозволити вірменам самим обрати свій шлях.

«Наступний рік — це реалістично. 2028 рік також може бути реалістичним, — сказав він. — Ми розпочали процес, який приведе нас до остаточного рішення про подання офіційної заявки на членство в Європейському Союзі».

У серпні Пашинян оголосив у парламенті країни, що його уряд має намір подати заявку на вступ до ЄС «найближчим часом». Цей крок означав би вихід південнокавказької країни з орбіти впливу Росії та її зближення з Брюсселем.

Єреван поки не подав офіційної заявки. Наразі він веде діалог із Європейською комісією щодо лібералізації візового режиму, прагнучи завершити цей процес до 2029 року.

Росія і союзники вимагають від Вірменії вибрати між ЄС і ЄАЕС

Для Пашиняна членство в ЄС є стратегічним вибором, спрямованим на захист демократії у Вірменії після революції 2018 року, внаслідок якої від влади усунули проросійських політиків.

«Для нашого народу демократія — це не питання обставин. Це стратегічний вибір, — сказав він. — Європейський Союз був одним із головних партнерів Республіки Вірменія у впровадженні програми демократичних реформ».

«Наш початковий намір — створити альтернативу для народу Вірменії та Республіки Вірменія, оскільки традиційно в нашому суспільстві, а можливо, і серед наших сусідів існувало уявлення, що Вірменія не має альтернативи», — заявив Пашинян.

Росія погрожувала заходами у відповідь, зокрема припиненням енергопостачання до Вірменії. Пашинян заявив, що його уряд прагне диверсифікувати політичні та економічні зв'язки країни.

«Якщо в будь-яких відносинах немає балансу, завжди існує ризик», — сказав він.

Європа підставляє плече: Брюссель рятує вірменський експорт від наслідків російських санкцій

Коли його запитали про погрози колишнього президента Росії Дмітрія Мєдвєдєва щодо того, що Вірменія може стати наступною Україною, Пашинян відкинув таке порівняння, наголосивши, що його пріоритетом є захист незалежності країни.

«Наша мета — вийти на новий рівень, зміцнити нашу незалежність. І це законна мета. Ніхто не може обмежити прагнення Вірменії бути більш незалежною, більш інтегрованою країною», — продовжив Пашинян.

Вірменський лідер заявив, що усвідомлює необхідність вибору між вступом до ЄС і збереженням членства в Євразійському економічному союзі, очолюваному Росією, і що цей вибір має зробити вірменський народ.

«Нас надихнула рішучість Грузії стати повноправним членом Європейського Союзу. Для Вірменії успіх Грузії дуже важливий з погляду сприйняття нашими громадянами європейських перспектив», — сказав він.

Битва за Кавказ: вірменське фіаско Путіна

Як повідомлялося, у травні Вірменія відкрила новий залізничний маршрут Ахалкалакі — Карс до ЄС через території Грузії та Туреччини. У Єревані назвали це важливою подією для економіки країни та подальшої інтеграції з європейським ринком, а сам Пашинян згодом повідомив про плани запуску нових залізничних напрямків через Азербайджан, Туреччину та Іран.

Росія має показати, що серйозно налаштована домовитися з Україною про припинення вогню та мирну угоду, заявив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. За його словами, Москва має продемонструвати це на переговорах, запланованих на наступний тиждень в Абу-Дабі. Мерц сказав про це у вівторок, 3 листопада, під час візиту президента України Володимира Зеленського до Берліна.

Зеленський наполягає на переговорах України, США та РФ до можливої зустрічі Трампа, Путіна й Сі

Канцлер назвав новий раунд переговорів між представниками України, США та Росії правильним кроком до завершення бойових дій. Він наголосив, що участь Європи в цьому процесі є необхідною.

«Важливо, щоб Росія нарешті почала серйозні переговори про припинення вогню та подальшу мирну угоду. Поки що я не бачив жодних ознак цього», — сказав Мерц журналістам.

Зустріч в Абу-Дабі запланована на 10–11 листопада. Це мають бути перші прямі переговори між Україною та Росією з лютого. За словами Зеленського, на них планують обговорити гарантії безпеки, енергетичне перемир’я та припинення вогню в Чорному морі, щоб забезпечити експорт продовольства.

«Ми готові до дипломатичних кроків, до миру, до спілкування. Але, і я ще раз це наголошую, потрібні гарантії безпеки», — сказав президент України.

Зеленський також прокоментував можливу телефонну розмову з російським диктатором Владіміром Путіним. Він заявив, що не очікує від неї значного результату. За словами Зеленського, такий дзвінок був би «глухим кутом». Він очікує формальної та сухої розмови, під час якої знову почує від російського керівника історичну лекцію замість конкретних кроків до завершення війни.

Мерц заявив, що для досягнення тривалої угоди до переговорів мають долучитися європейські країни. Досі вони переважно залишалися осторонь переговорних зусиль, які очолювали посланці президента США Дональда Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер. Канцлер також згадав грудневий саміт лідерів G20 у Маямі. На його думку, якщо Трамп запросить Путіна, Зеленський також має бути присутнім на зустрічі.

«На мою думку, цілком неприйнятно, щоб треті країни обговорювали майбутнє України без участі самої України», — додав Мерц.

Канцлер заявив, що Німеччина продовжить надавати Україні військову допомогу. Нині вона робить найбільший внесок у підтримку України.

«Ми робимо це у власних інтересах, в інтересах Європи та стабільного політичного порядку в Європі», — сказав Мерц.

Ушаков про тристоронні переговори: «Дата зустрічі залежатиме від ситуації на полі бою»

Нагадаємо, що ще 22 жовтня речник Кремля Дмітрій Пєсков назвав Абу-Дабі можливим місцем нового раунду переговорів України, США та Росії. Напередодні помічник Владіміра Путіна Юрій Ушаков заявив, що Москва готова відновити тристоронні переговори в першій декаді листопада. Пєсков не розкрив подробиць розмови Путіна зі спецпосланцем США Стівом Віткоффом.

Окрім того, наприкінці жовтня Володимир Зеленський допустив обговорення вимог Москви щодо гарантій безпеки для Росії. Він наголосив, що спочатку потрібно врегулювати війну й забезпечити безпеку України. За словами Зеленського, до обговорення повоєнного устрою має долучитися Європа. Загальні питання можна обговорювати за посередництва США, але формат гарантій потребуватиме безпосередньої участі ЄС та його держав-членів.

Після майже двох років зустрічей і самітів «Коаліція охочих» переходить до військових навчань. Перші маневри такого масштабу мають розпочатися 9 листопада в Новій Дембі на південному сході Польщі. Вони відбудуться за особливо напружених обставин. Об’єднання 36 країн, яке очолюють Франція та Велика Британія, перевірить свою здатність розгорнути війська в Україні після припинення бойових дій між Києвом і Москвою.

У Румунії спростували інформацію про відправлення військових в Україну

Навчання «Коаліції охочих» триватимуть до 22 листопада. Під час маневрів учасники прагнуть продемонструвати, що здатні сформувати сили, які стримуватимуть Москву від відновлення бойових дій. Завдання ускладнює те, що Сполучені Штати не беруть участі в ініціативі. Їхня роль у майбутніх гарантіях безпеки для України залишається невизначеною.

Для перших навчань у польському регіоні, який межує з Україною, планують розгорнути близько 2800 військових із десяти країн. Більшість із них будуть французами. Основний внесок зроблять Франція та Велика Британія. Серед інших учасників — Естонія, Литва, Німеччина, Нідерланди, Іспанія, Швеція та Бельгія. Загалом до навчань залучать близько 2800 військових.

Учасники відпрацюють передислокацію особового складу й техніки, постачання та управління силами. Вони також тренуватимуть взаємодію підрозділів різних країн. Окремий етап присвятять авіації, яка в майбутньому могла б допомогти забезпечити безпеку польотів після відкриття повітряного простору України. До цього етапу залучать винищувачі Typhoon британських Королівських ВПС і літак-заправник Voyager.

Турецькі військові у Стамбулі відпрацюють морську частину навчань. Зокрема, вони тренуватимуться розміновувати акваторію, щоб комерційні судна могли безпечно повернутися до українських портів.

У британському уряді наголосили, що багатонаціональні сили зможуть діяти в Україні лише після припинення бойових дій і на запит українського уряду. Ці підрозділи не виконуватимуть миротворчих завдань і не стежитимуть за дотриманням перемир’я.

Зеленський: на початку січня відбудуться зустрічі "коаліції охочих"

Нагадаємо, що ще в липні прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив про готовність щонайменше 25 країн розгорнути багатонаціональні сили в Україні. За його словами, розгортання може розпочатися за кілька днів після набуття чинності режимом припинення вогню. Стармер повідомив про це після засідання «Коаліції охочих» у Парижі й зазначив, що план погодили ще в січні.

Окрім того, на зустрічі Карпатської вісімки домовилися створити «Залізничну коаліцію» для підтримки «Укрзалізниці». Міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту Микола Калашник назвав оновлення парку локомотивів першим завданням коаліції. На закупівлю вживаних локомотивів за кордоном планують спрямувати 100 млн доларів із трастового фонду URTF.

У вересні Сполучені Штати, Данія та Гренландія підписали угоду, покликану покласти край напруженості, що виникла після неодноразовихпогроз Трампа встановити контрольнад стратегічно розташованим і багатим на корисні копалини островом, який є самоврядною територією Данії.

Угода розширює військову присутність США у Гренландії, відкриваючи шлях до створення двох нових військових баз і розміщення системи протиракетної оборони Трампа «Золотий купол». Водночас вона підтверджує суверенітет Данії та право гренландців на самовизначення.

Більшість депутатів уже висловила підтримку угоді під час першого обговорення минулого місяця.

Під час голосування у вівторок 16 депутатів підтримали угоду, жоден не проголосував проти, семеро утрималися.

Гренландія спростувала заяву Трампа про "масштабну розвідку" нафти й газу

У січні Білий дім заявив, що Трамп розглядає варіанти придбання Гренландії, зокрема можливість застосування американських збройних сил. Це викликало занепокоєння європейських урядів і спричинило інтенсивні дипломатичні зусилля для врегулювання ситуації.

Міністр закордонних справ Гренландії Муте Егеде заявив у вівторок, що ратифікація угоди стала важливим кроком для острова.

«Ми повинні визнати, що мир і стабільність більше не є тим, що ми можемо сприймати як належне», — сказав Егеде депутатам у Нууку незадовго до голосування.

Опозиційна партія «Налерак», яка є найпомітнішою політичною силою, що виступає за незалежність Гренландії, під час обговорення поставила під сумнів економічну вигоду від угоди.

«Ми прагнемо кращої угоди, від якої зможемо отримати користь, коли станемо незалежною державою. Але ця угода не принесла жодної економічної вигоди», — заявив голова партії «Налерак» Пеле Броберг.

Парламент Данії має провести перше читання законопроєкту 11 листопада, після чого 19 листопада відбудуться друге читання та голосування.

Угода, укладена на рівні виконавчої влади, набуде чинності після її ратифікації Данією та Гренландією і не потребує схвалення Сенату США.

За його словами, ці зустрічі стануть продовженням переговорів, які раніше відбулися у Флориді та Осло з метою досягнення миру в Україні.

«Завтра і післязавтра з командою та партнерами працюємо у Брюсселі. У порядку денному — робота над Prosperity Plan та гарантіями безпеки для України. Тепер на рівні робочих команд детально опрацюємо напрацювання щодо повоєнного відновлення, економічного розвитку та довгострокової стійкості України», — зазначив Умєров.

США назвали дату переговорів з Україною та Росією в Абу-Дабі

Він додав, що зустрічі прийматиме Європейська комісія. У них візьмуть участь представники США, Великої Британії, Франції, Німеччини, НАТО та Світового банку. З українського боку до роботи долучаться команди Міністерства економіки, Міністерства фінансів, Міністерства оборони та Офісу президента.

У четвер, 5 листопада, також продовжать консультації щодо гарантій безпеки для України за участю представників США, Великої Британії, Франції, Німеччини та НАТО.

«Безпека, відновлення і розвиток мають бути частинами одного плану для України після війни», — підсумував Умєров.

Водночас на 10–11 листопада очікуються тристоронні переговори України, США та Росії в Абу-Дабі (ОАЕ). Про підготовку до них раніше повідомив президент Володимир Зеленський.

Будинок капітана "Манчестер Юнайтед" пограбували під час матчу Ліги чемпіонів

Чинний переможець ЛЧ "Парі Сен-Жермен" гостював у "Вільярреалі" в Іспанії та здобув перемогу з рахунком 6:0, а весь матч у складі парижан на полі провів український захисник Ілля Забарний.

При цьому ПСЖ встановив рекорд. Команда Луїса Енріке забила чотири голи всього за 16 хвилин і 2 секунди після стартового свистка завдяки зусиллям Жоау Невеша (9 хвилина), Дезіре Дуе (12), Сенні Меюлю (13) та Фабіана Руїса (17).

Парижани чотири рази вразили ворота суперника швидше за всіх учасників ЛЧ за всю історію, повідомляє Opta. Попередній рекорд належав мадридському "Реалу", якому для чотирьох голів у матчі із загребським "Динамо" у 2011 році знадобилося 20 хвилин.

Ще одним рекордсменом став вінгер "Барселони" Ламін Ямаль, повідомляє Squawka. 19-річний вундеркінд у матчі з "Астон Віллою" (3:0) відкрив рахунок на сьомій хвилині.

Іспанський футболіст забив свій 14-й гол у кар’єрі в рамках Ліги чемпіонів. Він став рекордсменом за цим показником серед усіх футболістів віком до 20 років. Ямаль випередив форварда "Реала" Кіліана Мбаппе, який до свого 20-річчя забив на турнірі 13 голів.

"Шахтар" зіграв зі "Спортінгом" на межі своїх можливостей — Туран

Раніше повідомлялося, що "Шахтар" зазнав другої поспіль поразки в Лізі чемпіонів.

Його відставка відбулася після багатогодинного допиту в постійному комітеті парламенту, який виконує парламентські функції після його розпуску напередодні дострокових виборів 29 листопада.

«Моє рішення — це питання політичної гідності», — заявив Пуенте, додавши, що це правильний крок для «сучасної країни, а не держави, що зазнала краху, як стверджують деякі».

Пуенте опинився під тиском як союзників, так і опонентів, які закликали його піти у відставку після залізничної катастрофи минулого тижня, внаслідок якої загинули 69 людей. Це була друга смертельна залізнична катастрофа в Іспанії цього року після аварії в Адамусі в січні, яка забрала життя 46 людей. Пуенте обіймав посаду з 2023 року.

Міністр сказав, що він прийняв рішення про відставку одразу після аварії. Однак це різко контрастує із заявами минулого тижня, в яких він рішуче заперечував, що піде у відставку. Після засідання уряду у вівторок вранці Пуенте вкотре відкинув заклики до своєї відставки з боку деяких союзників уряду, зокрема представників Sumar — молодшого партнера по коаліції.

Санчес публічно підтримав Пуенте після катастрофи поблизу Толедо, яка викликала запитання щодо управління залізничною інфраструктурою Іспанії та завдала удару по його шансах на переобрання.

Ракетні удари зупинили виплавку сталі на підприємствах групи «Метінвест», одного з найбільших гірничо-металургійних виробників України. У 2025 році «Каметсталь» у Кам’янському забезпечувала понад чверть українського виробництва сталі.

Росія вп’яте атакувала Запоріжсталь: по комбінату випустили ще шість балістичних ракет

На підприємстві працювали тисячі людей. Воно виробляло сталь і чавун для будівництва в Україні, а також постачало сталеві напівфабрикати на завод «Метінвесту» в Болгарії. Звідти продукція надходила на болгарський та інші європейські ринки. 5 вересня по комплексу вдарили п’ять балістичних ракет. Зупинка заводу позначилася на будівництві, гірничодобувній галузі, машинобудуванні, енергетиці та логістиці.

«Укрзалізниця» значною мірою залежить від доходів від перевезення сталі та інших вантажів. Генеральний директор «Каметсталі» Олександр Третяков попередив, що підприємства, які залежать від заводу, можуть скоротити робочі місця або збанкрутувати.

За його словами, торговельні обмеження ЄС можуть ускладнити відновлення, звужуючи ринок збуту української сталі. Третяков назвав становище найгіршим із часів Другої світової війни. Він нагадав, що раніше на сталь припадало близько 6% ВВП України.

«Припадало. Зараз — нуль», — сказав він.

Аграріям дедалі важче покривати витрати

Зерно, один із головних експортних товарів України, тим часом залишається на полях і накопичується у сховищах по всій країні. Аграрії шукають маршрути, на яких менший ризик повітряних атак, і чекають, коли ціни зростуть. Сільське господарство забезпечує до 60% валютних надходжень України. Це робить галузь важливою для економіки країни під час війни.

Російські атаки на судноплавство в Чорному морі різко скоротили рух суден через українські глибоководні порти. Це сталося в період, коли аграріям потрібні кошти для підготовки до наступної посівної.

Компанія Lloyd’s List Intelligence, яка аналізує дані про судноплавство, повідомила про різкий спад чорноморської торгівлі України через атаки на порти, судна й логістичну інфраструктуру. У серпні в чорноморських портах зафіксували лише 21 суднозахід — приблизно на 90% менше, ніж роком раніше. Страхування різко подорожчало, а постійна загроза російських ударів відлякує судновласників. Цього року внаслідок атак загинули десятки моряків.

«Усі наші розробки та всі інновації, яких ми досягли, будуть перекреслені цією ситуацією, і нам доведеться починати все з нуля», — зазначив директор із торгівлі компанії «Нібулон», одного з провідних українських аграрних експортерів, Володимир Скавінський.

Рух суден із менш потужних українських портів на Дунаї до Чорного моря зріс, попри загрозу російських ударів. Однак цей маршрут дорожчий. Сулінський канал у дельті Дунаю надто мілкий для найбільших суден. Десятки суден часто чекають по кілька днів, щоб зайти в річку або вийти з неї.

Маршрут також обмежує рекордно низький рівень води в Дунаї через посуху. За словами Скавінського, баржі, які раніше перевозили по 1500 тонн, тепер беруть лише 800–900 тонн. Для того самого обсягу вантажу потрібно майже вдвічі більше барж, тож витрати зростають. На початку року доставка тонни кукурудзи з центральної України до Іспанії коштувала до 50 доларів. Тепер ціна може сягати 150 доларів за тонну.

«Це все ще ризиковано, і у вас немає жодних гарантій, що ваша подорож буде успішною», — додав Скавінський.

Для комерційної директорки великого агрохолдингу HarvEast Олени Шелест найнагальніше завдання — знайти покупців. HarvEast зберігає пшеницю у великих зернових рукавах і чекає на стабілізацію ринкових цін. Зерно потрібно продати до кінця року, щоб отримати кошти на наступну посівну.

Якщо грошей забракне, нинішні труднощі з експортом можуть обернутися проблемами з виробництвом наступного року. За словами Шелест, торік тонна кукурудзи коштувала в середньому 210–230 доларів. Тепер ціна впала приблизно до 130 доларів, що ще більше ускладнює становище аграріїв.

Раніше близько 60% продажів HarvEast припадало на поставки через чорноморські порти. За оцінкою Шелест, дунайські порти Рені та Ізмаїл можуть пропустити лише близько 15–20% загального обсягу експорту України. Вивозити продукцію можна і суходолом через Польщу та інші європейські країни, але такі перевезення дорожчі. Через фінансовий тиск аграрії скорочують витрати на насіння та добрива. Це може знизити врожайність у майбутньому.

Україні бракує коштів на заплановані видатки

Посилення російських повітряних атак дедалі сильніше позначається на економіці України. Росія б’є по промислових та енергетичних об’єктах, залізниці, логістичних мережах і маршрутах, якими країна вивозить товари. Майже щоденні удари балістичними ракетами й реактивними безпілотниками переривають виробництво та підвищують вартість перевезень.

Через це урядові дедалі важче покривати видатки. Скорочуються надходження від металургії, сільського господарства та інших ключових галузей. Збитки в одній галузі позначаються на інших, а подальша допомога США залишається невизначеною. Україна витрачає на оборону близько 40% валового внутрішнього продукту.

Голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа заявила, що Україна зіткнулася з найгострішим браком коштів від початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році. Через падіння податкових надходжень державі складно покривати заплановані видатки навіть з урахуванням фінансування, яке зобов’язалися надати міжнародні партнери.

Уряд насамперед фінансує оборону, зарплати працівників бюджетної сфери, пенсії та соціальну допомогу. Будівництво, відбудову та частину проєктів із підготовки до зими відклали. Якщо Україна не знайде способу покрити дефіцит наступного року, держава не зможе виплачувати зарплати вчителям і лікарям та утримувати лікарні, попередила Підласа.

ЄС скоротив квоти для української сталі під час найглибшої кризи галузі — СЕО "Метінвесту"

Нагадаємо, що на тлі ударів по заводах у «Метінвесті» попередили про ризик тривалого обмеження доступу української сталі до ринку ЄС. Керівник офісу гендиректора групи Олександр Водовіз заявив на Київському міжнародному економічному форумі, що ЄС скоротив квоти на імпорт української сталі більш ніж на 60%.

Окрім того, у «Метінвесті» запропонували створити спільні промислові кластери з ЄС для відновлення української металургії. Олександр Водовіз представив цю пропозицію на Експортному форумі. За його словами, такі об’єднання допоможуть залучити інвестиції й технології та інтегрувати українські заводи в європейські виробничі ланцюги. 

Результати всіх матчів дня

"Галатасарай" (Туреччина) — "Штутгарт" (Німеччина) — 2:0

Голи: Батраков, 12, 15

"Шахтар" (Україна) — "Спортінг" (Португалія) — 0:1

Гол: Думбія, 59

"Атлетіко" Мадрид (Іспанія) — "Баварія" (Німеччина) — 0:2

Голи: Карль, 54, Лаймер, 74

"Барселона" (Іспанія) — "Астон Вілла" (Англія) — 3:0

Голи: Ямаль, 7, Рафінья, 52, 64

"Буде-Глімт" (Норвегія) — "Лілль" (Франція) — 0:0

"Феєнорд" (Нідерланди) — "Інтер" (Італія) — 0:3

Голи: Біссек, 8, Еспозіто, 34, Зелінський, 54

ЛАСК (Австрія) — "Слован" (Словаччина) — 4:0

Голи: Йоргенсен, 19, 37, Любичич, 44, Аденіран, 48

"Манчестер Юнайтед" (Англія) — "Рома" (Італія) — 3:2

Голи: Бруну Фернандеш, 58 (з пенальті), Кунья, 83, 86 — Суле, 11, Мален, 17 (з пенальті)

Весь матч у складі парижан на полі провів центральний захисник збірної України Ілля Забарний.

"Вільярреал" (Іспанія) — "Парі Сен-Жермен" (Франція) — 0:6

Голи: Невеш, 9, Дуе, 12, Меюлю, 13, Руїс, 17, 50, Болі, 78

Турнірна таблиця

Це третій розіграш ЛЧ після масштабної реформи турніру. Замість групового етапу команди виступають у єдиній лізі, де проведуть по вісім матчів з різними суперниками. Плей-оф відбудеться у звичному форматі.

За крок від рекорду Роналду: нападник "Баварії" забив гол у десятому поспіль матчі Ліги чемпіонів

Чинним переможцем ЛЧ є французький ПСЖ, який у фіналі в серії пенальті обіграв "Арсенал". Фінальний матч Ліги чемпіонів нового сезону заплановано на 5 червня 2027 року в Мадриді на стадіоні "Метрополітано".

Раніше повідомлялося, що будинок капітана "Манчестер Юнайтед" пограбували під час матчу Ліги чемпіонів.

У парламенті Андрій Васильович очолював Комісію з питань планування, бюджету, фінансів і цін. На цій посаді він працював над питаннями економічної та фінансової політики держави. Також Печеров входив до депутатської групи «За радянську суверенну Україну».

Після роботи у Верховній Раді він продовжив державну діяльність. Зокрема, обіймав посаду голови виконавчого комітету Одеської обласної ради, а також працював радником Посольства України в Республіці Молдова.

Засудженого в Україні ексдепутата Святаша затримали у Швеції

Андрій Печеров народився 13 грудня 1937 року в селі Вишневе на Одещині. За освітою був інженером-механіком та економістом.

Свою трудову діяльність майбутній народний депутат розпочав на Київщині — у Броварському районі. Там він працював механіком і головним інженером радгоспу «Семиполковський». Згодом обіймав керівні посади в сільськогосподарських підприємствах Бориспільського та Дарницького районів.

Пізніше продовжив кар'єру в Одеській області, де працював на керівних посадах в обласних органах влади.

За свою діяльність Андрій Печеров був нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора, орденом «Знак Пошани» та медалями.

Нагадаємо, рівно рік тому, 4 листопада, помер найвпливовіший віцепрезидент сучасної Америки Дік Чейні.

День чудотворців Кузьми і Дем’яна: історія та заборони

Історія свята

У липні 1993 року президент України Леонід Кравчук започаткував святкування Дня залізничника. Це свято було встановлене на підтримку ініціативи працівників залізничного транспорту України. З того моменту воно відзначалося в першу неділю серпня.

Пізніше дата святкування Дня залізничника змінилася. Так, у грудні 2002 року указом президента Леоніда Кучми святкування було перенесено на 4 листопада.

Ця дата була обрана в пам'ять про події 4 листопада 1861 року, коли до Львова через Перемишль прибув перший поїзд міжнародного сполучення «Ярослав» із Відня. На той час Львів перебував на території Австро-Угорщини, але історично він є українським містом. Тому саме цей день і вважається початком сучасної історії залізниць в Україні.

Під час повномасштабної агресії РФ українські залізничники провели багато евакуаційних рейсів, ризикуючи своїм життям. Вони допомогають багатьом українцям дістатися безпечних місць попри труднощі.  

Про це він сказав 3 листопада, повідомляє Politico. За словами Трампа, рішення було узгоджене з прем’єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньягу ще кілька місяців тому.

«Ми даємо Ізраїлю $4 млрд на рік, і кілька місяців тому домовилися, що припинимо це. Ми вже погодили, що до кінця цього року більше не будемо платити Ізраїлю», — заявив Трамп.

Водночас він наголосив, що США не відмовляються від підтримки Ізраїлю повністю.

«Ми допоможемо Ізраїлю, якщо їм це буде потрібно», — сказав американський президент.

Крім того, Вашингтон і надалі планує продавати Ізраїлю американську зброю.

За словами Трампа, Ізраїль став достатньо успішною державою і більше не потребує постійної американської фінансової допомоги.

«Їх це влаштовує, тому що вони стали дуже успішною країною, — сказав Трамп. — Вони цього не потребують. І ми більше не платитимемо... ми більше не платитимемо Ізраїлю. Ми допоможемо Ізраїлю, якщо їм це знадобиться. Вони були чудовим союзником».

Він також пов’язав рішення з внутрішньою політикою США.

Трамп заявив, що демократи та ліві політики використовували американське фінансування Ізраїлю як аргумент проти республіканців.

Серед них він окремо згадав кандидата в Сенат від Мічигану Абдула Ель-Саєда, який виступає проти безумовної військової допомоги Ізраїлю.

«Навіщо нам терпіти нападки таких божевільних, як Ель-Саєд, якщо Ізраїлю ці гроші не потрібні?» — сказав Трамп.

Чинна угода розрахована до 2028 року

Водночас поки незрозуміло, як саме адміністрація Трампа планує припинити допомогу вже наприкінці цього року.

Згідно з десятирічною угодою, підписаною за адміністрації Барака Обами, США зобов'язалися надати Ізраїлю 38 мільярдів доларів військової допомоги в період із 2019 до 2028 року.

Трамп не пояснив, як саме буде достроково завершено цю програму.

Крім того, хоча Конгрес ще у 2020 році законодавчо дозволив таке фінансування, Палата представників і Сенат щороку окремо мають затверджувати асигнування, необхідні для фактичного перерахування коштів.

Сам Нетаньягу ще в жовтні допускав, що Ізраїль у майбутньому перестане отримувати масштабну американську військову допомогу.

«Якщо ви думаєте, що ми й надалі отримуватимемо те, чого я двічі домігся, — десятки мільярдів доларів американської допомоги оборонному бюджету, — готуйтеся і звикайте до того, що цього не буде, тому що Америка змінилася», — заявляв він в інтерв’ю ізраїльському телеканалу.

До цього у Вашингтоні вже тривали дискусії про те, як мають виглядати відносини США та Ізраїлю після завершення чинного меморандуму у 2028 році.

При цьому цього літа Палата представників США схвалила положення до оборонного бюджету на 2027 рік, яке передбачає поглиблення співпраці з Ізраїлем у сфері військових технологій.

Нетаньягу закликає Трампа вдарити по Ірану одразу після виборів у США — Axios

Підтримка Ізраїлю в США стає дедалі більш суперечливою темою

Заява Трампа пролунала на тлі зміни громадських настроїв у США. За даними опитування Quinnipiac University, яке наводить Reuters, у червні 48% американських виборців вважали, що США надто сильно підтримують Ізраїль. Серед демократів такої думки дотримувалися 66%. Для порівняння, у 2017 році таких було відповідно 16% і 20%.

Критика американської підтримки Ізраїлю посилилася після війни в Газі, а також на тлі участі США та Ізраїлю у війні з Іраном.

Водночас Трамп дав зрозуміти, що навіть після припинення регулярного щорічного фінансування військове партнерство двох країн збережеться — Ізраїль зможе купувати американське озброєння, а Вашингтон залишає за собою можливість надати допомогу в разі потреби.

Заява також пролунала лише через тиждень після парламентських виборів в Ізраїлі, за підсумками яких Нетаньягу змушений боротися за збереження влади. Його партія «Лікуд» здобула найбільшу кількість місць, однак правій коаліції не вистачило 61 мандата, необхідного для більшості. Це створило передумови для складних переговорів щодо формування нового уряду.

За його словами, Комишуваха пережила наймасовіший за кількістю загиблих російський обстріл у Запорізькій області за майже п’ять років повномасштабної війни.

Російські FPV-дрони від ранку атакують муніципальний транспорт у Запоріжжі: 14 поранених

“Відомо про 31 загиблу людину. 20 із них поки не вдалося впізнати. Триває ідентифікація. 58 людей вважаються зниклими безвісти. Рятувальники продовжують розбирати завали”, — розповів очільник ОВА.

Як зазначив Семікін, також у лікарні перебувають п’ятеро поранених.

Він додав, що це надзвичайно складна та небезпечна робота, адже росіяни  посилили атаки безпілотниками на місце трагедії. Через повітряні загрози пошукові роботи доводиться постійно зупиняти.

Тим часом росіяни опублікували відео скиду ФАБів на школу в Комишувасі.

ФАБ-3000 — це тритонна авіабомба, яка містить майже 1,5 тонни вибухівки. Таку зброю використовують для руйнування потужних бетонних укріплень і бункерів.

Російські війська 2 листопада вдарили керованими авіабомбами ФАБ-3000 по школі та укриттю в селищі Комишуваха Запорізької області. Під удар потрапила школа, де роздавали гуманітарну допомогу. Від ранку того дня селище зазнало кількох атак авіабомбами, зокрема по школі, де людям роздавали допомогу. Після першої атаки росіяни завдали повторного удару ще дев’ятьма бомбами по укриттю, у якому перебували люди. У ДСНС повідомляли, що серед загиблих у Комишувасі двоє рятувальників — Денис Коноваленко та Олексій Сущевський, а також четверо поліцейських. 

Вперше з 2018 року: футболісти "Шахтаря" отримали дебютні виклики до збірної Бразилії

Слова фахівця наводить CNN Portugal.

"Перш за все, вітаю "Спортінг". Нам потрібно набиратися досвіду й краще діяти у вирішальні моменти. Коли стає важко, нам необхідна підтримка вболівальників. Ми зіграли на межі своїх можливостей. Я пишаюся своїми гравцями.

Не очікували побачити "Спортінг" із трьома центральними захисниками, але у нас були готові рішення на цей випадок. Ми застосовували їх у ході поєдинку. Загалом я задоволений тим, як ми виглядали на полі", — заявив Туран.

Матч був номінально домашнім для "гірників", але через війну проходив у Лондоні на стадіоні "Стемфорд Бридж".

"Шахтар" зазнав другої поспіль поразки після невдачі в матчі з "Інтером" (0:1). В активі підопічних Арди Турана залишилося 4 очки, а в п'ятому турі "гірники" зустрінуться з турецьким "Фенербахче" 25 листопада.

Ліга чемпіонів: результати всіх матчів дня 3 листопада, турнірна таблиця

"Шахтар" — "Спортінг": ключові моменти матчу Ліги чемпіонів.

Атаки тривають, і бойові дії між Росією та Україною на морі стають дедалі серйознішим викликом для НАТО. Найбільше ця ескалація зачіпає чорноморських членів Альянсу, зокрема Румунію та Болгарію.

Росія намагалася очолити Чорноморську комісію: Україна заблокувала це рішення

Військові аналітики заявили, що майже не сумніваються в російській причетності до цих ударів. Фахівці компанії з безпеки судноплавства Ambrey зазначили, що морський дрон на відео останньої атаки нагадував російську модель.

«Я вважаю, що це, безперечно, ескалація», — зазначив старший науковий співробітник лондонського аналітичного центру RUSI Сідхарт Каушал.

Росія заперечує, що атакує безпілотниками сусідів України. Москва стверджує, що війну загострюють європейські уряди, які надають Україні військову допомогу. Багато суден, які зазнали ударів у жовтні, стояли на якорі поблизу важливого румунського каналу або прямували до нього чи від нього. Україна використовує цей маршрут для експорту. Одне судно перебувало в територіальних водах Румунії, решта вісім — у виключних економічних зонах Румунії або Болгарії.

Керівниця чорноморської програми вашингтонського Інституту Близького Сходу Юлія Жожа вважає, що Росія діє з огляду на небажання Заходу загострювати конфлікт. За її оцінкою, Москва випробовує межі допустимого, розраховуючи, що західні країни обмежаться мінімальними заходами. Вона порівняла ці атаки з випадками, коли російські дрони залітали в повітряний простір країн НАТО в попередні роки.

Представник НАТО назвав серйозною загрозою для безпеки дії Росії, спрямовані на те, щоб відмовити союзників від підтримки України. Він наголосив, що зобов’язання Альянсу захищати всіх своїх членів, зокрема чорноморські країни, залишається непохитним. За словами посадовця, НАТО потребує ефективних і доступних засобів протидії безпілотникам. Альянс уже зобов’язався вкласти в такі засоби понад 40 млрд доларів упродовж наступних п’яти років.

Зростання кількості атак на судна ускладнило роботу одного з головних маршрутів, якими Росія та Україна вивозять зерно й нафту. Із травня по жовтень обидві сторони завдали ударів по 317 торговельних та інших суднах у Чорному й Азовському морях. Це більш ніж учетверо перевищує показник попереднього півріччя, коли під удари потрапили 74 судна, повідомив старший аналітик Ambrey Analytics Томас Алекса.

Інтенсивність атак змінювалася напередодні п’ятої річниці повномасштабного вторгнення Росії, яка припадає на лютий. У третьому кварталі Україна здійснила 137 атак на судна, а Росія — 92. У жовтні співвідношення змінилося: на Росію припало 38 ударів, на Україну — п’ять, повідомили в Ambrey.

Удари пошкодили порти, а обсяги експорту різко впали. Україні та Росії довелося шукати інші маршрути для вивезення вантажів. У вересні Росія експортувала через Чорне й Азовське моря лише 300 тисяч тонн зерна. У вересні минулого року цей показник становив 4,74 млн тонн.

Україна наприкінці липня призупинила роботу своїх чорноморських портів через російські атаки. Вантажі перенаправили до річкових портів на Дунаї. Звідти їх повезли Сулінським каналом у Румунії й далі на південь через румунську частину Чорного моря.

Навіть із цим альтернативним маршрутом у вересні через українські порти експортували лише 810 тисяч тонн зерна. За той самий місяць минулого року обсяг становив 2,1 млн тонн.

Військово-морський аналітик і колишній старший офіцер ВМС України Андрій Риженко вважає, що Росія передусім прагне ще більше скоротити український експорт. Випробування реакції НАТО, на його думку, є другорядною метою Москви.

Чорне море порівнюють із Перською затокою через російські атаки: що відомо про ескалацію

Нагадаємо, що серія атак на торговельні судна в Чорному морі посилила загрозу для двох країн НАТО — Румунії та Болгарії. У разі загрози союзники можуть ініціювати консультації за статтею 4 Північноатлантичного договору. Генсек НАТО Марк Рютте запевнив, що Альянс продовжить співпрацю із чорноморськими союзниками й за потреби скоригує заходи стримування та оборони.

Окрім того, 28 жовтня після зустрічі з представниками Румунії та Болгарії в Софії міністр оборони Туреччини Яшар Гюлер застеріг Росію та Україну від подальших ударів по торговельних суднах. Він заявив, що Анкара залишає за собою право на юридичні дії у разі атак на судна під турецьким прапором або судна турецьких власників. Туреччина передала обом сторонам пропозицію щодо припинення атак і безпечного перевезення зерна.

У КП «Житомирводоканал» попередили жителів, що о 22:00 роботу генераторів призупинять до ранку. Тому містян закликали скористатися можливістю набрати воду та зробити необхідні запаси.

Енергоатом запустив усі 9 енергоблоків АЕС: чи врятує це Україну від блекаутів взимку

Якщо вранці водопостачання не буде відновлено, насосні станції планують підключити до резервних джерел живлення.

Якщо до ранку не вдасться відновити електропостачання, 4 листопада з 9:00 у Житомирській громаді розгорнуть Пункти незламності.

Там жителі зможуть зігрітися, зарядити мобільні телефони та інші пристрої, а також скористатися інтернетом.

Адреси пунктів незламності можна переглянути на сайті Житомирської міської ради, а також на інтерактивній мапі в застосунку «Дія».

Жителів закликають заздалегідь подбати про запаси води, зарядити гаджети та стежити за офіційними повідомленнями комунальних служб і міської влади.

Раніше голова Житомирської обласної військової адміністрації Віталій Бунечко повідомив про те, що російські дрони вдарили по аграрному підприємству у Любарській громаді. Унаслідок атаки троє працівників дістали поранення, один із постраждалих госпіталізований у тяжкому стані.

Про це заявив виконувач обов'язків генерального директора Директорату цивільного стану та особистих документів МВС Драган Дашич в ефірі державного телебачення Чорногорії.

Заява пролунала напередодні набуття чинності нового візового режиму: з 1 листопада громадянам Росії, Білорусі, Китаю, Саудівської Аравії та Туреччини для в'їзду до Чорногорії потрібна віза. Подгориця пояснила це приведенням своєї візової політики у відповідність до правил ЄС у межах процесу вступу до Євросоюзу.

Від 1 листопада для звичайного в'їзду до Чорногорії їм необхідно заздалегідь отримати візу. Заяву не можна подати вже на території країни. Консульський збір становить 35 євро, а стандартний термін розгляду — до десяти днів, хоча в окремих випадках його можуть продовжити до 30 або 60 днів.

Виняток передбачений, зокрема, для власників чинних шенгенських, американських, британських та ірландських віз або дозволів на проживання: за певних умов вони можуть в'їжджати до Чорногорії без окремої чорногорської візи на строк до 30 днів.

Дашич повідомив, що за оцінками МВС в останній місяць у Чорногорії зареєстрували велику кількість компаній саме для того, щоб іноземці могли отримати законні підстави залишатися в країні. При цьому близько 80% іноземців, які протягом попередніх двох місяців намагалися врегулювати свій статус, зловживали системою.

МВС спільно з Податковим управлінням та поліцією тепер має намір перевірити всі новостворені компанії, а також іноземців, щодо яких є підозра у використанні таких фірм виключно для оформлення права на проживання.

Дашич водночас підкреслив, що серед заявників є багато людей, які законно продовжували свій статус. За його словами, близько 70 тисяч іноземців, які законно мають тимчасовий або постійний дозвіл на проживання, не повинні мати проблем із в'їздом до Чорногорії або виїздом із неї. Міністерство закордонних справ Чорногорії також уточнило, що громадяни п'яти країн, які на законних підставах перебували в Чорногорії станом на 1 листопада, можуть залишатися відповідно до правил, що регулюють їхнє перебування.

Чорногорія поспішає до ЄС: причина вже не гроші

Росіяни — найбільша група іноземців із посвідками на проживання у Чорногорії

Перевірки стосуються не лише громадян Росії. Проте саме росіяни наразі є найчисленнішою групою іноземців, які мають дозвіл на проживання у Чорногорії.

За даними МВС за вересень 2026 року, загалом дозвіл на проживання мали 69 945 іноземців.

Серед них:

• 17 907 громадян Росії;
• 15 287 громадян Сербії;
• 10 600 громадян Туреччини;
• 3 801 громадянин Боснії і Герцеговини;
• 3 139 громадян Косова;
• 3 064 громадяни Албанії;
• 1 614 громадян України.

На росіян, сербів і турків разом припадає близько 63% усіх іноземців із дозволами на проживання в країні.

Напередодні запровадження віз біля підрозділів МВС у Подгориці утворилися великі черги. Близько 90% людей у них становили іноземці — передусім громадяни Туреччини, Росії та Білорусі, які намагалися до 1 листопада оформити тимчасове проживання або дозвіл на роботу.

Посадовець пояснив, що хлопець опинився в будівлі після того, як перелазив через паркан і впав.

«Хлопчика відпустили. Він сам переліз через паркан, потім впав. І саме ця псевдомедикиня намагалася показати, що його нібито теж били… нічого з ним не сталося», — сказав Вигівський.

Командувач Нацгвардії Олександр Півненко додав, що хлопець поліз на дерево, потім переліз паркан і впав. Його завернули в ковдру бійці Нацгвардії, надали допомогу і відпустили.

За його словами, ця ситуація викликає питання до батьків цієї дитини.

За словами речника НГУ Руслана Музичука, юнаків такого віку і загалом неповнолітніх на місці інциденту було чимало.

«Виникає логічне питання батьківського контролю, як ці діти можуть брати участь у подібних заходах, провокувати та поводитися агресивно», — сказав він.

Як написали раніше журналісти «Слідства.Інфо», Валентина Молода, яка називала себе лікаркою, в ТікТок називає себе «журналісткою-розслідувачкою», публікує відео з Владіміром Путіним та Віктором Януковичем, репостить російські ролики з тегами «СВО» та символікою РФ. Вона виходила на Майдан на одиночні пікети «за мир», а також закликала протестувати проти української влади.

Сьогодні керівник офісу президента Кирило Буданов заявив, що жінку затримали правоохоронці, а в її телефоні  виявили листування та фото, зокрема, і з певними Telegram-каналами, які й почали поширювати інформацію про цей будинок.

Зустріч відбудеться за кілька днів після гуманітарної операції, яку Меланія Трамп допомогла організувати для жителів Олешок. Вони місяцями залишалися заблокованими в місті у вкрай тяжких умовах і мали обмежений доступ до їжі та води. Меланія Трамп допомогла Україні та Росії домовитися про припинення вогню, щоб жителі могли виїхати.

В Олешках розміновують шляхи для допомоги та евакуації цивільних — Лубінець

Зустріч у Білому домі передуватиме офіційнішим переговорам України та Росії, запланованим на 10–11 листопада в Абу-Дабі. Посередником на них будуть Сполучені Штати. В оголошенні офісу першої леді не вказали, хто саме представлятиме Україну та Росію у Вашингтоні. Також невідомо, чи відбудуться там офіційні переговори між сторонами.

У середу, 4 листопада, американські та європейські посадовці, як очікується, зустрінуться у Брюсселі. Вони мають обговорити гарантії безпеки для України та її повоєнну відбудову.

Над гуманітарною операцією Меланія Трамп працювала разом з уповноваженим Верховної Ради з прав людини Дмитром Лубінцем та російською омбудсманкою Яною Лантратовою. Обидва посадовці займаються гуманітарними питаннями й не ведуть ширших переговорів про завершення війни.

У заяві від 3 листопада Білий дім зазначив, що перша леді особисто збере представників двох країн, між якими триває війна. У Білому домі також заявили, що Меланія Трамп самостійно ініціювала контакти між Україною та Росією і домоглася припинення вогню в Олешках та на прилеглій території Херсонської області.

Зеленський заявив, що Київ сподівається на подальшу тристоронню зустріч за його участю, а також за участю президента США Дональда Трампа та російського диктатора Владіміра Путіна. Шлях до неї, за словами українського президента, можуть відкрити переговори в Абу-Дабі.

Путін хотів посередництва Меланії Трамп щодо перемир’я в Олешках — The Kyiv Independent

Нагадаємо, що Україна та Росія 24 жовтня узгодили режим тиші для гуманітарної місії в Олешках. Перемир’я охопило місто й прилеглу частину Херсонської області та мало тривати до 22:59 1 листопада за київським часом. За словами Меланії Трамп, пауза дала жителям змогу вільно пересуватися й отримувати їжу, чисту воду та ліки. Перша леді США висловила сподівання, що місія покладе початок тривалому миру.

Окрім того, за інформацією джерел, на зустріч із Меланією Трамп щодо місії в Олешках від України їдуть двоє представників. Це голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія та уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець. Росію на зустрічі, за тією ж інформацією, представлятиме уповноважена з прав людини Яна Лантратова. До неї має долучитися представник Путіна Кіріл Дмітрієв.

«Латвія закликала скликати позачергове засідання Ради Безпеки ООН після жахливих нападів Росії на мирних жителів в Україні, зокрема на центр розподілу гуманітарної допомоги в Комишувасі», — зазначила Браже.

«Нова хвиля варварських атак»: Україна вимагає екстреного засідання Радбезу ООН

Як повідомлялося, у Комишувасі, по якій російські окупанти завдали ударів керованими авіабомбами, щонайменше 31 людина загинула, а понад пів сотні людей вважаються зниклими безвісти. Під час атаки жителі Комишувахи отримували гуманітарну допомогу. Влада оголосила триденну жалобу в Запорізькій області.

Ліга чемпіонів: результати всіх матчів дня 3 листопада, турнірна таблиця

Матч відбувався в Лондоні на стадіоні "Стемфорд Бридж" і завершився перемогою номінальних гостей з рахунком 1:0.

Єдиний гол "гірники" пропустили у другому таймі, коли Педро Енріке намагався перехопити пас суперника, але м’яч відскочив до Думбія, який пробив у дотик.

У донеччан було кілька можливостей зрівняти рахунок, але у воротах "Спортінга" надійно діяв воротар, а в одному з епізодів Аліссон влучив у стійку.

"Шахтар" (Україна) — "Спортінг" (Португалія) — 0:1

Гол: Думбія, 59

"Шахтар": Різник, Вінісіус Тобіас, Бондар, Матвієнко (Феррейра, 90), Педро Енріке, Очеретько, Назарина (Ізакі, 67), Марлон Гомес (Траоре, 83), Аліссон (Мейрелліш, 90), Еліас, Мендоза (Невертон, 67)

"Спортінг": Руй Сілва, Фелісісіму, Куарежма, Інасіу, Араухо (Блопа, 88), Думбія (Сімойнш, 88), Альтиміра, Андерсен, Катаму (Фреснеда, 83), Суарес, Іоаннідіс (Саласар, 70)

Попередження: Ізакі — Араухо

Відеоогляд матчу доступний за посиланням.

Вперше з 2018 року: футболісти "Шахтаря" отримали дебютні виклики до збірної Бразилії

"Шахтар" зазнав другої поспіль поразки після невдачі у матчі з "Інтером" (0:1). В активі підопічних Арди Турана залишилося 4 очки, а в п’ятому турі "гірники" зустрінуться з турецьким "Фенербахче" 25 листопада.

Зазначається, що Росію на прийомі представлятимуть уповноважена з прав людини Яна Лантратова та представник глави Кремля Владіміра Путіна Кіріл Дмітрієв.

За даними джерела, представники України «намагатимуться розвивати цей напрям як окремий канал гуманітарних проєктів».

Меланія Трамп: перемир'я дало людям доступ до базових благ і відчуття безпеки

Нагадаємо, у ніч на 27 жовтня в Олешках та навколишніх громадах запровадили режим припинення вогню для проведення гуманітарної місії з евакуації населення. Він розпочався о 3:00 за київським часом і о 4:00 за московським. 

У четвер, 29 жовтня, українська делегація на чолі з Лубінцем вирушила до Олешок. Водночас українські військові вже тоді попереджали, що російські війська використовують перемир’я для підготовки до наступу на Херсонщині.

За домовленістю української та російської сторін маршрут евакуації жителів Олешок пролягав через Росію та Білорусь до України. 31 жовтня президент Володимир Зеленський заявив про успішне завершення гуманітарної операції. Усі евакуйовані громадяни України перетнули державний кордон у Чернігівській області.

За словами уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця, гуманітарну місію організували спільно з уповноваженою з прав людини в Росії Яною Лантратовою за посередництва та координації першої леді США Меланії Трамп.

Переробка зросла під час майже двотижневої паузи в українських ударах по НПЗ, які відновилися наприкінці минулого тижня. Від п’ятниці під атаки потрапили щонайменше чотири підприємства. Серед них — Новокуйбишевський НПЗ у Самарській області, завод в Уфі в Башкортостані, НПЗ Norsi у Кстові та завод у Ярославлі, на північний схід від Москви.

Зеленський розповів, чому Україна відновила удари по російських НПЗ

Удари поновилися після майже двотижневої паузи. Вона збіглася із закликом президента США Дональда Трампа припинити атаки, які він називав причиною різкого зростання світових цін на дизельне пальне. Коли російські заводи не можуть переробити нафту через удари, Москва спрямовує ці обсяги на експорт. Це може збільшити продажі сирої нафти за кордон. Пауза в атаках зазвичай дає час на ремонт: переробка зростає, і більше сировини знову надходить на внутрішні НПЗ.

У 2023 році Росія була змушена переорієнтувати на морський експорт близько 500 тисяч барелів на добу, які раніше постачала трубопроводами до Європи. Окремо вранці в понеділок під удар безпілотника потрапила нафтоперекачувальна станція в Самарі. Через це подача казахстанської нафти до російської трубопровідної системи ненадовго зупинилася.

Самарська станція — один із ключових вузлів російської мережі нафтопроводів. Через неї нафту із Західного Сибіру та Казахстану спрямовують до Новоросійська на Чорному морі й Усть-Луги на Балтійському. У вівторок подачу казахстанської нафти відновили. Удар навряд чи позначиться на відвантаженнях із цих двох портів протягом найближчого тижня.

За тиждень до 1 листопада 38 танкерів завантажили 27,8 млн барелів російської сирої нафти. Тижнем раніше 37 суден завантажили 27,12 млн барелів, за уточненими даними відстеження танкерів і галузевих звітів. Вантажі враховували за датою завершення завантаження. Казахстанську нафту сорту KEBCO до цих показників не включали. Середньодобовий обсяг відвантажень за останній тиждень зріс на 100 тисяч барелів — до 3,97 млн. Це найвищий показник за п’ять тижнів.

З Новоросійська за тиждень відправили три партії казахстанської нафти KEBCO. Від початку вересня Москва спрямовує всі такі вантажі через цей чорноморський порт. Це звільняє більше потужностей для російської нафти в балтійській Усть-Лузі, яку вважають безпечнішим портом.

За 28 днів до 1 листопада середня валова вартість російських нафтових поставок зросла до 2,66 млрд доларів на тиждень. Це найвищий показник за три тижні. За останній тиждень валова вартість експорту майже не змінилася й становила близько 2,78 млрд доларів.

Китай та Індія зі значним відривом залишаються найбільшими покупцями російської сирої нафти. Водночас кінцевий пункт призначення окремих вантажів часто стає відомим лише тоді, коли танкер уже подолав значну частину маршруту. Багато суден із нещодавно завантаженою нафтою поки вказують проміжні пункти: Суец, Порт-Судан або Сінгапур.

Нові санкції Зеленського: проти супутникового проєкту РФ «Рассвєт» і тіньового флоту

Нагадаємо, що наприкінці жовтня США та Росія обговорювали можливе повернення американських нафтових компаній на російський ринок у межах переговорів про завершення війни проти України. Серед пропозицій було відновлення спільного нафтового проєкту біля Сахаліну. Інший варіант передбачав участь американських компаній у відновленні поставок російської нафти до Європи нафтопроводом «Дружба».

Окрім того, у жовтні адміністрація Дональда Трампа розглядала послаблення санкцій проти суден «тіньового флоту», щоб знизити рекордну вартість морських перевезень. Ішлося про танкери, які раніше перевозили нафту й нафтопродукти з Росії, Ірану та Венесуели. Вашингтон обговорював їх залучення до перевезень із Перської затоки лише тих вантажів, на які не поширюються американські санкції.