Російські суверенні активи, заморожені Заходом, мають бути використані для післявоєнного відновлення України, заявила спеціальний представник президента США Джо Байдена з питань економічного відновлення України Пенні Пріцкер, підтримавши одну з головних вимог Києва. Про це повідомляє FT.
Західні країни заморозили російські активи на 300 мільярдів доларів у відповідь на повномасштабне вторгнення РФ в Україну.
Деякі країни закликали використати ці гроші для фінансування Києва як внесок у його величезні витрати на відновлення, але інші зацікавлені сторони, в тому числі Європейський центральний банк, висловили застереження щодо законності та наслідків такого кроку.
Пенні Пріцкер, яку Байден призначив спеціальним представником з питань економічного відновлення України цього місяця, заявила, що юридичні команди проводять "надзвичайну роботу, щоб зрозуміти, що можливо" зробити з цими активами.
"По суті, якщо я скажу не з юридичної точки зору, а з етичної та моральної, враховуючи руйнування, які росіяни завдали Україні, ви знаєте, вони повинні сприяти відновленню України. Юридично, як це зробити - це те, над чим ми зараз працюємо", - сказала Пріцкер журналістам у середу, 27 вересня.
Вона повідомила, що США заморозили російські суверенні активи на суму 8 млрд доларів, більша частина яких знаходиться в ЄС і Японії.
Київ давно закликав до створення механізму для використання цих коштів, як прямого внеску, так і способу заохочення інших обіцянок допомоги від урядів і приватних інвесторів.
До Сенату США внесено законопроект, який уповноважить Байдена заарештувати російські суверенні активи і передати їх Києву для довгострокової реконструкції України. Але у верхівці адміністрацій США та ЄС існують сумніви щодо життєздатності такого кроку, що ускладнило західним союзникам узгодження плану.
Експерти ЄС зустрічаються в середу, щоб обговорити можливі варіанти на тлі тиску з боку деяких членів блоку, які вимагають узгодити механізм переказу прибутків, у тому числі процентних платежів, від заморожених активів. Триступеневий план, що обговорюється, передбачає спочатку “знерухомлення” цих коштів та їхнє відкладення, а потім використання для України.
Заступник міністра юстиції Естонії Еркі Кодар каже, що поки неясно, коли Єврокомісія зробить конкретну пропозицію, оскільки обговорюються юридичні ризики.
"Якщо ви хочете щось заглушити, то віддайте це юристам. Ми повинні доручити нашим главам держав і урядів запитувати і вимагати результатів у цьому питанні”, - зазначає Кодар.
Естонія була серед країн, які закликали до якнайшвидшого укладення угоди про використання активів російського центрального банку, а також до арешту не лише доходів від них, але й активів у повному обсязі.
"Що б ми не робили, чи намагаємося ми взяти активи російського центрального банку і віддати їх на відбудову України, чи використовуємо тільки прибутки, відсотки, нараховані з цих коштів, є юридичні ризики. І є також юридичні ризики, пов'язані з тим, що ми нічого не робимо", - додав Кодар.
Досі не існує чинного механізму передачі Україні заморожених російських коштів. Тетяна Хутор розповідає, як країни-партнери вирішують цю проблему, та вказує на «П’ять кроків на шляху до російських грошей на відбудову».