Артилерійські снаряди зберігалися в неглибокому глиняному бліндажі, накриті чорним брезентом для захисту. Залишилося лише 14 снарядів, що підтверджує критичну нестачу боєприпасів, яка змушує українських військових шукати способи заощадити запаси, доки їхні західні союзники не зможуть виробити або закупити більше.
Артилерійський взвод 59-ї моторизованої бригади на сході України раніше випускав понад 20-30 снарядів на день зі своєї гаубиці радянських часів. Зараз вони здійснюють один-два постріли або взагалі не стріляють. Боєприпаси, які вже більше року щодня розривають українські території, стали цінним ресурсом в артилерійській війні з Росією. І від того, яка зі сторін заощадить снаряди і швидше переозброїться, може залежати перебіг подій на полі бою, - пише Washington Post.
Навіть в умовах дефіциту Україна випускає близько 7700 снарядів на день, або приблизно один снаряд кожні шість секунд. Росія, у якої, можливо, також закінчуються боєприпаси, випускає більше - за деякими оцінками, втричі.
«Щоб не відставати від супротивника і при цьому економити боєприпаси, українські військові зараз більш прискіпливо обирають цілі, часто надаючи перевагу техніці, а не невеликим групам піхоти. Точність - ключовий фактор, оскільки промахи означають марно витрачені снаряди. А в підпільних майстернях на сході України солдати використовують 3D-принтери і переробляють боєприпаси, що не розірвалися, для створення альтернативних набоїв», - пише видання.
Артилерійські снаряди для українських гармат радянських часів, які складають більшу частину їхнього арсеналу, вже давно в дефіциті. Це змушує покладатися на артилерію, надану західними союзниками, оскільки вона використовує снаряди калібру 155 мм, яких в Україні зараз більше. Втім, західних гармат зовсім не багато.
Країни, які все ще мають запаси 152-мм і 122-мм боєприпасів радянського зразка, - це переважно колишні радянські республіки, багато з яких не поспішають продавати їх Україні через свої зв'язки з Росією. Деякі африканські і близькосхідні країни, які протягом багатьох років отримували зброю і боєприпаси з РФ, також мають запаси. Кілька колишніх країн Варшавського договору мають можливість виробляти такі снаряди, але не в тих масштабах і не з такою швидкістю, які потрібні Україні на полі бою.
«Іноді третя країна, дружня до України, купує боєприпаси через брокера і таємно постачає їх Києву, щоб уникнути будь-яких політичних наслідків для продавця. Часто це призводить до того, що одна артилерійська установка на полі бою може мати снаряди, вироблені в декількох країнах, які, за словами солдатів, можуть стріляти не однаково, що впливає на точність стрільби», - пише Washington Post.
Тим часом, полювання на снаряди іноді буває небезпечним. У районах, де російські війська відступили, солдати пробираються через заміновані поля і ліси в пошуках покинутих боєприпасів. Одна з таких груп, яка переправляла снаряди до 59-ї бригади, нещодавно натрапила на боєприпаси, що не розірвалися. 14 снарядів, які залишилися у взводу командира артилерії з позивним Павук, походять з російських запасів, захоплених у Херсонській області в листопаді. Командир українських артилеристів сказав, що не знає, коли отримає більше.
Видання допускає, що, цілком можливо, українська армія заощаджує і накопичує боєприпаси перед очікуваним весняним контрнаступом. Солдати на передовій кажуть, що того, що вони мають зараз, достатньо для відбиття щоденних атак, але не для контратаки.
Роб Лі - військовий аналітик Інституту досліджень зовнішньої політики - підозрює, що США та інші західні країни збільшили поставки боєприпасів напередодні весняного наступу. Однак, восени і взимку ці поскавки можуть скоротитися. Тож Україні доведеться незабаром відвойовувати значну частину території, оскільки тривала війна, ймовірно, буде на користь Росії.
«Американські чиновники кажуть, що Китай розглядає можливість постачання Росії 122-мм і 152-мм снарядів. Лі переконаний, що якщо це станеться, це може суттєво змінити хід війни», - йдеться в статті.
«Зрештою, це артилерійська війна, тому та сторона, яка має більше артилерійських боєприпасів або може виробляти їх більше і довше, матиме значну перевагу. Наявність артилерійських боєприпасів стала одним з найбільш важливих факторів у цій війні», - сказав експерт.
Росія все ще стріляє щодня більше, ніж Україна, але українські офіційні особи кажуть, що вони помітили, що їхній ворог стає все більш консервативним, що є ознакою того, що вони також можуть зіткнутися з дефіцитом боєприпасів. У соціальних мережах російські військові блогери і солдати скаржаться на нестачу боєприпасів.
Washington Post пише, що українські військові досліджують креативні методи вирішення проблеми з дефіцитом набоїв. У деяких випадках екіпажі привозять нерозірвані боєприпаси, випущені росіянами, до секретних лабораторій на сході України. Там їхні елементи ретельно вилучають для створення нових боєприпасів.
«Волонтери і солдати працюють з 3D-принтерами, щоб виготовити невеликі, відносно недорогі боєприпаси, які можна скидати з дронів. Кулі розбирають на частини. Кулькові заряди з міни «Клеймор» виймають, а потім використовують в іншій протипіхотній або протитанковій міні. На одному з таких об'єктів у стелі є осколкові отвори. Це результат вибуху, що стався під час процесу переобладнання. Двоє людей тоді загинули», - пише американське видання.
Саморобні боєприпаси можуть замінити артилерію, щоб підірвати нерухомий танк. Але вони не годяться для сковування ворожих сил під час штурму.
«Там, де піхота може працювати без артилерії, працює тільки піхота. Якщо є невелика група противника, то все залежить від того, наскільки вона невелика. Якщо дві-три людини, то ми по них не стріляємо, а якщо 10-15, то працюємо. Якщо вони підуть на наші позиції, то це вже буде штурм. І тоді ми також повинні працювати», - сказав начальник артилеристського підрозділу з позивним Шаман.
«На початку війни ми працювали над тим, щоб стримати ворога. Це були найважчі місяці, ми зупиняли їх, а наші радянські гармати не замовкали. Ми вичерпали все, що у нас було, але ми зупинили ворога. Тепер, щоб йти в наступ і стримувати ворожі сили нам потрібно більше боєприпасів», - додав він.