Деякі американські військові офіцери, схоже, здивовані тим, що український контрнаступ не дав стрімкого прориву. Через анонімні цитати в ЗМІ вони покладають провину на українських військових. Бригадний генерал армії США у відставці Марк Арнольд, навпаки, анітрохи не здивований повільними темпами просування і вважає, що вина лежить якраз на американській стороні.
Арнольд, життєрадісний колишній офіцер спецназу, який пройшов три бойові кампанії в Іраку й Афганістані, провів багато часу поблизу лінії фронту, консультуючи українських військових. Він був вражений професіоналізмом і хоробрістю української армії, але водночас усвідомлював обмеженість підготовки та технічного забезпечення, яке їм надавав Захід.
«Я вперше зустрівся з Арнольдом у Києві в травні. Вже тоді, за кілька тижнів до початку українського контрнаступу, він говорив мені, що українці не зможуть здійснити прорив цього року. Однак він був і залишається більш оптимістичним щодо перспектив вирішальних операцій наступного року», - пише в статті для Washington Post старший науковий співробітник Council on Foreign Relations Макс Бут.
Він додає, що після повернення з Києва підтримував зв'язок з генералом Арнольдом і «знайшов у ньому незмінний реалізм». Ще 23 червня, на самому початку контрнаступу, він написав Буту в електронному листі: «Я залишаюся дуже скептичним щодо того, що цього року відбудеться вирішальна битва, яка суттєво вплине на перемогу України. Це може статися наступного літа, коли більша частина маневреної техніки прибуде з країн НАТО в Україну».
Зовсім недавно генерал поскаржився: «Українцям не вистачає мобільного обладнання, необхідного для прориву через мінні поля високої щільності і перешкоди. Механізовані піхотні і бронетанкові батальйони армії США мають танки з протитанковими мінними відвалами і важкими катками в кожній роті. В українців цього немає».
Україні не вистачає не лише обладнання для розмінування. Минулого тижня генерал Арнольд повідомив Буту: «Якщо додати всі бойові машини Bradley, танки Leopard 2 і Challenger 2 та іншу техніку, то українці можуть оснастити лише одну бригаду. Лише шість батальйонів з приблизно 350 батальйонів у сухопутних військах пройшли підготовку НАТО з проведення операцій об’єднаних сил». Цього просто недостатньо, «щоб зрушити ситуацію з місця», - пояснив американський військовий.
Ще більше українській армії в наступі заважає відсутність переваги в небі, - додав генерал Арнольд. У багатьох випадках російські бойові вертольоти атакували українські бронетанкові підрозділи, коли вони намагалися розмінувати мінні поля, сповільнюючи просування до повзучості.
У той час як дехто в США критикує проведення Києвом контрнаступу, який, схоже, нарешті набирає певних обертів, оскільки українці прорвали першу лінію російської оборони на півдні, Арнольд утримується від критики.
«Американським військовим було б важко досягти кращих результатів без домінування в повітрі і далекобійних артилерійських систем. Тому я задоволений прогресом, який українці продемонстрували на сьогоднішній день», - сказав американський генерал.
Арнольд відкидає багато конкретних критичних зауважень з боку Пентагону, в тому числі звинувачення в тому, що сили України відволікають занадто багато ресурсів на Бахмут. Він стверджує, що наступ там «не поглинув велику кількість механізованої техніки» і що «українські операції в багатьох географічних районах важливі для того, щоб зв'язати російські військові ресурси і захистити українські землі на північному сході».
Хоча дехто в Пентагоні, очевидно, хоче, щоб українці ризикували великими втратами, атакуючи прямо в лоб російську оборону, Арнольд вважає, що українське командування зробило правильний вибір, діючи більш обережно.
«Розумно оцінювати і витрачати людські ресурси під час контрнаступу і водночас чекати, поки більшість бронетехніки і механізованого обладнання прибуде наступного року, це мудро», - сказав він.
Аргумент Арнольда про те, що Київ може досягти ще більших успіхів наступного року, суперечить припущенню деяких американських чиновників про те, що для українського наступу є тільки 2023 рік або крах.
«Ми створили цю сталеву гору для контрнаступу. Ми не можемо зробити це знову. Такої можливості просто не існує», - сказав один колишній американський чиновник в інтерв'ю Wall Street Journal.
Але чи справді це так? Захід нарощує виробництво боєприпасів: Армія США очікує, що виробництво 155-мм артилерійських снарядів збільшиться з 24 тисяч на місяць цього року до щонайменше 80 тисяч на місяць наступного року. На той час українці також повинні отримати танки М1 Abrams і винищувачі F-16. Більше того, українські війська, які брали участь у цьому контрнаступі і вижили, стануть набагато досвідченішими і вправнішими у проведенні наступальних операцій.
Звичайно, росіяни матимуть можливість відновити свою оборону протягом зими, але, просуваючись далі на південь, армія України може вивести більшу частину російських ліній постачання в Криму і на півдні України в зону досяжності систем HIMARS, що перешкоджатиме російським зусиллям з поповнення запасів взимку.
Арнольд оптимістично налаштований, що українці зможуть прорватися в наступному році, але за умови, що вони отримають більше тренувань і обладнання, ніж цього року.
«Якщо адміністрація Байдена зацікавлена у завершенні цієї війни, то вона надасть далекобійну зброю (ракети ATACMS, протикорабельні ракети Harpoon, безпілотники Reaper, літаки F-16), більше бронетранспортерів M113, бойових машин Bradley і танків Abrams», - каже американський генерал.
Але це не просто питання більшої кількості зброї. Українські військові також потребують більшої підготовки.
«Західна підготовка українських військових за останні 15 місяців на 85% складається з базового вишколу, на 5% - з підготовки командирів малих підрозділів і на 10% - з підготовки батальйонів. В результаті цих зусиль підготовлено менше 5% українських сухопутних військ, і майже немає офіцерів на рівні батальйону і вище», - підкреслив Арнольд.
Результати цієї недосвідченості були очевидні в уповільненні темпів початкового контрнаступу. Арнольд лобіює в Генштабі і Міноборони України залучення відставних західних офіцерів для підготовки бригад в Україні замість того, щоб відправляти їх в інші країни. Це дасть змогу швидше підготувати більшу кількість підрозділів. Він також вважає, що дуже важливо навчати персонал на рівні корпусів командним функціям вищого рівня, щоб вони могли більш ефективно маневрувати цими підрозділами в бою. Хоча західні офіцери у відставці спочатку будуть керувати навчанням, вони будуть «тренувати тренерів», щоб українці могли самостійно проводити курси надалі.
Арнольд також намагається залучити кошти приватного сектору для розширення підготовки та оснащення бойових медиків, щоб українські військовослужбовці мали більше шансів вижити після поранень у бою.
«Мене розчаровує, і українці вважають це болісним, що Захід має можливість зробити набагато більше, щоб допомогти закінчити війну, але ми цього не робимо», - сказав генерал Арнольд.
Це має змінитися. Замість того, щоб стати жертвою «одержимості американських військових короткою війною», адміністрації Байдена варто було б налаштувати українців на більший успіх у майбутньому, навіть якщо їм не вдасться досягти всіх своїх цілей під час цього контрнаступу.