Минуло більше року від початку повномасштабного вторгнення. За цей час з’явилися численні ініціативи, спрямовані на допомогу військовим та цивільним співвітчизникам. Серед них — і деякі з історій проєкту «100 вчинків відповідальних громадян» Центру демократії та верховенства права. Герої не обмежилися донатами на ЗСУ, охопивши всі можливі напрями взаємодопомоги.
Возз'єднання родин
Війна призвела не лише до руйнації міст та інфраструктури, людських втрат та інших трагедій. Серед її жахливих наслідків — понівечені долі дітей. У хаосі війни й вимушеної евакуації траплялися випадки, коли родини були роз'єднані: дитина могла загубитися, не повернутися додому, її могли вивезти в інше місто або навіть країну.
За даними платформи «Діти війни», на жовтень минулого року 8140 дітей вважаються депортованими окупантом і 239 — зниклими безвісти. Саме такими випадками займається служба розшуку дітей ВГО «Магнолія».
Крім того, оскільки багато родин знайшли прихисток у Європі, організація спільно з Міжнародною федерацією Missing Children Europe створили портал, на якому можна повідомити про зникнення української дитини за кордоном, знайти інформацію про тих, хто в розшуку. Портал також містить ресурси для підтримки сімей із дітьми у країні, що приймає. Це стало можливим завдяки співпраці з 29 організаціями держав-партнерів, які функціонують у відповідній сфері.
Лише за перші три місяці повномасштабного вторгнення до служби надійшло понад 2200 заявок про зникнення. Платформа стала важливим інструментом возз’єднання родин. «Саме історії успішних розшуків дають нам сили працювати, попри жахіття війни», — ділиться керівниця служби Марина Липовецька.
Мистецтво на лінії вогню
Мистецтво завжди дарувало світло в найтемніші часи та порушувало найгостріші питання: з картин ми вчимо історію, світлини стають дзеркалом минулого, книжки розповідають про життя наших попередників.
Фотограф і мистецтвознавець Андрій Котлярчук став провідником на лінію фронту через об’єктив камери. З першого дня повномасштабного вторгнення він висвітлює реалії війни та документує героїчні подвиги військових на плівку свого фотоапарата у складі добровольчого батальйону «Братство». «Що я робив зранку 24 лютого? Фотографував. Далі було цікавіше», — так згадує перший день вторгнення Андрій Котлярчук.
Сьогодні митець збирає кадри і готує до друку альбом «Листи з фронту», та це не перший такий досвід Андрія. П’ять років фотограф працював у зоні АТО і провів багато часу в окопах, результатом чого став альбом «Добровольці». Ця робота здобула перше місце на конкурсі «Книга року» і вразила не лише Україну, а й увесь світ.
Схожі арт-проєкти не тільки допоможуть історикам вивчати події війни, а й розкажуть майбутнім поколінням про мужність та незламність наших громадян.
На варті екології, попри воєнний стан
Свідоме ставлення до навколишнього середовища та збереження довкілля — тенденція, яка вже існувала до повномасштабного вторгнення і продовжує розвиватися зараз, навіть в умовах воєнного стану. З’являються нові сортувальні станції, свідомі громадяни продовжують розділяти й утилізувати відходи, і навіть військовим-веганам вдається не змінювати своїх харчових звичок на службі завдяки волонтерам та веганським проєктам.
Сортування сміття не закріплене в Україні на державному рівні, проте відповідальні громадяни давно ввели це у свою буденну практику. За даними Київської міської державної адміністрації, 2022 року було встановлено майже чотири тисячі контейнерів різного типу для роздільного збирання відходів. Проте наразі перехід України до європейських екологічних стандартів здебільшого лишається на плечах громадських організацій і рухів. Саме вони є основним рушієм прогресу.
Так, організація «Україна без сміття», заснована 2017 року, націлена зберегти «зелене» майбутнє нашої планети. Стимулом стати на шлях етичного споживання для учасниці проєкту та комунікаційної менеджерки організації Марини Мороз стало прагнення захистити права людей на чисте довкілля.
«Ще п’ять років тому ніхто не замислювався над «шляхом» сміття, — зараз ми бачимо сортувальні баки на вулицях, рухи в екокомітеті ВРУ, масштабні марші за права тварин і захист довкілля. Всі ми хочемо щасливо жити у прогресивному світі добра. Але часто забуваємо, що саме від наших вчинків залежить, за яким сценарієм розвиватиметься цей світ. Революція починається знизу. Тому варто вже зараз запитати себе: «Що я можу зробити сьогодні, аби стати частиною позитивних змін завтра?» — розмірковує Марина.
Розвиток бізнесу під час війни
Відповідального підходу та підтримки потребує й вітчизняна стартап-індустрія. В цьому переконаний засновник мережі академічних стартап-інкубаторів YEP Андрій Заікін. На його думку, найбільші можливості для розвитку треба створювати саме для молоді, адже нинішнє покоління українців будуватиме нову, інноваційну країну.
Українська стартап-індустрія переживає складні часи: під час війни розвиток інтелектуального та підприємницького потенціалу перестає бути нагальним питанням. Галузь, яка останніми роками набирала обертів і мала потенціал на світовому рівні, може втратити всі досягнення. «Підтримувати молодь і молодіжні ініціативи — критично важлива справа для розвитку креативного й економічного потенціалу України після перемоги!» — ділиться Андрій у своєму дописі на Facebook.
Саме тому YEP працює одразу в кількох напрямах. По-перше, надає студентам можливість навчатися та створювати власні проєкти. Команда заохочує молодь започатковувати власні проєкти під керівництвом досвідчених підприємців. По-друге, мережа підтримує створення клубів для обміну досвідом і проводить конференції для розвитку бізнес-освіти в Україні.
Війна вкотре продемонструвала нам необхідність становлення відповідального суспільства, а історії тисяч громадян доводять, що це можливо. На шляху до перемоги немає маленьких чи неважливих кроків.
Текст є частиною проєкту «100 вчинків відповідальних громадян» Центру демократії та верховенства права, спрямованого на підвищення рівня відповідальності громадян