Через 10 днів після появи відео, в якому українські військові просили Бога благословити їхню «священну помсту», нарешті розпочався контрнаступ України. Протягом тижнів її Збройні сили проводили зондувальні і формувальні операції вздовж 1000-кілометрової лінії фронту, шукаючи слабкі місця і збиваючи росіян з пантелику. Зараз Україна випробовує оборону противника з небаченою за останні місяці інтенсивністю, атакуючи окупантів на низці позицій на сході й півдні.
«Зухвале знищення Каховської дамби 6 червня, якщо це справді була російська диверсія, як вважають західні військові джерела, було б чітким свідченням того, що армія Росії вже відчуває тиск», - пише The Economist.
Видання додає, що у найближчі дні українських атак буде ще більше. Основні сили ще не відправлені в бій. Операція триватиме впродовж літа. Однак те, що станеться в найближчі тижні, визначить майбутнє не лише самої України, але й усієї структури безпеки в Європі. Момент прийняття рішення настав.
Завдання України, полягає в тому, щоб показати Владіміру Путіну, його поплічникам, його співвітчизникам і світу загалом, що Росія не може перемогти, що це вторгнення було помилковим з самого початку, що РФ не може перечекати зусилля України і її західних союзників і що найкращий варіант для Кремля - це здатися, перш ніж Росія зазнає ще більших втрат і приниження.
«Це нелегке завдання, і ризик невдачі реальний. Але завдяки дивовижній рішучості України, а також сильній і несподівано об'єднаній підтримці Заходу, успіх теж можливий. Зараз він вимагає найсильнішої дипломатичної і військової підтримки, а також найчіткіших зобов'язань з боку Заходу, що він буде підтримувати Україну протягом багатьох наступних років. Путін більше не повинен мати можливості брехати собі чи своєму народу про безглуздість обраного ним напрямку», - йдеться в статті.
Ось чому цей момент настільки критичний. Росіяни добре окопалися і зміцнилися після місяців мобілізації, яка поповнила запаси «гарматного м’яса».
«Уявіть собі найгірший випадок: контрнаступ України згасає, її війська розпорошуються або використовуються надто економно, щоб досягти результату. Якщо це станеться, це буде нищівна поразка. Незважаючи на жалюгідні результати російської армії в багатомісячних боях за місто Бахмут, вона, тим не менш, почне здаватися добре організованою проти української армії. Голоси, що закликають Україну припинити воювати і почати переговори, стануть гучнішими, навіть попри те, що припинення вогню залишить Росії контроль над майже 20% території України, а російські обіцянки про мир нічого не варті», - пише The Economist.
Це було б перемогою Путіна: не повною перемогою, про яку він колись мріяв, але успіхом у досягненні його резервної мети, а саме покалічити Україну, якщо її не вдасться повернути до складу російської імперії. В НАТО і ЄС будуть докоряти Україні. В Америці, яка наближається до президентських виборів, посилиться тиск з вимогою урізати кошти, які, як стверджують критики серед республіканців, вже витрачаються даремно. В Європі відступники скотяться ще далі.
«Але боротьба може піти і по-іншому. Уявіть, що позиції загарбників вдасться прорвати, їхні війська побіжать назад до матінки-Росії, боячись оточення, як це сталося в Харківській області у вересні минулого року. Це було б серйозною поразкою для Путіна», - йдеться в статті.
Путін втратив понад 100 тисяч солдатів убитими і пораненими, витратив десятки мільярдів доларів на військову техніку, зруйнував економічні відносини з Європою і США, і все це було б даремно. Він буде намагатися пережити це приниження. Хоча Росія може постраждати від глибокої і небезпечної нестабільності, багато хто на Заході був би радий бачити його падіння.
The Economist пише, що найбільш вірогідний результат лежить десь посередині. Влітку Україна, ймовірно, відтіснить росіян на двох основних напрямках, повернувши собі територію, але не спричинивши повномасштабного колапсу російської армії. Перший напрямок, на якому наразі відбувається найбільша активність, - це Донбас. Однією з чітких цілей України є скасування російських завоювань там. Якщо Путін почне втрачати навіть ті території, які він утримував з моменту свого першого вторгнення в 2014 році, а також ті, які він захопив з лютого минулого року, йому, його генералам і російському народу стане очевидно, якої помилки він припустився.
Іншою метою, безумовно, буде просування на південь. Україна намагатиметься зруйнувати «сухопутний міст» між Росію і Кримом. Якщо їй це вдасться, все зміниться. Крим стане ізольованим, його буде важко забезпечувати і захищати. Обвалення Каховської дамби вже загрожує його водозабезпеченню. Велика кількість російських військ може бути відрізана і захоплена в полон. Україна отримає назад частину свого узбережжя на Азовському морі. Навіть якщо вона не зможе дійти до узбережжя, просування на достатню відстань, щоб поставити під приціл своїх гармат автомобільні і залізничні шляхи зі сходу на захід, які забезпечують Крим, було б важливим кроком.
«Проте ні Україна, ні Європа не будуть у безпеці, доки Путін вірить, що зможе розпочати нове вторгнення пізніше. Тому Захід повинен розуміти, що його зобов'язання мають тривати роками. Поки Росія залишається загрозою, Україна потребуватиме достатньої кількості зброї, щоб утримувати лінію фронту, де б вона не проходила», - пише The Economist.
На практиці це означає, що потрібно все узгодити зараз. Це буде ще один сигнал для Росії про безглуздість її мрій про те, що ця війна може одного дня закінчитися для неї добре. Члени НАТО розділилися в думках щодо того, чи повинна Україна стати членом Альянсу, і в будь-якому випадку це не може статися, поки триває війна. Тому західні держави, які готові взяти на себе зобов’язання, повинні негайно розробити набір гарантій безпеки для України, які б викликали довіру, на відміну від порожніх слів минулого.
Зробити Україну стійкою до Путіна і Трампа
Без укладання чіткого договору це буде важко зробити, але можливо. Америка, наприклад, має юридичні зобов’язання надати Ізраїлю і Тайваню зброю, необхідну їм для самозахисту. Гарантії для України повинні охоплювати системи озброєнь, боєприпаси, тренування і підтримку розбудови української оборонної промисловості. Чим більше країн погодяться надати такі гарантії, тим переконливішими вони стануть і тим важче буде їх скасувати, якщо на виборах переможе скептик на кшталт Дональда Трампа.
«Після припинення бойових дій західні сили «стримування" можуть бути розміщені на українській землі», - допускає видання.
Страх України і надія Путіна полягає в тому, що Захід втратить пильність. Лише успішний контрнаступ і надійні гарантії безпеки можуть змусити росіян усвідомити, що війна Путіна марна, що він ніколи не досягне успіху, а може лише зазнати поразки або падіння.