Владімір Путін любить паради. Коли він вторгся в Україну 24 лютого минулого року, він сподівався, що його «спеціальна військова операція» принесе тріумф за лічені дні. Деякі підрозділи, за повідомленнями, навіть мали з собою парадну форму.
Пізніше російський автократ сподівався, що його щорічний парад 9 травня співпаде з падінням Маріуполя - портового міста на Азовському морі. Але Україна протрималася ще тиждень, зіпшувавши російське свято. Цього ж року святкування на Червоній площі взагалі під загрозою. Третього травня Росія заявила, що збила два українські безпілотники, які були націлені на сам Кремль, - пише The Economist, нагадуючи, що Україна заперечує свою причетність.
«У будь-якому випадку, на параді, швидше за все, знову не буде особливого приводу для святкування. Цього року мета Путіна була набагато скромніша, ніж Маріуполь. І вона все ще не досягнута», - пише видання.
Більше десяти місяців Росія намагається захопити Бахмут, місто, в якому до війни мешкало 70 тисяч людей. Сплеск бойових дій свідчить про те, що російські генерали відчайдушно намагаються за будь-яку ціну завоювати його для Кремля до 9 травня. На початку місяця Білий дім повідомив, що лише з грудня було вбито понад 20 тисяч росіян. Значна частина з них, ймовірно, загинула в Бахмуті або навколо нього. Тож ця битва стає найбільш кривавою з часів атаки Ірану на Басру 36 років тому.
Неназваний український чиновник сказав The Economist, що українські війська через нестачу зброї відступають на 50-75 метрів на день. Зараз вони утримують найзахідніші райони міста.
Російські війська просунулися вперед завдяки своїй артилерійській перевазі, використанню людських хвиль з мобілізованих в’язнів, а також елітних десантно-штурмових підрозділів, які зараз розгорнуті на флангах міста.
«25 квітня високопоставлений представник української військової розвідки сказав The Economist, що Україна контролює лише 15% міста, що означає, що за таких темпів наступу Росія може взяти Бахмут протягом кількох тижнів», - пише видання.
Українські генерали в приватних розмовах стверджують, що хід бойових дій все ж виправдав їхнє рішення продовжувати оборону Бахмута. Деякі українські командири кажуть, що втрати Росії навколо міста становлять десять до одного. Незалежні спостерігачі кажуть, що такі оцінки завищені. Польський військовий експерт Конрад Музика, який відвідав Бахмут у березні, зазначає, що співвідношення втрат з часом змінювалося. За його словами, в січні і лютому, коли російські війська погрожували оточити українські позиції, співвідношення, ймовірно, досягло паритету. І це викликає занепокоєння, зважаючи на перевагу Росії в людських ресурсах.
Ситуація дещо покращилася в березні, але лише після того, як Україна розгорнула спецпідрозділи для захисту північного і південного флангів. Останні три тижні, які збіглися з ескалацією російської вогневої потужності, були особливо важкими. Андрій, артилерист 93-ї бригади, каже, що російські війська зараз можуть бити по обох дорогах, які ведуть в Бахмут. Це ускладнює забезпечення українських сил. Північно-західна дорога, за його словами, зараз «непрохідна». Південна - «під постійним обстрілом».
Битва ще не закінчилася. Україна перевершила очікування в Бахмуті, тримаючи оборону довше, ніж розраховувала американська розвідка. Євгеній Прігожин, який керує найманцями «Вагнера» і став найбільшим постачальником російського гарматного м'яса в Бахмуті, публічно скаржиться, що його підрозділам більше не вистачає боєприпасів. Можливо, що російське командування навмисно обмежує постачання. Менш зрозуміло, чи роблять командири Росії це умисне, очікуючи український контрнасту, чи через міжусобиці між Прігожиним і регулярними Збройними силами.
Речник українського східного командування Сергій Череватий каже, що «Вагнер» залишається єдиною реальною наступальною силою в Бахмуті. За його словами, переважна більшість з 30-40 щоденних атак найманці здійснюють з позицій, розташованих в місті. Російське командування без вагань кидає свої війська в «м’ясорубку», - каже Дмитро Кухарчук, командир батальйону 3-ї штурмової бригади.
«Якщо ми штурмуємо їхні окопи, вони стріляють з артилерії практично по своїх солдатах. Їм на них начхати», - розповів Кухарчук.
Навіть якщо Росія візьме Бахмут, це буде втілення Піррової перемоги. Вихваляння окупації провінційного містечка з сумнівною стратегічною цінністю підкреслить те, як мало Москва досягла за десять місяців бойових дій.
«У цьому процесі вона розтратила свій наступальний потенціал, зробивши себе більш вразливою до контрудару. Парад Путіна на Червоній площі 9 травня лише підкреслить, що в своєму вторгненні він мало чим може похвалитися», - пише видання.