Путін не приховував свого плану продовжувати тиск на Кив, доки рішучість Заходу в підтримці України не зруйнується. Після більш ніж 500 днів війни, він тепер має підстави вважати, що все йде так, як він сподівався, навіть якщо події розвиваються не так, як він міг собі уявити, пише POLITICO.
Уряди Польщі, Естонії, Словаччини та інших країн Центральної та Східної Європи були одними з найвірніших союзників Києва з першого дня повномасштабного вторгнення. Окрім надсилання зброї та прийому мільйонів українських біженців, вони були найгучнішими прихильниками України на Заході, наполягаючи на жорсткій лінії проти Москви всупереч небажанню таких країн, як Франція та Німеччина.
Але оскільки лідери деяких із цих союзних країн стикаються з битвами за переобрання чи іншими внутрішніми викликами, а уряди нервують через наслідки приєднання України одного дня до Європейського Союзу, підтримка Києва починає коливатися.
Найяскравіший приклад – Польща, прем’єр-міністр якої Матеуш Моравецький у середу оголосив про припинення поставок нової зброї в Україну. Ця заява ознаменувала приголомшливе загострення суперечки між Києвом і його найближчим сусідом з ЄС щодо поставок зерна, які, як стверджує Варшава, знижують виробництво з боку польських фермерів. Питання набуло особливої гостроти напередодні парламентських виборів 15 жовтня.
«Україна усвідомлює, що в останні місяці вони межують не з Польщею, вони межують з польськими виборами», – сказав Іван Крастев, голова Центру ліберальних стратегій у Софії, Болгарія. Тож наразі «голоси ста тисяч польських фермерів важливіші для уряду, ніж те, якою буде ціна для України. І ми побачимо, як це відбувається в багатьох місцях», – додав він.
Моравецький зіткнувся з важким викликом з боку Дональда Туска, колишнього прем'єр-міністра, який також обіймав посаду президента Європейської ради. У рамках своєї виборчої стратегії прем’єр-міністр намагається заручитися підтримкою прихильників ультраправої партії Конфедерації, яка виступає проти допомоги Україні.
«Ми більше не передаємо Україні зброю, тому що зараз ми озброюємо Польщу більш сучасною зброєю», – сказав Моравецький в ефірі польського телеканалу Polsat.
Хоча хочеться списати напруженість на ситуацію з грядущими виборами, є підстави вважати, що вона може зберігатися й після кампанії. Як зазначив західний дипломат, який побажав залишитися неназваним, зернова суперечка між Варшавою та Києвом виявляє глибші побоювання щодо вступу України в ЄС. «Протягом 18 місяців Польща тиснула на будь-яку державу-член, яка висловлювала б найменші вагання щодо України», – сказав дипломат. «Тепер вони показують своє справжнє обличчя».
Підтримка зменшується не лише в Польщі
Проблема для Києва полягає в тому, що підтримка, здається, зменшується не лише в Польщі. З початку війни країни Балтії керували проукраїнськими настроями у Брюсселі та Вашингтоні, можливо, ніхто так голосно чи ефективно, як ліберальний прем’єр-міністр Естонії Кая Каллас.
Будучи донькою колишнього прем’єр-міністра та європейського комісара, Каллас багато хто вважавемблемою нової сміливої Східної Європи, яка перенесе українську кризу на позиції більшої влади в Брюсселі. Але довіра до Каллас підірвалася через скандал, пов’язаний з її чоловіком, який, як виявилося, володіє часткою в компанії, яка продовжувала вести бізнес у Росії після вторгнення в лютому 2022 року, навіть коли його дружина виступала за припинення будь-якої торгівлі з Москвою.
Відповідаючи на запитання про проблеми Калласа, міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна сказав, що ніякі політичні потрясіння не змінять курс країни: «У нас постійно відбуваються вибори, у нас постійно виникають внутрішні проблеми, але це не змінює нашу політику», — сказав Цахкна. «Єдина річ, яку Естонія мала за всі ці 32 роки, — це незмінна зовнішня політика».
Тим не менш, Каллас став набагато менш голосним після того, як наприкінці серпня вибухнув скандал, позбавивши Київ одного з найсильніших адвокатів у західних столицях.
Далі Словаччина. Ця центральноєвропейська країна була однією з найбільших прихильників України в Європі, але вибори 30 вересня можуть відразу перетворити її на скептика.
«Якщо у вас є суспільство, де лише 40 відсотків підтримує постачання зброї в Україну, а ваш уряд пропонує підтримку майже на рівні країн Балтії, це викликає негативну реакцію», — сказав Мілан Ніч, співробітник Німецької ради з міжнародних відносин.
Роберт Фіцо, колишній прем’єр-міністр країни-популіст, проводить кампанію на проросійській, антиамериканській платформі, яка виступає проти санкцій проти росіян і подальших поставок зброї Києву. Згідно з опитуванням POLITICO , він має намір виграти вибори .
Перемога Фіцо дала б прем’єр-міністру Угорщини Віктору Орбану — одному з найбільших європейських скептиків Києва — союзника на арені ЄС. Якщо його партія отримає достатню підтримку, щоб стати частиною уряду, Фіцо сказав Associated Press на початку цього місяця, «ми більше не відправлятимемо в Україну жодної зброї чи боєприпасів».
Румунія, Швеція, Фінляндія, країни Балтії. Україна ще має прихильників у Європі
Звісно, Україна все ще має багато сильних прихильників у Європі. Литва, Латвія, Румунія, Швеція, Фінляндія та інші залишаються твердо прихильними, а президент Франції Еммануель Макрон нещодавно рішуче підтримав Київ. Деякі аналітики також применшують важливість ролі Польщі та Словаччини на даний момент, вказуючи на те, що на арсеналах цих країн залишилося небагато зброї для доставки.
Київ поки що виглядає спокійним. Виступаючи на прес-конференції після події в Брюсселі минулої п’ятниці, віце-прем’єр-міністр України з питань європейської інтеграції Ольга Стефанішина применшила напруженість між Києвом і деякими його колишніми друзями: «Ми маємо тверде зобов’язання та політичне підтвердження того, що жоден із політичних процесів не вплине на поточну підтримку», – сказала вона.
Важко, однак, уявити, що десь Путін не потирає руки, а дивиться.
Як раніше зазначали в Politico, конфлікт України і Польщі через зерно розколює ЄС. І це тільки початок.