Через кілька тижнів після того, як збройний заколот російської групи найманців «Вагнер» виявило тріщини в російській системі одноосібного правління, Кремль пішов у піар-наступ. Послання просте: Президент Росії Владімір Путін міцно тримає ситуацію під контролем, а тепер, будь ласка, рухайтеся далі, пише CNN.
13 липня в інтерв'ю російській щоденній діловій газеті «Комерсант» Путін розповів про тригодинну зустріч з командирами «Вагнера», в тому числі з лідером групи Євгєнієм Прігожиним, яка відбулася лише через кілька днів після невдалого маршу ПВК на Москву.
Путін позитивно оцінив цю зустріч, але зробив цікаве визнання.
«ПВК «Вагнер» не існує. У нас немає закону про приватні військові організації. Його просто не існує», – сказав Путін, відповідаючи на питання, чи буде «Вагнер» збережений як бойова одиниця.
Путін, який є освіченим юристом, повторив цю тезу під час інтерв'ю: «Такої юридичної особи не існує».
Формально Путін має рацію. Стаття 359 Кримінального кодексу Росії забороняє найманство. Закон передбачає, що «вербування, навчання, фінансування або інше матеріальне забезпечення найманця, а також його участь у збройному конфлікті або військових діях» тягнуть за собою суворе кримінальне покарання.
Далі в інтерв'ю Путін пояснив, що Державна Дума – російський парламент – повинна розглянути закон про легалізацію ЧВК, визнавши, що «це непросте питання».
Ця юридична відповідь, однак, викликає більше запитань, ніж відповідей. До повномасштабного вторгнення Росії в Україну минулого року Кремль фактично заперечував існування «Вагнера». Ситуація змінилася в наступні місяці, коли «Вагнеру» вдалося здобути кілька символічних перемог для Росії, особливо в запеклих боях навколо українського міста Бахмут. Державне телебачення наслідувало цей приклад, піднісши бійців «Вагнера» до статусу рок-зірок.
Але якщо «Вагнер» весь цей час був технічно незаконною організацією, хто дав дозвіл на їхнє використання? Хто їх тренував і екіпірував? І хто затверджував їхній бюджет?
Це більше, ніж технічне чи філософське питання. Зрештою, сам Путін визнав у своєму виступі 27 червня перед силовиками, що «утримання всього угруповання «Вагнера» повністю забезпечувалося державою», і лише з травня 2022 по травень 2023 року уряд виділив понад 86 мільярдів рублів, або близько 1 мільярда доларів, на утримання сил «Вагнера».
Йдеться не лише про безцеремонний підхід Путіна до верховенства права. Це також слугує нагадуванням про те, що Путін є піонером світу постправди. Варто нагадати, що саме лідер Кремля заперечував, що російські спецпризначенці – так звані «зелені чоловічки» – захопили Кримський півострів в України у 2014 році. Лише через кілька тижнів після окупації Путін визнав, що люди в камуфляжі без розпізнавальних знаків насправді були російськими військами, а не «загонами місцевої самооборони».
Так само було і з прихованою підтримкою Росією сепаратистів на Донбасі на сході України з 2014 року. Кремль наполягав на тому, що регулярні російські війська не підтримували сепаратистські республіки, хоча Путін підморгуючи визнав, що російський уряд брав активну участь у подіях на Донбасі, включаючи підтримку сепаратистів та обмін полоненими.
«Ми ніколи не говорили, що там немає людей, які займаються певними питаннями, в тому числі у військовій сфері, але це не означає, що там присутні регулярні російські війська. Відчуйте різницю», – сказав він українському журналісту на своїй щорічній прес-конференції в 2015 році.
Глава «Вагнера» Прігожин також був добре відомий своєю швидкою грою з фактами. Колишній соратник Путіна довгий час не визнавав, що «Агентство інтернет-досліджень» – його сумнозвісна «фабрика тролів» у Санкт-Петербурзі – брала участь у втручанні в американські вибори 2016 року, але він припинив цю шараду після повномасштабного вторгнення в Україну.
«Я ніколи не був просто фінансистом «Агентства інтернет-досліджень». Я його придумав, я його створив, я ним керував протягом тривалого часу. Воно було засноване для захисту російського інформаційного простору від хамської агресивної пропаганди антиросійського наративу з Заходу», – заявив Прігожин у лютому.
Тож яку мету переслідує Путін, оприлюднюючи цей звіт про зустріч з Прігожиним та командирами «Вагнера»? Окрім того, що він хоче донести до російської громадськості, що він все ще керує країною, він, схоже, створює новий наратив: «хороший» «Вагнер» (піхотинці Прігожина) проти «поганого» «Вагнера» (сам Прігожин).
У розмові з «Коммерсантом» Путін припустив, що помітив розкол між Прігожиним і його вищим командуванням під час зустрічі з ними в Кремлі. За версією, яку він передав виданню, Путін сказав найманцям, що у них є можливість продовжувати воювати під керівництвом свого безпосереднього командира, офіцера, відомого за позивним «Сєдой».
«Для них нічого б не змінилося. Ними командував би той самий чоловік, який весь цей час був їхнім справжнім командиром», – сказав Путін.
«І що ж тоді сталося?» – запитав російського лідера кореспондент «Комерсанта».
«Багато хто кивнув [ствердно], коли я це сказав», – відповів Путін.
При цьому, за словами Путіна, Прігожин не погодився з запропонованим підходом.
Чи може Кремль скористатися цим розколом – реальним, вигаданим чи якимось поєднанням обох – ще належить з'ясувати. Також незрозуміло, що робитимуть рядові члени «Вагнера». Але однобока заява Путіна свідчить про те, що Кремль все ще вирішує, як саме вчинити з Прігожиним.
Нагадаємо, що після заколоту угруповання «Вагнер» у червні, у російській армії розпочалися «чистки» – були затримані щонайменше 13 вищих офіцерів, які «втратили довіру», 15 офіцерів були звільнені або відсторонені від виконання обов’язків,
Пізніше президент США Джо Байден порадив Прігожину слідкувати за своїм меню, натякнувши на те, що його можуть отруїти, як це було із іншими ворогами Путіна.