UA / RU
Підтримати ZN.ua

Politico: Після поразки Росії в Україні чеченські добровольці радять придивитися до Чечні

Видання пише, що Україна ставиться до чеченців не так, як до інших іноземних добровольців, і не забезпечує їх усім необхідним.

«Після України – Чечня», – каже чеченський командир, який воює на боці Києва. Чеченські солдати чітко усвідомлюють, що вони на українському фронті, щоб поквитатися з Росією за гноблення їхньої гірської і часто бунтівної батьківщини: від депортацій в часи Йосипа Сталіна до знищення Грозного в період президенства Боріса Єльцина і нинішнього жорстокого правління московської маріонетки в Чечні Рамзана Кадирова.

«Ми втомилися від Росії», – додає 45-річний командир, який попросив називати його лише за військовим позивним «Торто». 

Його позивний – це відсилання на замок поблизу його рідного міста в Чечні, яке він залишив невдовзі після закінчення Другої чеченської війни у 2009 році.

«Росія – це як п'яний сусід. Одного дня він приходить до вашого дому і хоче його спалити. Ви його ловите, він тікає. Наступного дня він повертається тверезим і просить пробачення. А потім повертається п'яний з пістолетом і вбиває твою дружину і дітей», – розповідає він Politico.

«Це третя чеченська війна – і цього разу ми переможемо», – втручається один із солдатів підрозділу, яким командує Торто. Це 20-річний хлопець із позивним «Мага».

Читайте також: Череватий: У Соледарі росіяни втратили стільки ж, скільки у двох чеченських війнах

Мага одружений і має дітей. Він запевняє, що дружина повністю підтримує його рішення воювати, хоча вона «хвилюється за мене, але знає, що воювати треба». На українському боці воюють від 150 до 200 чеченських добровольців, більшість з яких – сини та онуки бійців-емігрантів, які брали участь у Першій або Другій чеченських війнах.

Вони беруть участь у трьох формуваннях: батальйон імені Джохара Дудаєва, названий на честь першого пострадянського президента незалежної Чечні, батальйон імені шейха Мансура і більш таємний батальйон, який співпрацює з українською військовою розвідкою ГУР, і члени якого одягаються в чорне. Як пише Politico, іноземні добровольці сходяться на думці, що чеченці – серед найбільш відданих та ідейних бійців, так само, як і близько 200 білорусів, які воюють за Україну. Їх набагато більше, ніж західних і латиноамериканських добровольців. Останні, як правило, приїжджають на війну заради грошей. Перші – переважно американці і британці – це здебільшого ветерани Іраку та Афганістану. За деякими винятками, більшість з них визнає, що вони в Україні, тому що їм не подобається цивільне життя і вони не хочуть, щоб їхній досвід і підготовка пропали даремно. Хоча вони також вірять у те, що українські воєнні зусилля – це правильна справа.

Politico пише, що чеченці зараз здебільшого беруть участь в боях за Бахмут, які за своєю кривавістю можна порівняти з часами Першої світової війни. Шанувальник військової історії Торто каже, що Базхмут – «це Верден», маючи на увазі найдовшу битву Першої світової.

«Це справжнє пекло», – додає Торто, який живе в Україні з 2016 року, а до того жив у Німеччині.

І Торто, і Мага не сумніваються, що, зрештою, вони на фронті в Україні, щоб воювати за Чечню. Поразка Росії в цій війні неминуче призведе до збройного повстання на Північному Кавказі, – переконані добровольці. І, за їхніми словами, йдеться не лише про Чечню, але й про весь Кавказький регіон, затиснутий між Азовським, Чорним і Каспійським морями. 

«Рано чи пізно ми всі будемо вільні», – каже Торто, великий бородатий чоловік, який ніжно гладить сірого кота, що дряпається об його штани.

«Повірте мені, коли Росія програє цю війну з Україною, вона не зможе існувати як держава. Це неможливо. Вона розвалиться», – додає він, і цю думку поділяють білоруські волонтери, яких Politico опитало за два дні до зустрічі з чеченцями. 

«Нам просто потрібна свобода. Людям потрібна свобода», – каже Торто.

Читайте також: Кадиров стурбований протестним потенціалом у Чечні – ISW

Він зізнається, що відчуває огиду до російських чеченських бійців, яких називають «кадирівцями», а особливо до звірств, з якими вони пов'язані. Politico пояснює, що кадирівців, яких називають «TikTok-армією» за те, що вони пропагують свою жорстокість в Інтернеті, звинувачують у зґвалтуваннях, вбивствах і мародерстві в Бучі. А в липні – у тортурах і кастрації канцелярським ножем українського військовополоненого у Привіллі, Луганська область. Відеозапис катування вони опублікували у своєму Telegram-каналі.

«Деякі слідчі підозрюють, що саме кадирівці, а не найманці групи «Вагнера», відрубали голову українському полоненому на початку цього місяця, що також було викладено в мережу. Мага і Торто зневажають кадирівців як «несправжніх солдатів», які перебувають в Україні лише заради грошей», – пише Politico.

Кадирівці корисні для Москви як пропаганда – попередження, що Росія поводитиметься з Україною так само, як з Чечнею, і знищить усе, що зможе. А Кадирову вони допомагають просувати свій імідж воїна, – пояснюють чеченські добровольці. «TikTok-армія» рідко буває на лінії фронту, – розповідають проукраїнські чеченці.  Кадирівців використовують лише для зачисток, щоб посіяти страх.

Окрім Бахмута чеченські добровольці пишаються своїми диверсійно-розвідувальними операціями на півночі від Києва на початку російського вторгнення, а також участю у звільненні міста Ізюм. Але, незважаючи на всю їхню відданість боротьбі, чеченці не сильно пов’язані з іншими іноземними добровольцями, які воюють на боці України. Вони формально не належать до Міжнародного легіону, не отримують зарплату від українського уряду і повинні самі себе екіпірувати.

«Нам дають боєприпаси, коли ми перебуваємо на передовій», – каже Мага.

Щоб залишатися у строю, чеченські добровольці закликають до пожертв і продають в Інтернеті військові трофеї з поля бою. Інші іноземні й українські підрозділи часто дозволяють чеченцям залишити собі левову частку зброї і боєприпасів, покинутих російськими військами, коли ті відступають.

«Росія – наш найбільший постачальник зброї», – сміється Торто.

Читайте також: Росіяни влаштували примусову мобілізацію в Чечні – Генштаб

Українські чиновники не можуть пояснити, чим керуються у такому ставленні до добровольців з Чечні. Вони посилаються на юридичні проблеми, оскільки формально чеченці – громадяни Росії. Але Торто підозрює, що це багато в чому пов'язано з поширеним негативним сприйняттям чеченців.

Це не зупиняє членів батальйону імені Джохара Дудаєва і не зменшує їхнього бажання боротися. Добровольці сподіваються, що їхня участь у цій війні поступово змінить ставлення українців до чеченців. Хоча жорстокість кадирівців, звісно, цьому не сприяє.

А як щодо очікуваного великого українського контрнаступу? Чеченці покладають на операцію великі надії, але кажуть, що перемогти Росію, яка мобілізує більше чоловіків, буде нелегко.

«Коли я чую, як французькі чи німецькі експерти говорять про те, що Росію треба врятувати і не дати їй розвалитися, і як її можна відновити як демократичну державу, я просто хитаю головою», – каже Торто.